1 П ісля того Ісус перейшов на той бік Галілейського чи Тіверіядського моря.

Dopo queste cose, Gesú se ne andò all'altra riva del mare di Galilea, cioè di Tiberiade.

2 А за Ним ішла безліч народу, бо бачили чуда Його, що чинив над недужими.

E una grande folla lo seguiva, perché vedevano i segni che egli faceva sugli infermi.

3 І сус же на гору зійшов, і сидів там зо Своїми учнями.

Ma Gesú salí sul monte e là si sedette con i suoi discepoli.

4 Н аближалася ж Пасха, свято юдейське.

Or la Pasqua, la festa dei Giudei, era vicina.

5 А Ісус, звівши очі Свої та побачивши, яка безліч народу до Нього йде, говорить Пилипові: Де ми купимо хліба, щоб вони поживились?

Gesú dunque, alzati gli occhi e vedendo che una grande folla veniva da lui, disse a Filippo: «Dove compreremo del pane perché costoro possano mangiare?».

6 В ін же це говорив, його випробовуючи, бо знав Сам, що Він має робити.

Or diceva questo per metterlo alla prova, perché egli sapeva quello che stava per fare.

7 П илип Йому відповідь дав: І за двісті динаріїв їм хліба не стане, щоб кожен із них бодай трохи дістав.

Filippo gli rispose: «Duecento denari di pane non basterebbero per loro, perché ognuno di loro possa avere un pezzetto».

8 Г оворить до Нього Андрій, один з учнів Його, брат Симона Петра:

Andrea, fratello di Simon Pietro, uno dei suoi discepoli, gli disse:

9 Є тут хлопчина один, що має п'ять ячних хлібів та дві рибі, але що то на безліч таку!

«V'è qui un ragazzo che ha cinque pani d'orzo e due piccoli pesci; ma che cos'è questo per tanta gente?».

10 А Ісус відказав: Скажіть людям сідати! А була на тім місці велика трава. І засіло чоловіка числом із п'ять тисяч.

E Gesú disse: «Fate sedere la gente!». Or c'era molta erba in quel luogo. La gente dunque si sedette ed erano in numero di circa cinquemila.

11 А Ісус узяв хліби, і, подяку вчинивши, роздав тим, хто сидів. Так само і з риб, скільки хотіли вони.

Poi Gesú prese i pani e, dopo aver reso grazie li distribuí ai discepoli, e i discepoli alla gente seduta; lo stesso fece dei pesci, finché ne vollero.

12 І , як наїлись вони, Він говорить до учнів Своїх: Позбирайте куски позосталі, щоб ніщо не загинуло.

E, dopo che furono saziati, Gesú disse ai suoi discepoli: «Raccogliete i pezzi avanzati perche niente si perda».

13 І зібрали вони. І дванадцять повних кошів наклали кусків, що лишились їдцям із п'яти ячних хлібів.

Essi dunque li raccolsero e riempirono dodici cesti con i pezzi di quei cinque pani d'orzo avanzati a coloro che avevano mangiato.

14 А люди, що бачили чудо, яке Ісус учинив, гомоніли: Це Той справді Пророк, що повинен прибути на світ!

Allora la gente, avendo visto il segno che Gesú aveva fatto, disse: «Certamente costui è il profeta, che deve venire nel mondo».

15 С постерігши ж Ісус, що вони мають замір прийти та забрати Його, щоб настановити царем, знов на гору пішов Сам один.

Ma Gesú, sapendo che stavano per venire a prenderlo per farlo re, si ritirò di nuovo sul monte, tutto solo.

16 А як вечір настав, то зійшли Його учні над море.

Quando fu sera, i suoi discepoli discesero al mare.

17 І , ввійшовши до човна, на другий бік моря вони попливли, до Капернауму. І темрява вже наступила була, а Ісус ще до них не приходив.

E, montati in barca, si diressero all'altra riva del mare, verso Capernaum; era ormai buio e Gesú non era ancora venuto da loro.

18 В ід великого ж вітру, що віяв, хвилювалося море.

Il mare era agitato, perché soffiava un forte vento.

19 Я к вони ж пропливли стадій із двадцять п'ять або з тридцять, то Ісуса побачили, що йде Він по морю, і до човна зближається, і їх страх обгорнув...

Ora, dopo aver remato circa venticinque o trenta stadi, videro Gesú che camminava sul mare e si accostava alla barca, ed ebbero paura.

20 В ін же каже до них: Це Я, не лякайтесь!

Ma egli disse loro: «Sono io, non temete!».

