1 Т ого часу прочув Ірод чотиривласник чутки про Ісуса,

In quel tempo Erode, il tetrarca, udí della fama di Gesú,

2 і сказав своїм слугам: Це Іван Христитель, він із мертвих воскрес, і тому чуда творяться ним...

e disse ai suoi servi: «Costui è Giovanni Battista; egli è risuscitato dai morti e perciò le potenze soprannaturali operano in lui».

3 Б о Ірод схопив був Івана, і зв'язав його, і посадив у в'язницю через Іродіяду, дружину брата свого Пилипа.

Erode infatti, aveva arrestato Giovanni, lo aveva incatenato e messo in prigione, a causa di Erodiade, moglie di suo fratello Filippo.

4 Б о до нього Іван говорив: Не годиться тобі її мати!

Perché Giovanni gli diceva: «Non ti è lecito di convivere con lei!».

5 І хотів Ірод смерть заподіяти йому, та боявся народу, бо того за пророка вважали.

E, pur volendo farlo morire, egli temeva il popolo, che lo riteneva un profeta.

6 А як був день народження Ірода, танцювала посеред гостей дочка Іродіядина, та й Іродові догодила.

Ora, mentre si celebrava il compleanno di Erode, la figlia di Erodiade danzò in sua presenza e piacque a Erode,

7 Т ому під присягою він обіцявся їй дати, чого тільки попросить вона.

tanto che egli le promise con giuramento di darle tutto ciò che gli avesse chiesto.

8 А вона, за намовою матері своєї: Дай мені проказала отут на полумиску голову Івана Христителя!...

Ed ella, istigata da sua madre, disse: «Dammi qui, su un piatto, la testa di Giovanni Battista».

9 І цар засмутився, але через клятву та тих, хто сидів при столі з ним, звелів дати.

Il re ne fu contristato, ma a causa del giuramento e per riguardo degli invitati che erano con lui a tavola, comandò che le fosse data.

10 І послав стяти Івана в в'язниці.

Cosí mandò a far decapitare Giovanni Battista in prigione;

11 І принесли на полумискові його голову, та й дали дівчині, а та віднесла її своїй матері...

e la sua testa fu portata su un piatto e data alla fanciulla; ed ella la portò a sua madre.

12 А учні його прибули, взяли тіло, і поховали його, та прийшли й сповістили Ісуса.

Poi vennero i suoi discepoli, presero il corpo e lo seppellirono; in seguito essi andarono a riferire l'accaduto a Gesú.

13 Я к Ісус те почув, Він відплив звідти човном у місце пустинне й самотнє. І, прочувши, народ із міст пішов пішки за Ним.

Quando Gesú ebbe udito ciò, partí di là su una barca e si ritirò in disparte, in un luogo deserto. E le folle, saputolo, lo seguirono a piedi dalle città.

14 І , як вийшов Ісус, Він побачив багато народу, і змилосердивсь над ними, і їхніх слабих уздоровив.

E Gesú, smontato dalla barca, vide una grande folla e ne ebbe compassione, e ne guarí gli infermi.

15 А коли настав вечір, підійшли Його учні до Нього й сказали: Тут місце пустинне, і година вже пізня; відпусти народ, хай по селах розійдуться, і куплять поживи собі.

Poi, facendosi sera, i suoi discepoli gli si accostarono, e gli dissero: «Questo luogo è deserto, ed è già tardi; licenzia dunque le folle affinché vadano per i villaggi a comprarsi da mangiare».

16 А Ісус їм сказав: Непотрібно відходити їм, нагодуйте їх ви!

Ma Gesú disse loro: «Non è necessario che se ne vadano, date voi a loro da mangiare».

17 В они ж кажуть Йому: Не маємо чим тут, тільки п'ятеро хліба й дві рибі.

Ed essi gli dissero: «Noi non abbiamo qui altro che cinque pani e due pesci».

18 А Він відказав: Принесіть Мені їх сюди.

Ed egli disse: «Portatemeli qua».

