1 Я той муж, який бачив біду від жезла Його гніву,

Yo soy el hombre que ha visto aflicción bajo el látigo de su enojo.

2 В ін провадив мене й допровадив до темряви, а не до світла...

Me guió y me hizo caminar en tinieblas, y no en luz;

3 Л иш на мене все знову обертає руку Свою цілий день...

Sí, contra mí volvió y revolvió su mano todo el día.

4 В ін виснажив тіло моє й мою шкіру, мої кості сторощив,

Hizo envejecer mi carne y mi piel; quebrantó mis huesos;

5 о бгородив Він мене, і мене оточив гіркотою та мукою,

Edificó baluartes contra mí, y me rodeó de amargura y de fatiga.

6 у темноті мене посадив, мов померлих давно...

Me dejó en oscuridad, como los ya muertos de mucho tiempo.

7 О бгородив Він мене і не вийду, тяжкими вчинив Він кайдани мої...

Me cercó por todos lados, y no puedo salir; ha hecho pesadas mis cadenas;

8 І коли я кричу й голошу, затикає Він вуха Свої на молитву мою...

Aun cuando grito y pido auxilio, cierra los oídos a mi oración;

9 К амінням обтесаним обгородив Він дороги мої, повикривлював стежки мої...

Cercó mis caminos con piedras sillares, torció mis senderos.

10 В ін для мене ведмедем чатуючим став, немов лев той у сховищі!

Fue para mí como oso que acecha, como león en escondrijo;

11 П оплутав дороги мої та розшарпав мене, учинив Він мене опустошеним!

Torció mis caminos, y me despedazó; me ha dejado hecho un horror.

12 Н атягнув Свого лука й поставив мене, наче ціль для стріли,

Entesó su arco, y me puso como blanco de sus saetas.

13 п устив стріли до нирок моїх з Свого сагайдака...

Hizo entrar en mis riñones las saetas de su aljaba.

14 Д ля всього народу свого я став посміховиськом, глумливою піснею їхньою цілий день...

He venido a ser la irrisión de todo mi pueblo, su cantinela de todos los días;

15 Н аситив мене гіркотою, мене напоїв полином...

Me llenó de amarguras, me embriagó de ajenjos.

16 І стер мені зуби жорствою, до попелу кинув мене,

Mis dientes quebró con guijarro, me cubrió de ceniza;

17 і душа моя спокій згубила, забув я добро...

Y mi alma se alejó de la paz, me olvidé de la felicidad,

18 І сказав я: Загублена сила моя, та моє сподівання на Господа...

Y dije: Perecieron mis fuerzas, y mi esperanza en Jehová.

19 З гадай про біду мою й муку мою, про полин та отруту,

Acuérdate de mi miseria y de mi vida errante, del ajenjo y del veneno;

20 д уша моя згадує безперестанку про це, і гнеться в мені...

Mi alma lo recuerda todavía, y está abatida dentro de mí;

21 О це я нагадую серцеві своєму, тому то я маю надію:

Esto es lo que medito en mi corazón, y por lo que espero.

22 Ц е милість Господня, що ми не погинули, бо не покінчилось Його милосердя,

Las gracias de Jehová no se han acabado, sus misericordias no se han agotado.

23 н ове воно кожного ранку, велика бо вірність Твоя!

Nuevas son cada mañana; grande es tu fidelidad.

24 Г осподь це мій уділ, говорить душа моя, тому я надію на Нього складаю!

Mi porción es Jehová, dice mi alma; por eso espero en él.

25 Г осподь добрий для тих, хто надію на Нього кладе, для душі, що шукає Його!

Bueno es Jehová para los que en él esperan, para el alma que le busca.

26 Д обре, коли людина в мовчанні надію кладе на спасіння Господнє.

Bueno es esperar en silencio la salvación de Jehová.

27 Д обре для мужа, як носить ярмо в своїй молодості,

Bueno le es al hombre llevar el yugo desde su juventud.

28 н ехай він самітно сидить і мовчить, як поклав Він на нього його;

Que se siente solo y calle, porque es él quien se lo impuso;

29 х ай закриє він порохом уста свої, може є ще надія;

Ponga su boca en el polvo, por si aún hay esperanza;

30 х ай щоку тому підставляє, хто його б'є, своєю ганьбою насичується...

Dé la mejilla al que le hiere, y sea colmado de afrentas.

31 Б о Господь не навіки ж покине!

Porque el Señor no desecha para siempre;

32 Б о хоч Він і засмутить кого, проте змилується за Своєю великою милістю,

Si aflige, también se compadece según la multitud de sus misericordias;

33 б о не мучить Він з серця Свого, і не засмучує людських синів.

Porque no humilla ni aflige por gusto a los hijos de los hombres.