21 І хотіли вони взяти до човна Його; та човен зараз пристав до землі, до якої пливли.

Essi dunque volentieri lo ricevettero nella barca, e subito la barca approdò là dove essi erano diretti.

22 А наступного дня той народ, що на тім боці моря стояв, побачив, що там іншого човна, крім одного того, що до нього ввійшли були учні Його, не було, і що до човна не входив Ісус із Своїми учнями, але відпливли самі учні.

Il giorno seguente la folla, che era rimasta sull'altra riva del mare, si rese conto che là non c'era che una piccola barca, quella in cui erano saliti i discepoli di Gesú, e che egli non vi era salito con loro, ma che i suoi discepoli erano partiti soli;

23 А тим часом із Тіверіяди припливли човни інші близько до місця того, де вони їли хліб, як Господь учинив був подяку.

or altre barche erano venute da Tiberiade, vicino al luogo dove avevano mangiato il pane dopo che il Signore aveva reso grazie.

24 О тож, як побачили люди, що Ісуса та учнів Його там нема, то в човни посідали самі й прибули до Капернауму, і шукали Ісуса.

La folla, come vide che Gesú non era piú là e neppure i suoi discepoli, salí anch'essa su quelle barche e venne a Capernaum, alla ricerca di Gesú.

25 І , на тім боці моря знайшовши Його, сказали Йому: Коли Ти прибув сюди, Учителю?

Avendolo trovato di là dal mare, gli dissero: «Maestro, quando sei venuto qui?».

26 В ідповів їм Ісус і сказав: Поправді, поправді кажу вам: Мене не тому ви шукаєте, що бачили чуда, а що їли з хлібів і наситились.

Gesú rispose loro e disse: «In verità, in verità vi dico che voi mi cercate non perché avete visto segni, ma perché avete mangiato dei pani e siete stati saziati.

27 П ильнуйте не про поживу, що гине, але про поживу, що зостається на вічне життя, яку дасть нам Син Людський, бо відзначив Його Бог Отець.

Adoperatevi non per il cibo che perisce, ma per il cibo che dura in vita eterna, che il Figlio dell'uomo vi darà, perché su di lui il Padre, cioè Dio, ha posto il suo sigillo».

28 С казали ж до Нього вони: Що ми маємо почати, щоб робити діла Божі?

Gli chiesero allora: «Che cosa dobbiamo fare per compiere le opere di Dio?».

29 І сус відповів і сказав їм: Оце діло Боже, щоб у Того ви вірували, Кого Він послав.

Gesú rispose e disse loro: «Questa è l'opera di Dio: che crediate in colui che egli ha mandato».

30 А вони відказали Йому: Яке ж знамено Ти чиниш, щоб побачили ми й поняли Тобі віри? Що Ти робиш?

Allora essi gli dissero: «Quale segno fai tu dunque, affinché lo vediamo e ti crediamo? Che opera compi?

31 Н аші отці їли манну в пустині, як написано: Хліб із неба їм дав на поживу.

I nostri padri mangiarono la manna nel deserto, come è scritto: "Egli diede loro da mangiare del pane venuto dal cielo"».

32 А Ісус їм сказав: Поправді, поправді кажу вам: Не Мойсей хліб із неба вам дав, Мій Отець дає вам хліб правдивий із неба.

Allora Gesú disse loro: «In verità, in verità vi dico che non Mosé vi ha dato il pane che viene dal cielo, ma il Padre mio vi dà il vero pane che viene dal cielo.

33 Б о хліб Божий є Той, Хто сходить із неба й дає життя світові.

Perché il pane di Dio è quello che discende dal cielo e dà vita al mondo».

34 А вони відказали до Нього: Давай, Господи, хліба такого нам завжди!

Essi allora gli dissero: «Signore, dacci sempre questo pane».

35 І сус же сказав їм: Я хліб життя. Хто до Мене приходить, не голодуватиме він, а хто вірує в Мене, ніколи не прагнутиме.

E Gesú disse loro: «Io sono il pane della vita chi viene a me non avrà mai piú fame e chi crede in me non avrà mai piú sete

36 А ле Я вам сказав, що Мене хоч ви й бачили, та не віруєте.

Ma io ve l'ho detto: voi mi avete visto, ma non credete.

37 У се прийде до Мене, що Отець дає Мені, а того, хто до Мене приходить, Я не вижену геть.

