1 О тож, святі брати, учасники небесного покликання, уважайте на Апостола й Первосвященика нашого ісповідання, Ісуса,

Por lo tanto, hermanos santos, que tienen parte del llamamiento celestial, consideren a Cristo Jesús, el apóstol y sumo sacerdote de la fe que profesamos.

2 щ о вірний Тому, Хто настановив Його, як був і Мойсей у всім домі Його,

Él es fiel al que lo constituyó, como lo fue también Moisés en toda la casa de Dios.

3 б о гідний Він вищої слави понад Мойсея, поскільки будівничий має більшу честь, аніж дім.

Pero a Jesús se le ha concedido más honor que a Moisés, así como al que hace una casa se le rinde más honor que a la casa misma.

4 У сякий бо дім хтось будує, а Той, хто все збудував, то Бог.

Porque toda casa es hecha por alguien, pero el que hizo todas las cosas es Dios.

5 І Мойсей вірний був у всім домі Його, як слуга, на свідоцтво того, що сказати повинно було.

Como siervo, Moisés fue fiel en toda la casa de Dios, para dar testimonio de lo que se iba a decir.

6 Х ристос же, як Син, у Його домі. А дім Його ми, коли тільки відвагу й похвалу надії додержимо певними аж до кінця.

Cristo, en cambio, como hijo es fiel sobre su casa, que somos nosotros, si mantenemos la confianza firme hasta el fin y nos gloriamos en la esperanza. El reposo del pueblo de Dios

7 Т ому то, як каже Дух Святий: Сьогодні, як голос Його ви почуєте,

Por eso, como dice el Espíritu Santo: «Si ustedes oyen hoy su voz,

8 н е робіть затверділими ваших сердець, як під час нарікань, за дня випробовування на пустині,

no endurezcan su corazón, como lo hicieron en el desierto, en el día de la tentación, cuando me provocaron.

9 д е Мене випробовували отці ваші, Мене випробовували, і бачили працю Мою сорок років.

Allí los antepasados de ustedes me tentaron, me pusieron a prueba, aun cuando durante cuarenta años habían visto mis obras.

10 Ч ерез це Я розгнівався був на той рід і сказав: Постійно вони блудять серцем, вони не пізнали доріг Моїх,

Por eso me disgusté contra ellos, y dije: “Su corazón siempre divaga; no han reconocido mis caminos.”

11 т ому Я присягнув був у гніві Своїм, що вони до Мого відпочинку не ввійдуть!

Por eso, en mi furor juré: “No entrarán en mi reposo.”»

12 С тережіться, брати, щоб у комусь із вас не було злого серця невірства, що воно відступало б від Бога Живого!

Hermanos, cuiden de que no haya entre ustedes ningún corazón pecaminoso e incrédulo, que los lleve a apartarse del Dios vivo.

13 А ле кожного дня заохочуйте один одного, доки зветься Сьогодні, щоб запеклим не став котрий з вас через підступ гріха.

Más bien, anímense unos a otros día tras día, mientras se diga «Hoy», para que el engaño del pecado no endurezca a nadie.

14 Б о ми стали учасниками Христа, коли тільки почате життя ми затримаємо певним аж до кінця,

Nosotros hemos llegado a participar de Cristo, siempre y cuando retengamos firme hasta el fin la confianza que tuvimos al principio.

15 а ж поки говориться: Сьогодні, як голос Його ви почуєте, не робіть затверділими ваших сердець, як під час нарікань!

Como ya se ha dicho: «Si ustedes oyen hoy su voz, No endurezcan su corazón, como cuando me provocaron.»

16 К отрі бо, почувши, розгнівали Бога? Чи не всі, хто з Єгипту вийшов з Мойсеєм?

¿Y quiénes fueron los que lo provocaron, aun después de haberlo oído? ¿No fueron acaso todos los que salieron de Egipto por mediación de Moisés?

17 Н а кого ж Він гнівався був сорок років? Хіба не на тих, хто згрішив, що їхні кості в пустині полягли?

¿Y con quiénes estuvo él disgustado durante cuarenta años? ¿No fue acaso con los que pecaron, cuyos cadáveres quedaron tendidos en el desierto?

18 П роти кого Він був присягався, що не ввійдуть вони до Його відпочинку, як не проти неслухняних?

¿Y a quiénes les juró que no entrarían en su reposo, sino a aquellos que desobedecieron?

19 І ми бачимо, що вони не змогли ввійти за невірство.

Como podemos ver, no pudieron entrar por causa de su incredulidad.