1 Є ще зло, що я бачив під сонцем, і багато його між людьми:

Hay un mal que he visto debajo del cielo, y muy extendido entre los hombres:

2 О сь людина, що Бог їй багатство дає, і маєтки та славу, і недостатку ні в чому, чого зажадає, не чує вона для своєї душі, але Бог не дав влади їй те споживати, бо чужа людина те поїсть: Це марнота й недуга тяжка!...

El del hombre a quien Dios da riquezas, bienes y gloria, y nada le falta de todo lo que su alma desea; pero Dios no le da facultad de disfrutar de ello, sino que lo disfrutan los extraños. Esto es vanidad, y triste desventura.

3 Я кби сотню дітей наплодив чоловік, і прожив пречисленні літа, і дні віку його були довгі, але не наситилась добрим душа його, а до того не мав би й належного похорону, то кажу: недоноскові краще від нього!...

Aunque un hombre engendre cien hijos, y viva muchos años, y los días de su vida sean numerosos; si su alma no se sació del bienestar, y también careció de sepultura, yo digo que un abortivo es mejor que él.

4 Б о в марноті прийшов він, і в темряву йде, і в темряві сховане буде імення його,

Porque en vano viene, y a las tinieblas va, y en la oscuridad queda sepultado su nombre.

5 а ні сонця не бачив він, ані пізнав: йому спокійніше від того!...

Además, no ha visto el sol, ni lo ha conocido; más reposo tiene éste que aquél.

6 А коли б він жив двічі по тисячі літ, та не бачив добра, то хіба не до місця одного все йде?

Pues, aunque viva dos veces mil años, si no disfruta de la dicha, ¿no van todos al mismo lugar?

7 У весь труд людини для рота її, і пожадання її не виповнюються.

Todo el trabajo del hombre es para su boca, y con todo eso su deseo no se sacia.

8 Б о що більшого має мудрець, ніж безглуздий, що має убогий над те, що перед живими уміє ходити?

Porque ¿en qué aventaja el sabio al necio? ¿Qué más tiene el pobre que el que supo caminar entre los vivos?

9 К раще бачити очима, аніж мандрувати жаданнями, і також це марнота та ловлення вітру...

Más vale ver con los ojos que divagar con el deseo. Y también esto es vanidad y esfuerzo inútil.

10 Щ о було, тому ймення його вже надане давно, і відоме, що він чоловік, і він не може правуватися з сильнішим від нього,

Respecto de lo que existe, ya hace mucho que tiene nombre, y se sabe que es un hombre y que no puede contender con Aquel que es más poderoso que él.

11 б о багато речей, що марноту примножуть, але яка користь від них для людини?

Ciertamente las muchas palabras multiplican la vanidad. ¿Qué provecho saca el hombre?

12 Б о хто знає, що добре людині в житті, за небагатьох днів марного життя її, які пробуває вона, немов тінь? Та й що хто розкаже людині, що буде під сонцем по ній?

Porque ¿quién sabe lo que es bueno para el hombre en la vida, todos los días de su vano vivir, los cuales pasan como una sombra? Porque ¿quién enseñará al hombre lo que sucederá después de él debajo del sol?