1 П ісля того юдейське Свято було, і до Єрусалиму Ісус відійшов.

Después de estas cosas había una fiesta de los judíos, y subió Jesús a Jerusalén.

2 А в Єрусалимі, біля брами Овечої, є купальня, Віфесда по-єврейському зветься, що мала п'ять ґанків.

Y hay en Jerusalén, cerca de la puerta de las Ovejas, un estanque, llamado en hebreo Betesda, el cual tiene cinco pórticos.

3 У них лежало багато слабих, сліпих, кривих, сухих, що чекали, щоб воду порушено.

En éstos yacía una multitud de enfermos, ciegos, cojos y paralíticos, que esperaban el movimiento del agua.

4 Б о Ангол Господній часами спускавсь до купальні, і порушував воду, і хто перший улазив, як воду порушено, той здоровим ставав, хоч би яку мав хворобу.

Porque un ángel descendía de tiempo en tiempo al estanque, y agitaba el agua; y el que primero entraba en el estanque después del movimiento del agua, quedaba sano de cualquier enfermedad que tuviese.

5 А був там один чоловік, що тридцять і вісім років був недужим.

Y había allí un hombre que hacía treinta y ocho años que estaba enfermo.

6 Я к Ісус його вгледів, що лежить, та, відаючи, що багато він часу слабує, говорить до нього: Хочеш бути здоровим?

Cuando Jesús lo vio tendido, y supo que llevaba ya mucho tiempo así, le dijo: ¿Quieres quedar sano?

7 В ідповів Йому хворий: Пане, я не маю людини, щоб вона, як порушено воду, до купальні всадила мене. А коли я приходжу, то передо мною вже інший улазить.

Le respondió el enfermo: Señor, no tengo quien me meta en el estanque cuando se agita el agua; y entretanto que yo voy, otro desciende antes que yo.

8 Г оворить до нього Ісус: Уставай, візьми ложе своє та й ходи!

Jesús le dijo: Levántate, toma tu camilla, y anda.

9 І зараз одужав оцей чоловік, і взяв ложе своє та й ходив. Того ж дня субота була,

Y al instante aquel hombre quedó sano, y tomó su camilla, y echó a andar. Y era sábado aquel día.

10 т ому то сказали юдеї вздоровленому: Є субота, і не годиться тобі брати ложа свого.

Decían, pues, los judíos a aquel que había sido sanado: Es sábado; no te es lícito llevar la camilla.

11 А він відповів їм: Хто мене вздоровив, Той до мене сказав: Візьми ложе своє та й ходи.

Él les respondió: El que me sanó, él mismo me dijo: Toma tu camilla y anda.

12 А вони запитали його: Хто Той Чоловік, що до тебе сказав: Візьми ложе своє та й ходи?

Entonces le preguntaron: ¿Quién es el que te dijo: Toma tu camilla y anda?

13 Т а не знав уздоровлений, Хто то Він, бо Ісус ухиливсь від народу, що був на тім місці.

Y el que había sido sanado no sabía quién era, porque Jesús se había apartado de la gente que estaba en aquel lugar.

14 П ісля того Ісус стрів у храмі його, та й промовив до нього: Ось видужав ти. Не гріши ж уже більше, щоб не сталось тобі чого гіршого!

Después le halló Jesús en el templo, y le dijo: Mira, ya estás sano; no peques más, para que no te suceda alguna cosa peor.

15 Ч оловік же пішов і юдеям звістив, що Той, Хто вздоровив його, то Ісус.

El hombre se fue, y les contó a los judíos que era Jesús el que le había sanado.

16 І тому зачали юдеї переслідувати Ісуса, що таке Він чинив у суботу.

Y por esto, los judíos perseguían a Jesús, y procuraban matarle, porque hacía estas cosas en sábado.

17 А Ісус відповів їм: Отець Мій працює аж досі, працюю і Я.

Y Jesús les respondió: Hasta ahora mi Padre trabaja, y yo también trabajo.

18 І тому то юдеї ще більш намагалися вбити Його, що не тільки суботу порушував Він, але й Бога Отцем Своїм звав, тим роблячись Богові рівним.

Por esto, pues, procuraban más aún los judíos matarle, porque no sólo quebrantaba el sábado, sino que también decía que Dios era su propio Padre, haciéndose igual a Dios. La autoridad del Hijo

19 В ідповів же Ісус і сказав їм: Поправді, поправді кажу вам: Син нічого робити не може Сам від Себе, тільки те, що Він бачить, що робить Отець; бо що робить Він, те так само й Син робить.

Respondió entonces Jesús, y les dijo: De cierto, de cierto os digo: No puede el Hijo hacer nada por su cuenta, sino lo que ve hacer al Padre; porque todo lo que él hace, también lo hace igualmente el Hijo.

20 Б о Отець любить Сина, і показує все, що Сам робить, Йому. І покаже Йому діла більші від цих, щоб ви дивувались.

Porque el Padre ama al Hijo, y le muestra todo lo que él hace; y le mostrará mayores obras que éstas para que vosotros os admiréis.

21 Б о як мертвих Отець воскрешає й оживлює, так і Син, кого хоче, оживлює.

Porque como el Padre levanta a los muertos, y les da vida, así también el Hijo da vida a los que quiere.

22 Б о Отець і не судить нікого, а ввесь суд віддав Синові,

Pues ni aun el Padre juzga a nadie, sino que ha dado todo juicio al Hijo,

23 щ об усі шанували і Сина, як шанують Отця. Хто не шанує Сина, не шанує Отця, що послав Його.

para que todos honren al Hijo como honran al Padre. El que no honra al Hijo, no honra al Padre que le envió.

