1 Д авидів. До Тебе я кличу, о Господи скеле моя, не будь же безмовним до мене, бо коли Ти замовкнеш до мене, я стану подібний до тих, що сходять до гробу...

A ti eu clamo, Senhor, minha Rocha; não fiques indiferente para comigo. Se permaneceres calado, serei como os que descem à cova.

2 П очуй голос благання мого, як я кличу до Тебе, коли руки свої я підношу до храму святого Твого!

Ouve as minhas súplicas quando clamo a ti por socorro, quando ergo as mãos para o teu Lugar Santíssimo.

3 Н е хапай мене з грішними й тими, хто чинить безправство, хто плете своїм ближнім про мир, але зло в їхнім серці!

Não me dês o castigo reservado para os ímpios e para os malfeitores, que falam como amigos com o próximo, mas abrigam maldade no coração.

4 В іддай їм за їхнім учинком, і за злом їхніх учинків, згідно з ділом їхніх рук Ти їм дай, верни їм заслужене ними,

Retribui-lhes conforme os seus atos, conforme as suas más obras; retribui-lhes o que as suas mãos têm feito e dá-lhes o que merecem.

5 б о вони не вдивляються в чинність Господню й діла Його рук, нехай їх поруйнує, й нехай не будує Він їх!

Visto que não consideram os feitos do Senhor, nem as obras de suas mãos, ele os arrasará e jamais os deixará reerguer-se.

6 Б лагословенний Господь, бо Він почув голос благання мого!

Bendito seja o Senhor, pois ouviu as minhas súplicas.

7 Г осподь моя сила та щит мій, на нього надіялось серце моє, й Він мені допоміг, і втішилося моє серце, і співом своїм я прославлю Його!

O Senhor é a minha força e o meu escudo; nele o meu coração confia, e dele recebo ajuda. Meu coração exulta de alegria, e com o meu cântico lhe darei graças.

8 Г осподь сила народу Свого, і захист спасіння Свого помазанця!

O Senhor é a força do seu povo, a fortaleza que salva o seu ungido.

9 С паси Свій народ, і поблагослови спадщину Свою, і спаси їх, і піднось їх навіки!

Salva o teu povo e abençoa a tua herança! Cuida deles como o seu pastor e conduze-os para sempre.