1 З гадай, Господи, що з нами сталося, зглянься й побач нашу ганьбу,

Ricordati, Eterno, di quanto ci è accaduto, guarda e vedi il nostro obbrobrio.

2 н аша спадщина дісталась чужим, доми наші чужинцям!

La nostra eredità è passata a stranieri, le nostre case a estranei.

3 П оставали ми сиротами: нема батька, а матінки наші неначе ті вдови!...

Noi siamo diventati orfani, senza padre, le nostre madri sono come vedove.

4 С вою воду за срібло ми п'ємо, наші дрова за гроші одержуємо...

Dobbiamo pagare per l'acqua che beviamo, la nostra legna l'abbiamo solo a pagamento.

5 У потилицю нас поганяють, помучені ми, і спокою не маємо!

Siamo inseguiti con un giogo sul collo, siamo esausti e non abbiamo alcun riposo.

6 Д о Єгипту й Асирії руку витягуємо, щоб насититись хлібом!

Abbiamo teso la mano all'Egitto e all'Assiria, per saziarci di pane.

7 Б атьки наші грішили, але їх нема, а ми двигаємо їхні провини!

I nostri padri hanno peccato e non sono piú, e noi portiamo la punizione delle loro iniquità.

8 Р аби запанували над нами, і немає нікого, хто б вирятував з їхньої руки...

Schiavi dominano su di noi, nessuno può liberarci dalle loro mani.

9 Н аражуючи свою душу на меч у пустині, достаємо свій хліб...

Ci procuriamo il pane a rischio della nostra vita, davanti alla spada del deserto.

10 Ш кіра наша, мов піч, попалилась з пекучого голоду...

La nostra pelle si è riscaldata come un forno per l'ardore della fame.

11 Ж інок на Сіоні безчестили, дівчат по Юдейських містах...

Hanno violentato le donne in Sion, le vergini nelle città di Giuda.

12 К нязі їхньою рукою повішені, лиця старих не пошановані...

I capi sono stati impiccati dalle loro mani, la persona dei vecchi non è stata rispettata.

13 Ю наки носять камінь млиновий, а хлопці під ношею дров спотикаються...

I giovani sono stati messi a macinare, i ragazzi sono caduti sotto il carico delle legna.

14 П ерестали сидіти старші в брамі, юнаки свою пісню співати,

I vecchi hanno smesso di radunarsi alla porta, i giovani hanno smesso di suonare i loro strumenti.

15 в тіха нашого серця спинилась, наш танець змінивсь на жалобу...

La gioia dei nostri cuori è venuta meno, la nostra danza si è mutata in lutto.

16 С пала корона у нас з голови, о горе, бо ми прогрішились,

La corona è caduta dal nostro capo; guai a noi, perché abbiamo peccato!

17 т ому наше серце боляще, тому наші очі потемніли,

Per questo si è ammalato il nostro cuore, per queste cose si sono oscurati i nostri occhi:

18 ч ерез гору Сіон, що спустошена, бродять лисиці по ній...

per il monte di Sion che è desolato, e vi scorazzano le volpi.

19 П робуваєш Ти, Господи, вічно, Твій престол з роду в рід:

Ma tu, o Eterno, rimani per sempre, e il tuo trono di generazione in generazione.

20 Н ащо ж нас забуваєш навік, покидаєш на довгі дні нас?

Perché ci dimenticheresti per sempre e ci abbandoneresti per un lungo tempo?

21 П риверни нас до Себе, о Господи, і вернемось ми, віднови наші дні, як давніше було!

Facci ritornare a te, o Eterno, e noi ritorneremo; ristabilisci i nostri giorni come In passato.

22 Х іба Ти цілком нас відкинув, прогнівавсь занадто на нас?...

Ci hai forse interamente rigettati o sei tu grandemente adirato contro di noi?