1 Д ля дириґетна хору. На спів: „На смерть сина". Псалом Давидів. (9-2) Хвалитиму Господа усім серцем своїм, розповім про всі чуда Твої!

Senhor, quero dar-te graças de todo o coração e falar de todas as tuas maravilhas.

2 ( 9-3) Я буду радіти, і тішитись буду Тобою, і буду виспівувати Ймення Твоє, о Всевишній!

Em ti quero alegrar-me e exultar, e cantar louvores ao teu nome, ó Altíssimo.

3 ( 9-4) Як будуть назад відступати мої вороги, то спіткнуться і вигинуть перед обличчям Твоїм!

Quando os meus inimigos contigo se defrontam, tropeçam e são destruídos.

4 ( 9-5) Бо суд мій і справу мою розсудив Ти, Ти на троні суддевім сидів, Судде праведний!

Pois defendeste o meu direito e a minha causa; em teu trono te assentaste, julgando com justiça.

5 ( 9-6) Докорив Ти народам, безбожного знищив, ім'я їхнє Ти витер на вічні віки!

Repreendeste as nações e destruíste os ímpios; para todo o sempre apagaste o nome deles.

6 ( 9-7) О вороже мій, руйнування твої закінчились на вічність, ти й міста повалив був, і згинула з ними їхня пам'ять!

O inimigo foi totalmente arrasado, para sempre; desarraigaste as suas cidades; já não há quem delas se lembre.

7 ( 9-8) Та буде Господь пробувати навіки, Він для суду поставив престола Свого,

O Senhor reina para sempre; estabeleceu o seu trono para julgar.

8 ( 9-9) і вселенну Він буде судити по правді, справедливістю буде судити народи.

Ele mesmo julga o mundo com justiça; governa os povos com retidão.

9 ( 9-10) і твердинею буде Господь для пригніченого, в час недолі притулком.

O Senhor é refúgio para os oprimidos, uma torre segura na hora da adversidade.

10 ( 9-11) і на Тебе надіятись будуть усі, що ім'я Твоє знають, бо не кинув Ти, Господи, тих, хто шукає Тебе!

Os que conhecem o teu nome confiam em ti, pois tu, Senhor, jamais abandonas os que te buscam.

11 ( 9-12) Співайте Господеві, що сидить на Сіоні, між народами розповідайте про чини Його,

Cantem louvores ao Senhor, que reina em Sião; proclamem entre as nações os seus feitos.

12 ( 9-13) бо карає Він вчинки криваві, про них пам'ятає, і не забуває Він зойку убогих!

Aquele que pede contas do sangue derramado não esquece; ele não ignora o clamor dos oprimidos.

13 ( 9-14) Помилуй мене, Господи, поглянь на страждання моє від моїх ненависників, Ти, що мене підіймаєш із брам смерти,

Misericórdia, Senhor! Vê o sofrimento que me causam os que me odeiam. Salva-me das portas da morte,

14 ( 9-15) щоб я розповідав про всю славу Твою, у брамах Сіонської доні я буду радіти спасінням Твоїм!

para que, junto às portas da cidade de Sião, eu cante louvores a ti e ali exulte em tua salvação.

15 ( 9-16) Народи попадали в яму, яку самі викопали, до пастки, яку заховали, нога їхня схоплена.

Caíram as nações na cova que abriram; os seus pés ficaram presos no laço que esconderam.

16 ( 9-17) Господь знаний, Він суд учинив, спіткнувсь нечестивий у вчинку своєї руки! Гра на струнах. Села.

O Senhor é conhecido pela justiça que executa; os ímpios caem em suas próprias armadilhas. Interlúdio. Pausa

17 ( 9-18) Попрямують безбожні в шеол, всі народи, що Бога забули,

Voltem os ímpios ao pó, todas as nações que se esquecem de Deus!

18 ( 9-19) бож не навіки забудеться бідний, надія убогих не згине назавжди!

Mas os pobres nunca serão esquecidos, nem se frustrará a esperança dos necessitados.

19 ( 9-20) Устань же, о Господи, хай людина не перемагає, нехай перед лицем Твоїм засуджені будуть народи!

Levanta-te, Senhor! Não permitas que o mortal triunfe! Julgadas sejam as nações na tua presença.

20 ( 9-21) Накинь, Господи, пострах на них, нехай знають народи, що вони тільки люди! Села.

Infunde-lhes terror, Senhor; saibam as nações que não passam de seres humanos. Pausa