1 Ч и нам знов зачинати доручувати самих себе? Чи ми потребуємо, як дехто, листів доручальних до вас чи від вас?

¿Comenzamos otra vez a recomendarnos a nosotros mismos? ¿O tenemos acaso que presentarles a ustedes, o pedir de ustedes, cartas de recomendación, como hacen algunos?

2 В и наш лист, написаний у наших серцях, якого всі люди знають і читають!

Nuestras cartas son ustedes mismos, y fueron escritas en nuestro corazón, y son conocidas y leídas por todos.

3 В иявляєте ви, що ви лист Христів, нами вислужений, що написаний не чорнилом, але Духом Бога Живого, не на таблицях камінних, але на тілесних таблицях серця.

Es evidente que ustedes son una carta escrita por Cristo y expedida por nosotros; carta que no fue escrita con tinta sino con el Espíritu del Dios vivo, y no en tablas de piedra sino en las tablas de corazones que sienten.

4 Т аку ж певність до Бога ми маємо через Христа,

Ésta es la confianza que tenemos ante Dios por medio de Cristo.

5 н е тому, що ми здібні помислити щось із себе, як від себе, але наша здібність від Бога.

Y no es que nos creamos competentes por nosotros mismos, como si esta competencia nuestra surgiera de nuestra propia capacidad. Nuestra competencia proviene de Dios,

6 І Він нас зробив бути здатними служителями Нового Заповіту, не букви, а духа, бо буква вбиває, а дух оживляє.

pues él nos hizo ministros competentes de un nuevo pacto, no de la letra, sino del Espíritu; porque la letra mata, pero el Espíritu vivifica.

7 К оли ж служіння смерті, вирізане на каменях буквами, було таке славне, що Ізраїлеві сини не могли дивитись на обличчя Мойсея, через славу минущу обличчя його,

Si el ministerio que llevaba a la muerte, y cuya letra estaba grabada en piedra, fue tan glorioso que los hijos de Israel no podían ni mirar el rostro de Moisés debido al resplandor que su rostro reflejaba, aunque era un resplandor efímero,

8 с кільки ж більш буде в славі те служіння духа!

¿no será más glorioso aún el ministerio del Espíritu?

9 Б о як служіння осуду слава, то служіння праведности тим більше багате на славу!

A decir verdad, si el ministerio de la condenación fue glorioso, más glorioso aún será el ministerio de la justificación;

10 Н е прославилося бо прославлене, у цій частині, ради слави, що вона переважує,

Pues incluso lo que fue glorioso en su momento, ya no lo es tanto si se le compara con la gloria más excelsa.

11 б о коли славне те, що минає, то багато більш у славі те, що триває!

Y si lo perecedero era glorioso, mucho más glorioso será lo permanente.

12 Т ож, мавши надію таку, ми вживаємо великої сміливости,

Por lo tanto, como nosotros tenemos tal esperanza, actuamos con plena libertad.

13 а не як Мойсей, що покривало клав на обличчя своє, щоб Ізраїлеві сини не дивилися на кінець того, що минає.

No actuamos como Moisés, que se cubría el rostro con un velo para que los hijos de Israel no se fijaran en el fin de lo perecedero.

14 А ле засліпилися їхні думки, бо те саме покривало аж до сьогодні лишилось незняте в читанні Старого Заповіту, бо зникає воно Христом.

Pero la mente de ellos se endureció, y hasta el día de hoy, cuando leen el antiguo pacto, llevan puesto el mismo velo, que solamente por medio de Cristo puede ser quitado.

15 А ле аж до сьогодні, як читають Мойсея, на їхньому серці лежить покривало,

Y aun hasta el día de hoy, cuando leen a Moisés, el velo les cubre el corazón;

16 к оли ж вони навернуться до Господа, тоді покривало здіймається.

pero ese velo les será quitado cuando se conviertan al Señor.

17 Г осподь же то Дух, а де Дух Господній, там воля.

Porque el Señor es el Espíritu; y donde está el Espíritu del Señor, allí hay libertad.

18 М и ж відкритим обличчям, як у дзеркало, дивимося всі на славу Господню, і зміняємося в той же образ від слави на славу, як від Духа Господнього.

Por lo tanto, todos nosotros, que miramos la gloria del Señor a cara descubierta, como en un espejo, somos transformados de gloria en gloria en la misma imagen, como por el Espíritu del Señor.