1 Д ля дириґетна хору. На спів: „Ланя зорі досвітньої". Псалом Давидів. (22-2) Боже мій, Боже мій, нащо мене Ти покинув? Далекі слова мого зойку від спасіння мого!...

Meu Deus! Meu Deus! Por que me abandonaste? Por que estás tão longe de salvar-me, tão longe dos meus gritos de angústia?

2 ( 22-3) Мій Боже, взиваю я вдень, та Ти не озвешся, і кличу вночі, і спокою немає мені!

Meu Deus! Eu clamo de dia, mas não respondes; de noite, e não recebo alívio!

3 ( 22-4) Та Ти Святий, пробуваєш на хвалах ізраїлевих!

Tu, porém, és o Santo, és rei, és o louvor de Israel.

4 ( 22-5) На Тебе надіялись наші батьки, надіялися і Ти визволив їх.

Em ti os nossos antepassados puseram a sua confiança; confiaram, e os livraste.

5 ( 22-6) До Тебе взивали вони і спасені були, на Тебе надіялися і не посоромились.

Clamaram a ti, e foram libertos; em ti confiaram, e não se decepcionaram.

6 ( 22-7) А я червяк, а не чоловік, посміховище людське й погорда в народі.

Mas eu sou verme, e não homem, motivo de zombaria e objeto de desprezo do povo.

7 ( 22-8) Всі, хто бачить мене, насміхаються з мене, розкривають роти, головою хитають!

Caçoam de mim todos os que me vêem; balançando a cabeça, lançam insultos contra mim, dizendo:

8 ( 22-9) Покладався на Господа він, хай же рятує його, нехай Той його визволить, він бо Його уподобав!

“Recorra ao Senhor! Que o Senhor o liberte! Que ele o livre, já que lhe quer bem!”

9 ( 22-10) Бо з утроби Ти вивів мене, Ти безпечним мене учинив був на персах матері моєї!

Contudo, tu mesmo me tiraste do ventre; deste-me segurança junto ao seio de minha mãe.

10 ( 22-11) На Тебе з утроби я зданий, від утроби матері моєї Ти мій Бог!

Desde que nasci fui entregue a ti; desde o ventre materno és o meu Deus.

11 ( 22-12) Не віддаляйся від мене, бо горе близьке, бо нема мені помічника!

Não fiques distante de mim, pois a angústia está perto e não há ninguém que me socorra.

12 ( 22-13) Багато биків оточили мене, башанські бугаї обступили мене,

Muitos touros me cercam, sim, rodeiam-me os poderosos de Basã.

13 ( 22-14) на мене розкрили вони свої пащі, як лев, що шматує й ричить!

Como leão voraz rugindo, escancaram a boca contra mim.

14 ( 22-15) Я розлитий, немов та вода, і всі кості мої поділились, стало серце моє, немов віск, розтопилось в моєму нутрі.

Como água me derramei, e todos os meus ossos estão desconjuntados. Meu coração se tornou como cera; derreteu-se no meu íntimo.

15 ( 22-16) Висохла сила моя, як лушпиння, і прилип мій язик до мого піднебіння, і в порох смертельний поклав Ти мене.

Meu vigor secou-se como um caco de barro, e a minha língua gruda no céu da boca; deixaste-me no pó, à beira da morte.

16 ( 22-17) Бо пси оточили мене... обліг мене натовп злочинців, прокололи вони мої руки та ноги мої...

Cães me rodearam! Um bando de homens maus me cercou! Perfuraram minhas mãos e meus pés.

17 ( 22-18) Я висох, рахую всі кості свої, а вони придивляються й бачать нещастя в мені!

Posso contar todos os meus ossos, mas eles me encaram com desprezo.

18 ( 22-19) Вони ділять для себе одежу мою, а про шату мою жеребка вони кидають...

Dividiram as minhas roupas entre si, e lançaram sortes pelas minhas vestes.

19 ( 22-20) А Ти, Господи, не віддаляйся, Допомого моя, поспіши ж мені на оборону!

Tu, porém, Senhor, não fiques distante! Ó minha força, vem logo em meu socorro!

20 ( 22-21) Від меча збережи мою душу, одиначку мою з руки пса!

Livra-me da espada, livra a minha vida do ataque dos cães.

21 ( 22-22) Спаси мене від пащі лев'ячої, а вбогу мою від рогів буйволів.

Salva-me da boca dos leões, e dos chifres dos bois selvagens. E tu me respondeste.

22 ( 22-23) Я звіщатиму Ймення Твоє своїм браттям, буду хвалити Тебе серед збору!

Proclamarei o teu nome a meus irmãos; na assembléia te louvarei.

23 ( 22-24) Хто боїться Господа, прославляйте Його, увесь Яковів роде шануйте Його, страхайтесь Його, все насіння ізраїлеве,

Louvem-no, vocês que temem o Senhor! Glorifiquem-no, todos vocês, descendentes de Jacó! Tremam diante dele, todos vocês, descendentes de Israel!

24 ( 22-25) бо Він не погордував і не зневажив страждання убогого, і від нього обличчя Свого не сховав, а почув, як він кликав до Нього!

Pois não menosprezou nem repudiou o sofrimento do aflito; não escondeu dele o rosto, mas ouviu o seu grito de socorro.

25 ( 22-26) Від Тебе повстане хвала моя в зборі великім, принесу свої жертви в присутності тих, хто боїться Його,

De ti vem o tema do meu louvor na grande assembléia; na presença dos que te temem cumprirei os meus votos.

26 ( 22-27) будуть їсти покірні і ситими стануть, хвалитимуть Господа ті, хто шукає Його, буде жить серце ваше навіки!

Os pobres comerão até ficarem satisfeitos; aqueles que buscam o Senhor o louvarão! Que vocês tenham vida longa!

27 ( 22-28) Усі кінці землі спам'ятають, і до Господа вернуться, і вклоняться перед обличчям Його всі племена народів,

Todos os confins da terra se lembrarão e se voltarão para o Senhor, e todas as famílias das nações se prostrarão diante dele,

28 ( 22-29) бо царство Господнє, і Він Пан над народами!

pois do Senhor é o reino; ele governa as nações.

29 ( 22-30) Будуть їсти й поклоняться всі багачі на землі, перед обличчям Його на коліна попадають всі, хто до пороху сходить і не може себе оживити!

Todos os ricos da terra se banquetearão e o adorarão; haverão de ajoelhar-se diante dele todos os que descem ao pó, cuja vida se esvai.

30 ( 22-31) Буде потомство служити Йому, й залічене буде навіки у Господа.

A posteridade o servirá; gerações futuras ouvirão falar do Senhor,

31 ( 22-32) Прийдуть і будуть звіщать Його правду народові, який буде народжений, що Він це вчинив!

e a um povo que ainda não nasceu proclamarão seus feitos de justiça, pois ele agiu poderosamente.