1 Я той муж, який бачив біду від жезла Його гніву,

Eu sou o homem que viu a aflição trazida pela vara da sua ira.

2 В ін провадив мене й допровадив до темряви, а не до світла...

Ele me impeliu e me fez andar na escuridão, e não na luz;

3 Л иш на мене все знову обертає руку Свою цілий день...

sim, ele voltou sua mão contra mim vez após vez, o tempo todo.

4 В ін виснажив тіло моє й мою шкіру, мої кості сторощив,

Fez que a minha pele e a minha carne envelhecessem e quebrou os meus ossos.

5 о бгородив Він мене, і мене оточив гіркотою та мукою,

Ele me sitiou e me cercou de amargura e de pesar.

6 у темноті мене посадив, мов померлих давно...

Fez-me habitar na escuridão como os que há muito morreram.

7 О бгородив Він мене і не вийду, тяжкими вчинив Він кайдани мої...

Cercou-me de muros, e não posso escapar; atou-me a pesadas correntes.

8 І коли я кричу й голошу, затикає Він вуха Свої на молитву мою...

Mesmo quando chamo ou grito por socorro, ele rejeita a minha oração.

9 К амінням обтесаним обгородив Він дороги мої, повикривлював стежки мої...

Ele impediu o meu caminho com blocos de pedra; e fez tortuosas as minhas sendas.

10 В ін для мене ведмедем чатуючим став, немов лев той у сховищі!

Como um urso à espreita, como um leão escondido,

11 П оплутав дороги мої та розшарпав мене, учинив Він мене опустошеним!

arrancou-me do caminho e despedaçou-me, deixando-me abandonado.

12 Н атягнув Свого лука й поставив мене, наче ціль для стріли,

Preparou o seu arco e me fez alvo de suas flechas.

13 п устив стріли до нирок моїх з Свого сагайдака...

Atingiu o meu coração com flechas de sua aljava.

14 Д ля всього народу свого я став посміховиськом, глумливою піснею їхньою цілий день...

Tornei-me objeto de riso de todo o meu povo; nas suas canções eles zombam de mim o tempo todo.

15 Н аситив мене гіркотою, мене напоїв полином...

Fez-me comer ervas amargas e fartou-me de fel.

16 І стер мені зуби жорствою, до попелу кинув мене,

Quebrou os meus dentes com pedras; e pisoteou-me no pó.

17 і душа моя спокій згубила, забув я добро...

Tirou-me a paz; esqueci-me o que é prosperidade.

18 І сказав я: Загублена сила моя, та моє сподівання на Господа...

Por isso digo: “Meu esplendor já se foi, bem como tudo o que eu esperava do Senhor ”.

19 З гадай про біду мою й муку мою, про полин та отруту,

Lembro-me da minha aflição e do meu delírio, da minha amargura e do meu pesar.

20 д уша моя згадує безперестанку про це, і гнеться в мені...

Lembro-me bem disso tudo, e a minha alma desfalece dentro de mim.

21 О це я нагадую серцеві своєму, тому то я маю надію:

Todavia, lembro-me também do que pode me dar esperança:

22 Ц е милість Господня, що ми не погинули, бо не покінчилось Його милосердя,

Graças ao grande amor do Senhor é que não somos consumidos, pois as suas misericórdias são inesgotáveis.

23 н ове воно кожного ранку, велика бо вірність Твоя!

Renovam-se cada manhã; grande é a sua fidelidade!

24 Г осподь це мій уділ, говорить душа моя, тому я надію на Нього складаю!

Digo a mim mesmo: A minha porção é o Senhor; portanto, nele porei a minha esperança.

25 Г осподь добрий для тих, хто надію на Нього кладе, для душі, що шукає Його!

O Senhor é bom para com aqueles cuja esperança está nele, para com aqueles que o buscam;

26 Д обре, коли людина в мовчанні надію кладе на спасіння Господнє.

é bom esperar tranqüilo pela salvação do Senhor.

27 Д обре для мужа, як носить ярмо в своїй молодості,

É bom que o homem suporte o jugo enquanto é jovem.

28 н ехай він самітно сидить і мовчить, як поклав Він на нього його;

Leve-o sozinho e em silêncio, porque o Senhor o pôs sobre ele.

29 х ай закриє він порохом уста свої, може є ще надія;

Ponha o seu rosto no pó; talvez ainda haja esperança.

30 х ай щоку тому підставляє, хто його б'є, своєю ганьбою насичується...

Ofereça o rosto a quem o quer ferir, e engula a desonra.

31 Б о Господь не навіки ж покине!

Porque o Senhor não o desprezará para sempre.

32 Б о хоч Він і засмутить кого, проте змилується за Своєю великою милістю,

Embora ele traga tristeza, mostrará compaixão, tão grande é o seu amor infalível.

33 б о не мучить Він з серця Свого, і не засмучує людських синів.

