1 Д ля всього свій час, і година своя кожній справі під небом:

Per ogni cosa c'è la sua stagione c'è un tempo per ogni situazione sotto il cielo:

2 ч ас родитись і час помирати, час садити і час виривати посаджене,

un tempo per nascere e un tempo per morire, un tempo per piantare e un tempo per sradicare ciò che è piantato,

3 ч ас вбивати і час лікувати, час руйнувати і час будувати,

un tempo per uccidere e un tempo per guarire, un tempo per demolire e un tempo per costruire,

4 ч ас плакати й час реготати, час ридати і час танцювати,

un tempo per piangere e un tempo per ridere, un tempo per far cordoglio e un tempo per danzare,

5 ч ас розкидати каміння і час каміння громадити, час обіймати і час ухилятись обіймів,

un tempo per gettare via pietre e un tempo per raccogliere pietre, un tempo per abbracciare e un tempo per astenersi dagli abbracci,

6 ч ас шукати і час розгубити, час збирати і час розкидати,

un tempo per cercare e un tempo per perdere, un tempo per conservare e un tempo per buttare via,

7 ч ас дерти і час зашивати, час мовчати і час говорити,

un tempo per strappare e un tempo per cucire, un tempo per tacere e un tempo per parlare,

8 ч ас кохати і час ненавидіти, час війні і час миру!

un tempo per amare e un tempo per odiare, un tempo per la guerra e un tempo per la pace.

9 Я ка користь трудящому в тім, над чим трудиться він?

Che vantaggio ha chi lavora da tutto ciò in cui si affatica?

10 Я бачив роботу, що Бог був дав людським синам, щоб трудились над нею,

Ho visto l'occupazione che DIO dà ai figli degli uomini, perché vi si affatichino.

11 у се Він прегарним зробив свого часу, і вічність поклав їм у серце, хоч не розуміє людина тих діл, що Бог учинив, від початку та аж до кінця...

Egli ha fatto ogni cosa bella nel suo tempo; ha persino messo l'eternità nei loro cuori, senza che alcun uomo possa scoprire l'opera che DIO ha fatto dal principio alla fine.

12 Я знаю, немає нічого в них кращого, як тільки радіти й робити добро у своєму житті.

Ho cosí compreso che non c'è nulla di meglio che rallegrarsi e far del bene mentre uno vive;

13 І отож, як котрий чоловік їсть та п'є і в усім своїм труді радіє добром, це дар Божий!

e che ogni uomo che mangia, beve a e gode benessere in tutta la sua fatica, questo è un dono di DIO.

14 Я знаю, що все, що Бог робить, воно зостається навіки, до того не можна нічого додати, і з того не можна нічого відняти, і Бог так зробив, щоб боялись Його!

Ho compreso che tutto quello che Dio fa è per sempre; non vi si può aggiungere nulla e nulla vi si può togliere e DIO fa cosí, perché gli uomini lo temano.

15 Щ о є, то було вже воно, і що статися має було вже, бо минуле відновлює Бог!

Ciò che è, è già stato prima, e ciò che sarà è già stato, e DIO investiga ciò che è passato.

16 І я бачив під сонцем іще: місце суду, а в нім беззаконня, і місце правди, у ньому ж неправда...

Ho pure visto sotto il sole che al posto del giudizio c'era empietà, e al posto della giustizia c'era empietà.

17 Я сказав був у серці своєму: Судитиме Бог справедливого й несправедливого, бо для кожної справи є час, і на всяке там діло.

Cosí ho detto in cuor mio: «DIO giudicherà il giusto e l'empio, perché c'è un tempo stabilito per ogni cosa e per ogni opera».

18 Я сказав був у серці своєму: Це для людських синів, щоб Бог випробовував їх, і щоб бачити їм, що вони як ті звірі,

Ho detto in cuor mio: «Riguardo alla condizione dei figli degli uomini, DIO li mette alla prova, perché essi stessi si rendano conto che sono come bestie».

19 б о доля для людських синів і доля звірини однакова доля для них: як оці помирають, так само вмирають і ті, і для всіх один подих, і нема над твариною вищости людям, марнота бо все!...

Infatti tutto ciò che succede ai figli degli uomini succede alle bestie; ad entrambi succede la stessa cosa. Come muore l'uno, cosí muore l'altra. Sí, hanno tutti uno stesso soffio; e l'uomo non ha alcuna superiorità sulla bestia perché tutto è vanità.

20 В се до місця одного йде: все постало із пороху, і вернеться все знов до пороху...

Tutti vanno nello stesso luogo: tutti vengono dalla polvere e tutti ritornano alla polvere.

21 Х то те знає, чи дух людських синів підіймається вгору, і чи спускається вділ до землі дух скотини?

Chi sa se lo spirito dei figli degli uomini, sale in alto, e se lo spirito della bestia scende in basso nella terra?

22 І я бачив, нема чоловікові кращого, як ділами своїми радіти, бо це доля його! Бо хто поведе його глянути, що буде по ньому?...

Cosí mi sono reso conto che non c'è nulla di meglio per l'uomo che rallegrarsi nel suo lavoro, perché questa è la sua parte. Chi lo porterà infatti a vedere ciò che accadrà dopo di lui?