34 Щ об топтати під своїми ногами всіх в'язнів землі,

Cuando se desmenuza bajo los pies a todos los encarcelados del país,

35 щ об перед обличчям Всевишнього право людини зігнути,

Cuando se tuerce el derecho del hombre delante de la presencia del Altísimo,

36 щ об гнобити людину у справі судовій його, оцього не має на оці Господь!

Cuando se hace entuerto al hombre en su causa, ¿el Señor no lo ve?

37 Х то то скаже і станеться це, як Господь того не наказав?

¿Quién será aquel que haya hablado y las cosas sucedieron? ¿No es el Señor el que decide?

38 Х іба не виходить усе з уст Всевишнього, зле та добре?

¿De la boca del Altísimo no sale lo malo y lo bueno?

39 Ч ого ж нарікає людина жива? Нехай скаржиться кожен на гріх свій.

¿Por qué se lamenta el hombre? ¡Que sea un valiente contra sus pecados!

40 П ошукаймо доріг своїх та дослідімо, і вернімось до Господа!

Escudriñemos nuestros caminos, y examinémoslos, y volvámonos a Jehová;

41 п ідіймімо своє серце та руки до Бога на небі!

Levantemos nuestros corazones sobre nuestras manos al Dios que está en los cielos;

42 С проневірились ми й неслухняними стали, тому не пробачив Ти нам,

Nosotros nos hemos rebelado, y fuimos desleales; tú no has perdonado.

43 з акрився Ти гнівом і гнав нас, убивав, не помилував,

Te has cubierto de ira y nos has perseguido; mataste sin piedad;

44 з акрив Себе хмарою, щоб до Тебе молитва моя не дійшла...

Te cubriste de nube para que no pasase nuestra oración;

45 С міттям та огидою нас Ти вчинив між народами,

Nos has hecho basura y desecho en medio de los pueblos.

46 н аші всі вороги пороззявляли на нас свого рота,

Todos nuestros enemigos abren contra nosotros su boca;

47 с трах та яма на нас поприходили, руїна й погибіль...

Terror y fosa es nuestra porción, desolación y ruina;

48 М оє око спливає потоками водними через нещастя дочки мого люду...

Ríos de aguas echan mis ojos por el quebrantamiento de la hija de mi pueblo.

49 В иливається око моє безупинно, нема бо перерви,

Mis ojos destilan y no cesan; ya no hay alivio

50 а ж поки не зглянеться та не побачить Господь із небес,

Hasta que Jehová mire y vea desde los cielos;

51 м оє око вчиняє журбу для моєї душі через дочок усіх мого міста...

Mis ojos atormentan a mi alma por todas las hijas de mi ciudad.

52 Л овлячи, ловлять мене, немов птаха, мої вороги безпричинно,

Mis enemigos me dieron caza como a ave, sin haber por qué;

53 ж иття моє в яму замкнули вони, і каміннями кинули в мене...

Sofocaron mi vida en una cisterna, y echaron piedras sobre mí;

54 П ливуть мені води на голову, я говорю: Вже погублений я!...

Las aguas cubrieron mi cabeza; y dije: Estoy perdido.

55 К ликав я, Господи, Ймення Твоє із найглибшої ями,

Invoqué tu nombre, oh Jehová, desde lo profundo de la fosa;

56 Т и чуєш мій голос, не заховуй же вуха Свого від зойку мого, від благання мого!

Oíste mi grito; no cierres tu oído a mi grito de socorro.

57 Т и близький того дня, коли кличу Тебе, Ти говориш: Не бійся!

Te acercaste el día que te invoqué; y dijiste: No temas.

58 З а душу мою Ти змагався, о Господи, життя моє викупив Ти.

Abogaste, Señor, la causa de mi alma; redimiste mi vida.

59 Т и бачиш, о Господи, кривду мою, розсуди ж Ти мій суд!

Tú has visto, oh Jehová, mi agravio; defiende mi causa.

60 У сю їхню помсту Ти бачиш, всі задуми їхні на мене,

Has visto toda su venganza, todos sus planes contra mí.

61 Т и чуєш, о Господи, їхні наруги, всі задуми їхні на мене,

Has oído sus insultos, oh Jehová, todas sus maquinaciones contra mí;

62 м ову повстанців на мене та їхнє буркотіння на мене ввесь день...

Los dichos de los que contra mí se levantaron, y sus tramas contra mí todo el día.

63 П обач їхнє сидіння та їхнє вставання, як завжди глумлива їхня пісня!

Su sentarse y su levantarse mira; yo soy su copla.

64 З аплати їм, о Господи, згідно з чином їхніх рук!

Dales el pago, oh Jehová, según la obra de sus manos.

65 П одай їм темноту на серце, прокляття Твоє нехай буде на них!

Entrégalos al endurecimiento de corazón; tu maldición caiga sobre ellos.

66 С воїм гнівом жени їх, і вигуби їх з-під Господніх небес!

Persíguelos en tu furor, y extermínalos de debajo de los cielos, oh Jehová.