Porque não é do seu agrado trazer aflição e tristeza aos filhos dos homens,

34 Щ об топтати під своїми ногами всіх в'язнів землі,

esmagar com os pés todos os prisioneiros da terra,

35 щ об перед обличчям Всевишнього право людини зігнути,

negar a alguém os seus direitos, enfrentando o Altíssimo,

36 щ об гнобити людину у справі судовій його, оцього не має на оці Господь!

impedir a alguém o acesso à justiça; não veria o Senhor tais coisas?

37 Х то то скаже і станеться це, як Господь того не наказав?

Quem poderá falar e fazer acontecer, se o Senhor não o tiver decretado?

38 Х іба не виходить усе з уст Всевишнього, зле та добре?

Não é da boca do Altíssimo que vêm tanto as desgraças como as bênçãos?

39 Ч ого ж нарікає людина жива? Нехай скаржиться кожен на гріх свій.

Como pode um homem reclamar quando é punido por seus pecados?

40 П ошукаймо доріг своїх та дослідімо, і вернімось до Господа!

Examinemos e coloquemos à prova os nossos caminhos, e depois voltemos ao Senhor.

41 п ідіймімо своє серце та руки до Бога на небі!

Levantemos o coração e as mãos para Deus, que está nos céus, e digamos:

42 С проневірились ми й неслухняними стали, тому не пробачив Ти нам,

“Pecamos e nos rebelamos, e tu não nos perdoaste.

43 з акрився Ти гнівом і гнав нас, убивав, не помилував,

Tu te cobriste de ira e nos perseguiste, massacraste-nos sem piedade.

44 з акрив Себе хмарою, щоб до Тебе молитва моя не дійшла...

Tu te escondeste atrás de uma nuvem para que nenhuma oração chegasse a ti.

45 С міттям та огидою нас Ти вчинив між народами,

Tu nos tornaste escória e refugo entre as nações.

46 н аші всі вороги пороззявляли на нас свого рота,

Todos os nossos inimigos escancaram a boca contra nós.

47 с трах та яма на нас поприходили, руїна й погибіль...

Sofremos terror e ciladas, ruína e destruição”.

48 М оє око спливає потоками водними через нещастя дочки мого люду...

Rios de lágrimas correm dos meus olhos porque o meu povo foi destruído.

49 В иливається око моє безупинно, нема бо перерви,

Meus olhos choram sem parar, sem nenhum descanso,

50 а ж поки не зглянеться та не побачить Господь із небес,

até que o Senhor contemple dos céus e veja.

51 м оє око вчиняє журбу для моєї душі через дочок усіх мого міста...

O que eu enxergo enche-me a alma de tristeza, de pena de todas as mulheres da minha cidade.

52 Л овлячи, ловлять мене, немов птаха, мої вороги безпричинно,

Aqueles que, sem motivo, eram meus inimigos caçaram-me como a um passarinho.

53 ж иття моє в яму замкнули вони, і каміннями кинули в мене...

Procuraram fazer minha vida acabar na cova e me jogaram pedras;

54 П ливуть мені води на голову, я говорю: Вже погублений я!...

as águas me encobriram a cabeça, e cheguei a pensar que o fim de tudo tinha chegado.

55 К ликав я, Господи, Ймення Твоє із найглибшої ями,

Clamei pelo teu nome, Senhor, das profundezas da cova.

56 Т и чуєш мій голос, не заховуй же вуха Свого від зойку мого, від благання мого!

Tu ouviste o meu clamor: “Não feches os teus ouvidos aos meus gritos de socorro”.

57 Т и близький того дня, коли кличу Тебе, Ти говориш: Не бійся!

Tu te aproximaste quando a ti clamei, e disseste: “Não tenha medo”.

58 З а душу мою Ти змагався, о Господи, життя моє викупив Ти.

Senhor, tu assumiste a minha causa; e redimiste a minha vida.

59 Т и бачиш, о Господи, кривду мою, розсуди ж Ти мій суд!

Tu tens visto, Senhor, o mal que me tem sido feito. Toma a teu cargo a minha causa!

60 У сю їхню помсту Ти бачиш, всі задуми їхні на мене,

Tu viste como é terrível a vingança deles, todas as suas ciladas contra mim.

61 Т и чуєш, о Господи, їхні наруги, всі задуми їхні на мене,

Senhor, tu ouviste os seus insultos, todas as suas ciladas contra mim,

62 м ову повстанців на мене та їхнє буркотіння на мене ввесь день...

aquilo que os meus inimigos sussurram e murmuram o tempo todo contra mim.

63 П обач їхнє сидіння та їхнє вставання, як завжди глумлива їхня пісня!

Olha para eles! Sentados ou em pé, zombam de mim com as suas canções.

64 З аплати їм, о Господи, згідно з чином їхніх рук!

Dá-lhes o que merecem, Senhor, conforme o que as suas mãos têm feito.

65 П одай їм темноту на серце, прокляття Твоє нехай буде на них!

Coloca um véu sobre os seus corações e esteja a tua maldição sobre eles.

66 С воїм гнівом жени їх, і вигуби їх з-під Господніх небес!

Persegue-os com fúria e elimina-os de debaixo dos teus céus, ó Senhor.