1 С лово, що його бачив Ісая, син Амосів, про Юдею та про Єрусалим:

Parola che Isaia, figlio di Amots ebbe in visione riguardo a Giuda e a Gerusalemme.

2 І станеться на кінці днів, міцно поставлена буде гора дому Господнього на шпилі гір, і піднята буде вона понад згір'я, і полинуть до неї всі люди.

Negli ultimi giorni avverrà che il monte della casa dell'Eterno sarà stabilito in cima ai monti e si ergerà al di sopra dei colli, e ad esso affluiranno tutte le nazioni.

3 І підуть численні народи та й скажуть: Ходіть та зберімось на гору Господню, до дому Бога Якового, і доріг Своїх Він нас навчить, і ми підемо стежками Його! Бо вийде з Сіону Закон, і слово Господнє з Єрусалиму.

Molti popoli verranno dicendo: «Venite, saliamo al monte dell'Eterno, alla casa del Dio di Giacobbe; egli ci insegnerà le sue vie e noi cammineremo nei suoi sentieri». Poiché da Sion uscirà la legge e da Gerusalemme la parola dell'Eterno.

4 І Він буде судити між людьми, і буде численні народи розсуджувати. І мечі свої перекують вони на лемеші, а списи свої на серпи. Не підійме меча народ проти народу, і більше не будуть навчатись війни!

Egli farà giustizia fra le nazioni e sgriderà molti popoli. Forgeranno le loro spade in vomeri e le loro lance in falci; una nazione non alzerà piú la spada contro un'altra nazione e non insegneranno piú la guerra.

5 Д оме Яковів, ідіть, і попростуємо в світлі Господньому!

O casa di Giacobbe, venite e camminiamo nella luce dell'Eterno!

6 Б о Ти був покинув народа Свого, дім Яковів, бо повні безладдя зо сходу вони, та ворожбитів, немов филистимляни, і накладають із дітьми чужинців.

Poiché tu, o Eterno, hai abbandonato il tuo popolo, la casa di Giacobbe, perché sono pieni di pratiche orientali praticano la magia come i Filistei, stringono alleanze con i figli degli stranieri.

7 І наповнився край його сріблом та золотом, і немає кінця його скарбам. І наповнився край його кіньми, і немає кінця колесницям його.

Il loro paese è pieno d'argento e d'oro e i loro tesori sono senza fine, il loro paese è pieno di cavalli e i loro carri sono senza fine.

8 І наповнився край його ідолами, він кланяється ділу рук своїх, тому, що зробили були його пальці,

Il loro paese è pieno di idoli; si prostrano davanti all'opera delle loro stesse mani, davanti a ciò che le loro dita hanno fatto.

9 і поклонилась людина, і чоловік упокорився... А Ти їм не даруй!

Perciò l'uomo comune è umiliato e l'uomo eminente è abbassato, ma tu non li perdoni.

10 І ди в скелю, і сховайся у порох від страху Господнього, і від пишноти Його величі!

Entra nella roccia e nasconditi nella polvere davanti al terrore dell'Eterno e davanti allo splendore della sua maestà.

11 Г орді очі людини поникнуть, і буде обнижена людська високість, і буде високим Сам тільки Господь того дня!

Lo sguardo altero dell'uomo sarà abbassato e l'orgoglio dei mortali sarà umiliato; soltanto l'Eterno sarà esaltato in quel giorno.

12 Б о настане день Господа Саваота на все горде й високе, і на все висунене, і понижене буде воно,

Poiché il giorno dell'Eterno degli eserciti verrà contro tutto ciò che è orgoglioso ed altero, e contro tutto ciò che si innalza, per abbassarlo,

13 і на всі кедри ливанські, високі та висунені, і на всілякі башанські дуби,

contro tutti i cedri del Libano, alti ed elevati, e contro tutte le querce di Bashan,

14 і на всі гори високі, і на всі згір'я піднесені,

contro tutti gli alti monti e contro tutti i colli elevati,

15 і на всі башти високі, і на всі мури стрімкі,

contro ogni torre eccelsa e contro ogni muro fortificato,

16 і на всі кораблі із Таршішу, і на все, на що дивимося пожадливо!

contro tutte le navi di Tarshish, e contro tutte le cose piacevoli.

17 І понизиться гордість людини, й обнижена буде високість людей, і буде високим Сам тільки Господь того дня,

L'alterigia dell'uomo sarà abbassata e l'orgoglio degli uomini eminenti sarà umiliato; soltanto l'Eterno sarà esaltato in quel giorno.

18 а божища зовсім минуться!

Gli idoli saranno interamente aboliti.

19 І вони підуть до скельних печер та до пороху в ями від страху Господнього і від пишноти Його величі, коли прийде Він острах збудити на землі!

Gli uomini entreranno nelle caverne delle rocce e negli antri della terra davanti al terrore dell'Eterno e allo splendore della sua maestà, quando si leverà per far tremare la terra.

20 П окине людина того дня божків своїх срібних і божків своїх золотих, що собі наробила була, щоб вклонятись кротам і кажанам,

In quel giorno gli uomini getteranno ai topi e ai pipistrelli i loro idoli d'argento e i loro idoli d'oro, che si erano fabbricati per adorarli,

21 щ об піти у печери й розщілини скельні від страху Господнього і від слави величчя Його, коли прийде Він острах збудити на землі!

per entrare nelle fenditure delle rocce e nei crepacci delle rupi davanti al terrore dell'Eterno e davanti allo splendore della sua maestà, quando si leverà per far tremare la terra.

22 В ідкинься ж собі від людини, що віддих у носі її, бо защо її поважати?

Cessate di confidare nell'uomo, nelle cui narici non c'è che un soffio: quale conto si può fare di lui?