1 І , вийшовши звідти, Він приходить у землю Юдейську, на той бік Йордану. І знову зібралися юрби до Нього, і знов Він навчав їх, звичаєм Своїм.

Levantándose de allí, se va al distrito de Judea y al otro lado del Jordán; y de nuevo se aglomera una multitud en torno a él y, como era su costumbre, les enseñaba una vez más.

2 І підійшли фарисеї й спитали, Його випробовуючи: Чи дозволено чоловікові дружину свою відпустити?

Y acercándose unos fariseos para ponerle a prueba, le preguntaban si es lícito a un hombre repudiar a su mujer.

3 А Він відповів і сказав їм: Що Мойсей заповів вам?

Él respondió y les dijo: ¿Qué os ordenó Moisés?

4 В они ж відказали: Мойсей заповів написати листа розводового, та й відпустити.

Ellos dijeron: Moisés permitió escribir un certificado de divorcio, y repudiarla.

5 І сус же промовив до них: То за ваше жорстокосердя він вам написав оцю заповідь.

Pero Jesús les dijo: Por la dureza de vuestro corazón, os escribió él este mandamiento.

6 Б ог же з початку творіння створив чоловіком і жінкою їх.

Pero desde el comienzo de la creación, Dios los hizo varón y hembra.

7 П окине тому чоловік свого батька та матір,

Por esta razón, dejará el hombre a su padre y a su madre y se unirá a su mujer.

8 і стануть обоє вони одним тілом, тим то немає вже двох, але одне тіло.

Y los dos vendrán a ser una sola carne; hasta el punto de que ya no son dos, sino una sola carne.

9 Т ож, що Бог спарував, людина нехай не розлучує!

Por lo tanto, lo que Dios unió, que no lo separe el hombre.

10 А вдома про це учні знов запитали Його.

Y cuando volvieron a la casa, los discípulos le preguntaban otra vez sobre esto.

11 І Він їм відказав: Хто дружину відпустить свою, та й одружиться з іншою, той чинить перелюб із нею.

Y él les dice: Cualquiera que repudie a su mujer, y se case con otra, comete adulterio contra ella;

12 І коли дружина покине свого чоловіка, і вийде заміж за іншого, то чинить перелюб вона.

y si ella se divorcia de su marido y se casa con otro, comete adulterio. Jesucristo bendice a los niños

13 Т оді поприносили діток до Нього, щоб Він доторкнувся до них, учні ж їм докоряли.

Y le traían niños para que los tocase; pero los discípulos les reprendieron.

14 А коли спостеріг це Ісус, то обурився, та й промовив до них: Пустіть діток до Мене приходити, і не бороніть їм, бо таких Царство Боже!

Cuando Jesús vio esto, se indignó y les dijo: Dejad que los niños vengan a mí; no se lo impidáis, porque de los que son como éstos es el reino de Dios.

15 П оправді кажу вам: Хто Божого Царства не прийме, немов те дитя, той у нього не ввійде.

En verdad os digo, quienquiera que no reciba el reino de Dios como un niño, de ninguna manera entrará en él.

16 І Він їх пригорнув, і поблагословив, на них руки поклавши.

Y los tomó en sus brazos y los bendecía poniendo las manos sobre ellos. El joven rico

17 І коли вирушав Він у путь, то швидко наблизивсь один, упав перед Ним на коліна, і спитався Його: Учителю Добрий, що робити мені, щоб вічне життя вспадкувати?

Cuando salía Jesús para ponerse en camino, vino uno corriendo hacia él y cayó de rodillas ante él y le preguntó: Maestro bueno, ¿qué haré para heredar la vida eterna?

18 І сус же йому відказав: Чого звеш Мене Добрим? Ніхто не є Добрий, крім Бога Самого.

Jesús le dijo: ¿Por qué me dices bueno? Nadie es bueno, sino sólo Dios.

19 З наєш заповіді: Не вбивай, не чини перелюбу, не кради, не свідкуй неправдиво, не кривди, шануй свого батька та матір.

Ya sabes los mandamientos: No mates, no cometas adulterio, no robes, no digas falso testimonio, no defraudes, honra a tu padre y a tu madre.

20 А він відказав Йому: Учителю, це все виконав я ще змалку.

Él le dijo: Maestro, todas estas cosas las he guardado desde mi juventud.

21 І сус же поглянув на нього з любов'ю, і промовив йому: Одного бракує тобі: іди, розпродай, що маєш, та вбогим роздай, і матимеш скарб ти на небі! Потому приходь та й іди вслід за Мною, узявши хреста.

