1 М удрість свій дім збудувала, сім стовпів своїх витесала.

Wisdom hath builded her house; She hath hewn out her seven pillars:

2 З арізала те, що було на заріз, змішала вино своє, і трапезу свою приготовила.

She hath killed her beasts; She hath mingled her wine; She hath also furnished her table:

3 Д івчат своїх вислала, і кличе вона на висотах міських:

She hath sent forth her maidens; She crieth upon the highest places of the city:

4 Х то бідний на розум, хай прийде сюди, а хто нерозумний, говорить йому:

Whoso is simple, let him turn in hither: As for him that is void of understanding, she saith to him,

5 Х одіть, споживайте із хліба мого, та пийте з вина, що його я змішала!

Come, eat ye of my bread, And drink of the wine which I have mingled.

6 П окиньте глупоту і будете жити, і ходіте дорогою розуму!

Leave off, ye simple ones, and live; And walk in the way of understanding.

7 Х то картає насмішника, той собі ганьбу бере, хто ж безбожникові виговорює, сором собі набуває.

He that correcteth a scoffer getteth to himself reviling; And he that reproveth a wicked man getteth himself a blot.

8 Н е дорікай пересмішникові, щоб тебе не зненавидів він, викартай мудрого й він покохає тебе.

Reprove not a scoffer, lest he hate thee: Reprove a wise man, and he will love thee.

9 Д ай мудрому й він помудріє іще, навчи праведного і прибільшить він мудрости!

Give instruction to a wise man, and he will be yet wiser: Teach a righteous man, and he will increase in learning.

10 С трах Господній початок премудрости, а пізнання Святого це розум,

The fear of Jehovah is the beginning of wisdom; And the knowledge of the Holy One is understanding.

11 б о мною помножаться дні твої, і додадуть тобі років життя.

For by me thy days shall be multiplied, And the years of thy life shall be increased.

12 Я кщо ти змудрів то для себе змудрів, а як станеш насмішником, сам понесеш!

If thou art wise, thou art wise for thyself; And if thou scoffest, thou alone shalt bear it.

13 Ж інка безглузда криклива, нерозумна, і нічого не знає!

The foolish woman is clamorous; She is simple, and knoweth nothing.

14 С ідає вона на сидінні при вході до дому свого, на високостях міста,

And she sitteth at the door of her house, On a seat in the high places of the city,

15 щ об кликати тих, хто дорогою йде, хто путтю своєю простує:

To call to them that pass by, Who go right on their ways:

16 Х то бідний на розум, хай прийде сюди, а хто нерозумний, то каже йому:

Whoso is simple, let him turn in hither; And as for him that is void of understanding, she saith to him,

17 В ода крадена солодка, і приємний прихований хліб...

Stolen waters are sweet, And bread eaten in secret is pleasant.

18 І не відає він, що самі там мерці, у глибинах шеолу запрошені нею!...

But he knoweth not that the dead are there; That her guests are in the depths of Sheol.