1 А Йов відповів та й сказав:

Então Jó respondeu:

2 Ч ув я такого багато, даремні розрадники всі ви!

“Já ouvi muitas palavras como essas. Pobres consoladores são vocês todos!

3 Ч и настане кінець вітряним цим словам? Або що зміцнило тебе, що так відповідаєш?

Esses discursos inúteis nunca terminarão? E você, o que o leva a continuar discutindo?

4 І я говорив би, як ви, якби ви на місці моєму були, я додав би словами на вас, і головою своєю кивав би на вас,

Bem que eu poderia falar como vocês, se estivessem em meu lugar; eu poderia condená-los com belos discursos, e menear a cabeça contra vocês.

5 у стами своїми зміцняв би я вас, і не стримав би рух своїх губ на розраду!

Mas a minha boca procuraria encorajá-los; a consolação dos meus lábios lhes daria alívio.

6 Я кщо я говоритиму, біль мій не стримається, а якщо перестану, що відійде від мене?

“Contudo, se falo, a minha dor não se alivia; se me calo, ela não desaparece.

7 Т а тепер ось Він змучив мене: Всю громаду мою Ти спустошив,

Sem dúvida, ó Deus, tu me esgotaste as forças; deste fim a toda a minha família.

8 і поморщив мене, і це стало за свідчення, і змарнілість моя проти мене повстала, і очевидьки мені докоряє!

Tu me deixaste deprimido, o que é uma testemunha disso; a minha magreza se levanta e depõe contra mim.

9 Й ого гнів мене шарпає та ненавидить мене, скрегоче на мене зубами своїми, мій ворог вигострює очі свої проти мене...

Deus, em sua ira, ataca-me e faz-me em pedaços, e range os dentes contra mim; meus inimigos fitam-me com olhar ferino.

10 В они пащі свої роззявляють на мене, б'ють ганебно по щоках мене, збираються разом на мене:

Os homens abrem sua boca contra mim, esmurram meu rosto com zombaria e se unem contra mim.

11 Б ог злочинцеві видав мене, і кинув у руки безбожних мене...

Deus fez-me cair nas mãos dos ímpios e atirou-me nas garras dos maus.

12 С покійний я був, та тремтячим мене Він зробив... І за шию вхопив Він мене й розторощив мене, та й поставив мене Собі ціллю:

Eu estava tranqüilo, mas ele me arrebentou; agarrou-me pelo pescoço e esmagou-me. Fez de mim o seu alvo;

13 Й ого стрільці мене оточили, розриває нирки мої Він не жалівши, мою жовч виливає на землю...

seus flecheiros me cercam. Ele traspassou sem dó os meus rins e derramou na terra a minha bílis.

14 В ін робить пролім на проломі в мені, Він на мене біжить, як силач...

Lança-se sobre mim uma e outra vez; ataca-me como um guerreiro.

15 В ерету пошив я на шкіру свою та під порох знизив свою голову...

“Costurei veste de lamento sobre a minha pele e enterrei a minha testa no pó.

16 З ашарілось обличчя моє від плачу, й на повіках моїх залягла смертна тінь,

Meu rosto está rubro de tanto eu chorar, e sombras densas circundam os meus olhos,

17 х оч насильства немає в долонях моїх, і чиста молитва моя!

apesar de não haver violência em minhas mãos e de ser pura a minha oração.

18 Н е прикрий, земле, крови моєї, і хай місця не буде для зойку мого,

“Ó terra, não cubra o meu sangue! Não haja lugar de repouso para o meu clamor!

19 б о тепер ось на небі мій Свідок, Самовидець мій на висоті...

Saibam que agora mesmo a minha testemunha está nos céus; nas alturas está o meu advogado.

20 Г лузливці мої, мої друзі, моє око до Бога сльозить,

O meu intercessor é meu amigo, quando diante de Deus correm lágrimas dos meus olhos;

21 і нехай Він дозволить людині змагання із Богом, як між сином людським і ближнім його,

ele defende a causa do homem perante Deus, como quem defende a causa de um amigo.

22 б о почислені роки минуть, і піду я дорогою, та й не вернусь...

“Pois mais alguns anos apenas, e farei a viagem sem retorno.