1 С лабого в вірі приймайте, але не для суперечок про погляди.

But him that is weak in faith receive ye, yet not for decision of scruples.

2 О дин бо вірує, що можна їсти все, а немічний споживає ярину.

One man hath faith to eat all things: but he that is weak eateth herbs.

3 Х то їсть, нехай не погорджує тим, хто не їсть. А хто не їсть, нехай не осуджує того, хто їсть, Бог бо прийняв його.

Let not him that eateth set at nought him that eateth not; and let not him that eateth not judge him that eateth: for God hath received him.

4 Т и хто такий, що судиш чужого раба? Він для пана свого стоїть або падає; але він устоїть, бо має Бог силу поставити його.

Who art thou that judgest the servant of another? to his own lord he standeth or falleth. Yea, he shall be made to stand; for the Lord hath power to make him stand.

5 О дин вирізнює день від дня, інший же про кожен день судить однаково. Нехай кожен за власною думкою тримається свого переконання.

One man esteemeth one day above another: another esteemeth every day alike. Let each man be fully assured in his own mind.

6 Х то вважає на день, для Господа вважає, а хто не вважає на день, для Господа не вважає. Хто їсть, для Господа їсть, бо дякує Богові. А хто не їсть, для Господа не їсть, і дякує Богові.

He that regardeth the day, regardeth it unto the Lord: and he that eateth, eateth unto the Lord, for he giveth God thanks; and he that eateth not, unto the Lord he eateth not, and giveth God thanks.

7 Б о ніхто з нас не живе сам для себе, і не вмирає ніхто сам для себе.

For none of us liveth to himself, and none dieth to himself.

8 Б о коли живемо для Господа живемо, і коли вмираємо для Господа вмираємо. І чи живемо, чи вмираємо ми Господні!

For whether we live, we live unto the Lord; or whether we die, we die unto the Lord: whether we live therefore, or die, we are the Lord's.

9 Б о Христос на те й умер, і ожив, щоб панувати і над мертвими, і над живими.

For to this end Christ died and lived again, that he might be Lord of both the dead and the living.

10 А ти нащо осуджуєш брата свого? Чи чого ти погорджуєш братом своїм? Бо всі станемо перед судним престолом Божим.

But thou, why dost thou judge thy brother? or thou again, why dost thou set at nought thy brother? for we shall all stand before the judgment-seat of God.

11 Б о написано: Я живу, каже Господь, і схилиться кожне коліно передо Мною, і визнає Бога кожен язик!

For it is written, As I live, saith the Lord, to me every knee shall bow, And every tongue shall confess to God.

12 Т ому кожен із нас сам за себе дасть відповідь Богові.

So then each one of us shall give account of himself to God.

13 О тож, не будемо більше осуджувати один одного, але краще судіть про те, щоб не давати братові спотикання та спокуси.

Let us not therefore judge one another any more: but judge ye this rather, that no man put a stumblingblock in his brother's way, or an occasion of falling.

14 Я знаю, і пересвідчений у Господі Ісусі, що нема нічого нечистого в самому собі; тільки коли хто вважає що за нечисте, тому воно нечисте.

I know, and am persuaded in the Lord Jesus, that nothing is unclean of itself: save that to him who accounteth anything to be unclean, to him it is unclean.

15 К оли ж через поживу сумує твій брат, то вже не за любов'ю поводишся ти, не губи своєю поживою того, за кого Христос був умер.

For if because of meat thy brother is grieved, thou walkest no longer in love. Destroy not with thy meat him for whom Christ died.

16 Н ехай ваше добре не зневажається.

Let not then your good be evil spoken of:

17 Б о Царство Боже не пожива й питво, але праведність, і мир, і радість у Дусі Святім.

for the kingdom of God is not eating and drinking, but righteousness and peace and joy in the Holy Spirit.

18 Х то цим служить Христові, той Богові милий і шанований поміж людьми.

For he that herein serveth Christ is well-pleasing to God, and approved of men.

19 О тож, пильнуймо про мир, та про те, що на збудування один одного!

So then let us follow after things which make for peace, and things whereby we may edify one another.

20 Н е руйнуй діла Божого ради поживи, усе бо чисте, але зле людині, що їсть на спотикання.

Overthrow not for meat's sake the work of God. All things indeed are clean; howbeit it is evil for that man who eateth with offence.

21 Д обре не їсти м'яса, ані пити вина, ані робити такого, від чого брат твій гіршиться, або спокушується, або слабне.

It is good not to eat flesh, nor to drink wine, nor to do anything whereby thy brother stumbleth.

22 Т и маєш віру? Май її сам про себе перед Богом. Блаженний той, хто не осуджує самого себе за те, про що випробовується!

The faith which thou hast, have thou to thyself before God. Happy is he that judgeth not himself in that which he approveth.

23 А хто має сумнів, коли їсть, буде осуджений, бо не робить із віри, а що не від віри, те гріх.

But he that doubteth is condemned if he eat, because he eateth not of faith; and whatsoever is not of faith is sin.