Jesús le miró y sintió afecto por él, y le dijo: Una cosa te falta; anda, vende cuanto tienes y dalo a los pobres, y tendrás un tesoro en el cielo; y ven, sígueme, tomando tu cruz.

22 А він засмутився тим словом, і пішов, зажурившись, бо великі маєтки він мав!

Pero él se puso triste al oír estas palabras y se marchó apesadumbrado, porque tenía muchas posesiones. Peligro de las riquezas

23 І поглянув довкола Ісус, та й сказав Своїм учням: Як тяжко отим, хто має багатство, увійти в Царство Боже!

Entonces Jesús, mirando en derredor, les dice a sus discípulos: ¡Cuán difícilmente entrarán en el reino de Dios los que tienen riquezas!

24 І учні жахнулись від слів Його. А Ісус знов у відповідь каже до них: Мої діти, як тяжко отим, хто надію кладе на багатство, увійти в Царство Боже!

Los discípulos estaban atónitos ante sus palabras. Pero Jesús, tomando de nuevo la palabra, les dice: Hijos, ¡qué difícil es entrar en el reino de Dios a los que confían en las riquezas!

25 В ерблюдові легше пройти через голчине вушко, ніж багатому в Божеє Царство ввійти!

Es más fácil que un camello pase a través del ojo de la aguja, que el que un rico entre en el reino de Dios.

26 А вони здивувалися дуже, і казали один до одного: Хто ж тоді може спастися?

Pero ellos se asombraban aún más, y decían entre ellos: Entonces, ¿quién puede ser salvo?

27 І сус же поглянув на них і промовив: Неможливе це людям, а не Богові. Бо для Бога можливе все!

Jesús, mirándoles fijamente, dice: Por parte de los hombres, imposible; pero no por parte de Dios, porque con Dios todo es posible.

28 А Петро став казати Йому: От усе ми покинули, та й пішли за Тобою слідом.

Pedro comenzó a decirle: Mira, nosotros lo hemos dejado todo y te hemos seguido.

29 І сус відказав: Поправді кажу вам: Немає такого, щоб дім полишив, чи братів, чи сестер, або матір, чи батька, або діти, чи поля ради Мене та ради Євангелії,

Jesús dijo: En verdad os digo, no hay nadie que haya dejado casa, o hermanos, o hermanas, o madre, o padre, o hijos, o campos, por causa de mí y por causa del evangelio,

30 і не одержав би в сто раз більше тепер, цього часу, серед переслідувань, домів, і братів, і сестер, і матерів, і дітей, і піль, а в віці наступному вічне життя.

que no reciba cien veces más ahora en este tiempo: casas, hermanos, hermanas, madres, hijos y campos, con persecuciones; y en la era venidera, vida eterna.

31 І багато-хто з перших стануть останніми, а останні першими.

Pero muchos primeros serán últimos; y los últimos, primeros. Jesús anuncia de nuevo su muerte

32 Б ули ж у дорозі вони, простуючи в Єрусалим. А Ісус ішов попереду них, аж дуже вони дивувались, а ті, що йшли вслід за Ним, боялись. І, взявши знов Дванадцятьох, почав їм розповідати, що з Ним статися має:

Iban de camino, subiendo a Jerusalén, y Jesús iba delante de ellos; ellos estaban atónitos; y los que le seguían tenían miedo. Y tomando de nuevo aparte a los doce, comenzó a decirles lo que estaba a punto de sucederle:

33 О це в Єрусалим ми йдемо, і первосвященикам і книжникам виданий буде Син Людський, і засудять на смерть Його, і поганам Його видадуть,

Mirad que estamos subiendo a Jerusalén, y el Hijo del Hombre será entregado a los principales sacerdotes y a los escribas; y lo condenarán a muerte, y lo entregarán a traición a los gentiles;

34 і насміхатися будуть із Нього, і будуть плювати на Нього, і будуть Його бичувати, і вб'ють, але третього дня Він воскресне!

se burlarán de él, le escupirán, le azotarán y matarán, y a los tres días resucitará. Petición de Jacobo y de Juan

35 І підходять до Нього Яків та Іван, сини Зеведеєві, та й кажуть Йому: Учителю, ми хочемо, щоб Ти зробив нам, про що будемо просити Тебе.

Se acercan a él Jacobo y Juan, los dos hijos de Zebedeo, y le dicen: Queremos que hagas por nosotros lo que te pidamos.

