1 Ч и нам знов зачинати доручувати самих себе? Чи ми потребуємо, як дехто, листів доручальних до вас чи від вас?

¿Comenzamos otra vez a recomendarnos a nosotros mismos? ¿O tenemos necesidad, como algunos, de cartas de recomendación para vosotros, o de parte de vosotros?

2 В и наш лист, написаний у наших серцях, якого всі люди знають і читають!

Vosotros sois nuestra carta, escrita en nuestros corazones, conocida y leída por todos los hombres;

3 В иявляєте ви, що ви лист Христів, нами вислужений, що написаний не чорнилом, але Духом Бога Живого, не на таблицях камінних, але на тілесних таблицях серця.

siendo manifiesto que sois carta de Cristo expedida por nosotros, escrita no con tinta, sino con el Espíritu del Dios vivo; no en tablas de piedra, sino en tablas de carne del corazón.

4 Т аку ж певність до Бога ми маємо через Христа,

Y tal confianza tenemos mediante Cristo para con Dios;

5 н е тому, що ми здібні помислити щось із себе, як від себе, але наша здібність від Бога.

no que seamos competentes por nosotros mismos para pensar algo como de nosotros mismos, sino que nuestra competencia proviene de Dios,

6 І Він нас зробив бути здатними служителями Нового Заповіту, не букви, а духа, бо буква вбиває, а дух оживляє.

el cual asimismo nos capacitó como ministros de un nuevo pacto, no de la letra, sino del espíritu; porque la letra mata, pero el espíritu vivifica.

7 К оли ж служіння смерті, вирізане на каменях буквами, було таке славне, що Ізраїлеві сини не могли дивитись на обличчя Мойсея, через славу минущу обличчя його,

Y si el ministerio de muerte grabado con letras en piedras fue con gloria, tanto que los hijos de Israel no pudieron fijar la vista en el rostro de Moisés a causa de la gloria de su rostro, la cual había de perecer,

8 с кільки ж більш буде в славі те служіння духа!

¿cómo no será más bien con gloria el ministerio del espíritu?

9 Б о як служіння осуду слава, то служіння праведности тим більше багате на славу!

Porque si el ministerio de condenación fue con gloria, mucho más abundará en gloria el ministerio de justificación.

10 Н е прославилося бо прославлене, у цій частині, ради слави, що вона переважує,

Porque aun lo que fue glorioso, no es glorioso en este respecto, en comparación con la gloria más eminente.

11 б о коли славне те, що минає, то багато більш у славі те, що триває!

Porque si lo que es pasajero tuvo gloria, mucho más glorioso será lo que permanece.

12 Т ож, мавши надію таку, ми вживаємо великої сміливости,

Así que, teniendo tal esperanza, usamos de mucha franqueza;

13 а не як Мойсей, що покривало клав на обличчя своє, щоб Ізраїлеві сини не дивилися на кінець того, що минає.

y no como Moisés, que ponía un velo sobre su propio rostro, para que los hijos de Israel no fijaran la vista en el fin de aquello que era pasajero.

14 А ле засліпилися їхні думки, бо те саме покривало аж до сьогодні лишилось незняте в читанні Старого Заповіту, бо зникає воно Христом.

Pero sus pensamientos se embotaron; porque hasta el día de hoy, cuando leen el antiguo pacto, les queda el mismo velo no descubierto, el cual desaparece en Cristo.

15 А ле аж до сьогодні, як читають Мойсея, на їхньому серці лежить покривало,

Pero hasta el día de hoy, cuando se lee a Moisés, el velo está puesto sobre el corazón de ellos.

16 к оли ж вони навернуться до Господа, тоді покривало здіймається.

Mas siempre que alguno se convierte al Señor, el velo se quita.

17 Г осподь же то Дух, а де Дух Господній, там воля.

Ahora bien, el Señor es el Espíritu; y donde está el Espíritu del Señor, allí hay libertad.

18 М и ж відкритим обличчям, як у дзеркало, дивимося всі на славу Господню, і зміняємося в той же образ від слави на славу, як від Духа Господнього.

Y todos nosotros, mirando a cara descubierta como en un espejo la gloria del Señor, vamos siendo transformados de gloria en gloria a la misma imagen, como por la acción del Señor, del Espíritu.