24 П оправді, поправді кажу вам: Хто слухає слова Мого, і вірує в Того, Хто послав Мене, життя вічне той має, і на суд не приходить, але перейшов він від смерти в життя.

De cierto, de cierto os digo: El que oye mi palabra, y cree al que me envió, tiene vida eterna; y no vendrá a condenación, sino que ha pasado de la muerte a la vida.

25 П оправді, поправді кажу вам: Наступає година, і тепер уже є, коли голос Божого Сина почують померлі, а ті, що почують, оживуть.

De cierto, de cierto os digo: Llega la hora, y ahora es, cuando los muertos oirán la voz del Hijo de Dios; y los que la oigan vivirán.

26 Б о як має Отець життя Сам у Собі, так і Синові дав життя мати в Самому Собі.

Porque como el Padre tiene vida en sí mismo, así también le ha dado al Hijo el tener vida en sí mismo;

27 І Він дав Йому силу чинити і суд, бо Він Людський Син.

y también le dio autoridad de ejecutar juicio, por cuanto es el Hijo del Hombre.

28 Н е дивуйтесь цьому, бо надходить година, коли всі, хто в гробах, Його голос почують,

No os asombréis de esto; porque va a llegar la hora en que todos los que están en los sepulcros oirán su voz;

29 і повиходять ті, що чинили добро, на воскресення життя, а котрі зло чинили, на воскресення Суду.

y los que hicieron lo bueno, saldrán a resurrección de vida; mas los que hicieron lo malo, a resurrección de condenación. Testigos de Cristo

30 Я нічого не можу робити Сам від Себе. Як Я чую, суджу, і Мій суд справедливий, не шукаю бо волі Своєї, але волі Отця, що послав Мене.

No puedo yo hacer nada por mí mismo; según oigo, así juzgo; y mi juicio es justo, porque no busco mi voluntad, sino la voluntad del que me envió, la del Padre.

31 К оли свідчу про Себе Я Сам, то свідоцтво Моє неправдиве.

Si yo doy testimonio acerca de mí mismo, mi testimonio no es verdadero.

32 Є Інший, Хто свідчить про Мене, і Я знаю, що правдиве свідоцтво, яким свідчить про Мене.

Otro es el que da testimonio acerca de mí, y sé que el testimonio que da de mí es verdadero.

33 В и послали були до Івана, і він свідчив про правду.

Vosotros enviasteis mensajeros a Juan, y él dio testimonio de la verdad.

34 Т а Я не від людини свідоцтва приймаю, але це говорю, щоб були ви спасені.

Pero yo no recibo testimonio de parte de hombre alguno; mas digo esto para que vosotros seáis salvos.

35 В ін світильником був, що горів і світив, та ви тільки хвилю хотіли потішитись світлом його.

Él era una lámpara que ardía y alumbraba; y vosotros quisisteis regocijaros por un tiempo en su luz.

36 А ле Я маю свідчення більше за Іванове, бо ті справи, що Отець Мені дав, щоб Я виконав їх, ті справи, що Я їх чиню, самі свідчать про Мене, що Отець Мене послав!

Mas yo tengo mayor testimonio que el de Juan; porque las obras que el Padre me dio para que las llevase a cabo, las mismas obras que yo hago, dan testimonio de mí, de que el Padre me ha enviado.

37 Т а й Отець, що послав Мене, Сам засвідчив про Мене; але ви ані голосу Його не чули ніколи, ані виду Його не бачили.

También el Padre que me envió ha dado testimonio de mí. Nunca habéis oído su voz, ni habéis visto su aspecto,

38 Н авіть слова Його ви не маєте, щоб у вас перебувало, бо не вірите в Того, Кого Він послав.

ni tenéis su palabra morando en vosotros; porque a quien él envió, vosotros no creéis.

39 Д ослідіть но Писання, бо ви думаєте, що в них маєте вічне життя, вони ж свідчать про Мене!

Escudriñad las Escrituras, porque a vosotros os parece que en ellas tenéis la vida eterna; y ellas son las que dan testimonio de mí;

40 Т а до Мене прийти ви не хочете, щоб мати життя.

y no queréis venir a mí para que tengáis vida.

41 В ід людей не приймаю Я слави,

Gloria de los hombres no recibo.

42 а ле вас Я пізнав, що любови до Бога в собі ви не маєте.

Pero yo os conozco, que no tenéis amor de Dios en vosotros mismos.

43 Я прийшов у Ймення Свого Отця, та Мене не приймаєте ви. Коли ж прийде інший у ймення своє, того приймете ви.

Yo he venido en nombre de mi Padre, y no me recibís; si otro viene en su propio nombre, a ése recibiréis.

44 Я к ви можете вірувати, коли славу один від одного приймаєте, а слави тієї, що від Бога Єдиного, не прагнете ви?

¿Cómo podéis vosotros creer, pues recibís gloria los unos de los otros, y no buscáis la gloria que viene del Dios único?

45 Н е думайте, що Я перед Отцем буду вас винуватити, є, хто вас винуватити буде, Мойсей, що на нього надієтесь ви!

No penséis que yo voy a acusaros ante el Padre; hay quien os acusa, Moisés, en quien tenéis puesta vuestra esperanza.

46 К оли б ви Мойсеєві вірили, то й Мені б ви повірили, бо про Мене писав він.

Porque si creyeseis a Moisés, me creeríais a mí, porque de mí escribió él.

47 Я кщо писанням його ви не вірите, то як віри поймете словам Моїм?

Pero si no creéis a sus escritos, ¿cómo creeréis a mis palabras?