36 А Він їх поспитав: Чого ж хочете, щоб Я вам зробив?

Él les dijo: ¿Qué queréis que haga por vosotros?

37 В они ж відказали Йому: Дай нам, щоб у славі Твоїй ми сиділи праворуч від Тебе один, і ліворуч один!

Y ellos le dijeron: Concédenos que en tu gloria nos sentemos el uno a tu derecha y el otro a tu izquierda.

38 А Ісус відказав їм: Не знаєте, чого просите. Чи ж можете ви пити чашу, що Я її п'ю, і христитися хрищенням, що Я ним хрищуся?

Jesús les dijo: No sabéis lo que estáis pidiendo. ¿Podéis beber la copa que yo bebo, o ser bautizados con el bautismo con que yo soy bautizado?

39 В они відказали Йому: Можемо. А Ісус їм сказав: Чашу, що Я її п'ю, ви питимете, і хрищенням, що Я ним хрищусь, ви охриститеся.

Y ellos le dijeron: Podemos. Entonces les dijo Jesús: La copa que yo bebo, la beberéis; y seréis bautizados con el bautismo con que yo soy bautizado;

40 А сидіти праворуч Мене та ліворуч не Моє це давати, а кому уготовано.

pero el sentarse a mi derecha o a mi izquierda, no es mío el concederlo, sino que es para quienes ha sido preparado.

41 Я к почули ж це Десятеро, то обурились на Якова та на Івана.

Al oír esto, los diez comenzaron a indignarse con respecto a Jacobo y Juan.

42 А Ісус їх покликав, і промовив до них: Ви знаєте, що ті, що вважають себе за князів у народів, панують над ними, а їхні вельможі їх тиснуть.

Y llamándoles adonde él estaba, les dice Jesús: Sabéis que los que se tienen por gobernantes de los gentiles, se enseñorean de ellos, y sus magnates los sujetan bajo su autoridad.

43 Н е так буде між вами, але хто з вас великим бути хоче, нехай буде він вам за слугу.

Pero entre vosotros no es así, sino que cualquiera que desee llegar a ser grande entre vosotros, será vuestro sirviente;

44 А хто з вас бути першим бажає, нехай буде всім за раба.

y cualquiera que desee entre vosotros ser primero, será esclavo de todos;

45 Б о Син Людський прийшов не на те, щоб служили Йому, але щоб послужити, і душу Свою дати на викуп за багатьох.

porque aun el Hijo del Hombre no vino a ser servido, sino a servir y a dar su vida como rescate por muchos. El ciego Bartimeo recibe la vista

46 І приходять вони в Єрихон. А коли з Єрихону виходив Він разом із Своїми учнями й з безліччю люду, сидів і просив при дорозі сліпий Вартимей, син Тимеїв.

Llegan a Jericó. Y cuando salía de Jericó con sus discípulos y una considerable muchedumbre, el hijo de Timeo, Bartimeo, un mendigo ciego, estaba sentado junto al camino.

47 І , прочувши, що то Ісус Назарянин, почав кликати та говорити: Сину Давидів, Ісусе, змилуйся надо мною!

Al oír que era Jesús el Nazareno, comenzó a gritar y a decir: ¡Hijo de David, Jesús, ten compasión de mí!

48 І сварились на нього багато-хто, щоб мовчав, а він іще більше кричав: Сину Давидів, змилуйся надо мною!

Muchos le increpaban para que se callara, pero él gritaba mucho más: ¡Hijo de David, ten compasión de mí!

49 І спинився Ісус та й сказав: Покличте його! І кличуть сліпого та й кажуть йому: Будь бадьорий, устань, Він кличе тебе.

Jesús se detuvo y dijo: Llamadle. Llaman al ciego y le dicen: ¡Ánimo, levántate, que te llama!

50 А той скинув плаща свого, і скочив із місця, і прибіг до Ісуса.

Él arrojó de sí su manto, dio un salto y se fue hacia Jesús.

51 А Ісус відповів і сказав йому: Що ти хочеш, щоб зробив Я тобі? Сліпий же Йому відказав: Учителю, нехай я прозрю!

Y Jesús, dirigiéndole la palabra, dijo: ¿Qué deseas que haga por ti? El ciego le dijo: Rabbuní, que recobre la vista.

52 І сус же до нього промовив: Іди, твоя віра спасла тебе! І той зараз прозрів, і пішов за Ісусом дорогою.

Y Jesús le dijo: Vete, tu fe te ha sanado. En seguida recobró la vista y le seguía por el camino.