19 І , звелівши натовпові посідати на траві, Він узяв п'ятеро хліба й дві рибі, споглянув на небо, поблагословив й поламав ті хліби, і дав учням, а учні народові.

Comandò quindi che le folle si sedessero sull'erba; poi prese i cinque pani e i due pesci e, alzati gli occhi al cielo, li benedisse; spezzò i pani e li diede ai discepoli e i discepoli, alle folle.

20 І всі їли й наситились, а з кусків позосталих назбирали дванадцятеро повних кошів...

E tutti mangiarono e furono saziati poi i discepoli raccolsero i pezzi avanzati in dodici ceste piene.

21 Ї дців же було мужа тисяч із п'ять, крім жінок і дітей.

Ora, coloro che avevano mangiato erano circa cinquemila uomini, senza contare le donne e i bambini.

22 І зараз звелів Ісус учням до човна сідати, і переплисти на той бік раніше Його, аж поки народ Він відпустить.

Subito dopo Gesú costrinse i suoi discepoli a salire sulla barca e a precederlo all'altra riva, mentre egli licenziava le folle.

23 В ідпустивши ж народ, Він на гору пішов помолитися насамоті; і як вечір настав, був там Сам.

Dopo averle congedate, salí sul monte in disparte per pregare. E, fattosi sera, era là tutto solo.

24 А човен вже був на середині моря, і кидали хвилі його, бо вітер зірвавсь супротивний.

La barca intanto si trovava al largo, in mezzo al mare, ed era sbattuta dalle onde perché il vento era contrario.

25 А о четвертій сторожі нічній Ісус підійшов до них, ідучи по морю.

Alla quarta vigilia, della notte, Gesú andò verso di loro, camminando sul mare.

26 Я к побачили ж учні, що йде Він по морю, то настрашилися та й казали: Мара! І від страху вони закричали...

I discepoli, vedendolo camminare sul mare, si turbarono e dissero: «è un fantasma!». E si misero a gridare dalla paura;

27 А Ісус до них зараз озвався й сказав: Заспокойтесь, це Я, не лякайтесь!

ma subito Gesú parlò loro, dicendo: «Rassicuratevi; sono io, non temete!».

28 П етро ж відповів і сказав: Коли, Господи, Ти це, то звели, щоб прийшов я до Тебе по воді.

E Pietro, rispondendogli disse: «Signore, se sei tu, comandami di venire da te sulle acque».

29 А Він відказав йому: Іди. І, вилізши з човна, Петро став іти по воді, і пішов до Ісуса.

Egli disse: «Vieni!» E Pietro, sceso dalla barca, camminò sulle acque, per venire da Gesú.

30 А ле, бачачи велику бурю, злякався, і зачав потопати, і скричав: Рятуй мене, Господи!...

Ma, vedendo il vento forte, ebbe paura e, cominciando ad affondare, gridò dicendo: «Signore, salvami!».

31 І зараз Ісус простяг руку й схопив його, і каже до нього: Маловірний, чого усумнився?

E subito Gesú stese la mano, lo prese e gli disse: «O uomo di poca fede, perché hai dubitato?».

32 Я к до човна ж вони ввійшли, буря вщухнула.

Poi, quando salirono in barca, il vento si acquetò.

33 А приявні в човні вклонились Йому та сказали: Ти справді Син Божий!

Allora quelli che erano nella barca vennero e l'adorarono, dicendo: «Veramente tu sei il Figlio di Dio!».

34 П ерепливши ж вони, прибули в землю Генісаретську.

Poi, essendo passati all'altra riva, vennero nella regione di Gennesaret.

35 А люди тієї місцевости, пізнавши Його, сповістили по всій тій околиці, і до Нього принесли всіх хворих.

E gli uomini di quel luogo, avendolo riconosciuto, diffusero la notizia per tutta la regione circostante; e gli presentarono tutti i malati;

36 І благали Його, щоб бодай доторкнутися краю одежі Його. А хто доторкавсь, уздоровлений був.

e lo pregarono che potessero toccare almeno il lembo della sua veste, e tutti quelli che lo toccarono furono perfettamente guariti.