Tutto quello che il Padre mi dà verrà a me; e colui che viene a me, io non lo caccerò fuori,

38 Б о Я з неба зійшов не на те, щоб волю чинити Свою, але волю Того, Хто послав Мене.

perché io sono disceso dal cielo, non per fare la mia volontà, ma la volontà di colui che mi ha mandato.

39 О це ж воля Того, Хто послав Мене, щоб з усього, що дав Мені Він, Я нічого не стратив, але воскресив те останнього дня.

E' questa la volontà del Padre che mi ha mandato: che io non perda niente di tutto quello che egli mi ha dato, ma che lo risusciti nell'ultimo giorno.

40 О це ж воля Мого Отця, щоб усякий, хто Сина бачить та вірує в Нього, мав вічне життя, і того воскрешу Я останнього дня.

Questa infatti è la volontà di colui che mi ha mandato: che chiunque viene alla conoscenza del Figlio e crede in lui, abbia vita eterna, e io lo risusciterò nell'ultimo giorno».

41 Т оді стали юдеї ремствувати на Нього, що сказав: Я той хліб, що з неба зійшов.

I Giudei dunque mormoravano di lui, perché aveva detto: «Io sono il pane che è disceso dal cielo»,

42 І казали вони: хіба Він не Ісус, син Йосипів, що ми знаємо батька та матір Його? Як же Він каже: Я з неба зійшов?

e dicevano: «Non è costui Gesú, il figlio di Giuseppe, di cui conosciamo il padre e la madre? Come può egli dire: Io sono disceso dal cielo"?».

43 А Ісус відповів і промовив до них: Не ремствуйте ви між собою!

Allora Gesú rispose e disse loro: «Non mormorate fra di voi.

44 Н іхто бо не може до Мене прийти, як Отець, що послав Мене, не притягне його, і того воскрешу Я останнього дня.

Nessuno può venire a me, se il Padre che mi ha mandato non lo attira, e io lo risusciterò nell'ultimo giorno.

45 У Пророків написано: І всі будуть від Бога навчені. Кожен, хто від Бога почув і навчився, приходить до Мене.

Sta scritto nei profeti: "E tutti saranno ammaestrati da Dio". Ogni uomo dunque che ha udito e imparato dal Padre, viene a me.

46 Ц е не значить, щоб хтось Отця бачив, тільки Той Отця бачив, Хто походить від Бога.

Non che alcuno abbia visto il Padre, se non colui che è da Dio, questi ha visto il Padre.

47 П оправді, поправді кажу Вам: Хто вірує в Мене, життя вічне той має.

In verità, in verità vi dico: Chi crede in me ha vita eterna.

48 Я хліб життя!

Io sono il pane della vita.

49 О тці ваші в пустині їли манну, і померли.

I vostri padri mangiarono la manna nel deserto e morirono.

50 Т о є хліб, Який сходить із неба, щоб не вмер, хто Його споживає.

Questo è il pane che discende dal cielo affinché uno ne mangi e non muoia,

51 Я хліб живий, що з неба зійшов: коли хто споживатиме хліб цей, той повік буде жити. А хліб, що дам Я, то є тіло Моє, яке Я за життя світові дам.

Io sono il pane vivente che è disceso dal Cielo; se uno mangia di questo pane vivrà in eterno; or il pane che darò è la mia carne, che darò per la vita del mondo».

52 Т оді між собою змагатися стали юдеї, говорячи: Як же Він може дати нам тіла спожити?

Allora i Giudei si misero a discutere tra di loro, dicendo: «Come può costui darci da mangiare la sua carne?».

53 І сказав їм Ісус: Поправді, поправді кажу вам: Якщо ви споживати не будете тіла Сина Людського й пити не будете крови Його, то в собі ви не будете мати життя.

Perciò Gesú disse loro: «In verità, in verità vi dico che se non mangiate la carne del Figlio dell'uomo e non bevete il suo sangue, non avete la vita in voi.

54 Х то тіло Моє споживає та кров Мою п'є, той має вічне життя, і того воскрешу Я останнього дня.

Chi mangia la mia carne e beve il mio sangue, ha vita eterna, e io lo risusciterò nell'ultimo giorno.

55 Б о тіло Моє то правдиво пожива, Моя ж кров то правдиво пиття.

Poiché la mia carne è veramente cibo e il mio sangue è veramente bevanda.

56 Х то тіло Моє споживає та кров Мою п'є, той в Мені перебуває, а Я в ньому.

Chi mangia la mia carne e beve il mio sangue, dimora in me ed io in lui.

57 Я к Живий Отець послав Мене, і живу Я Отцем, так і той, хто Мене споживає, і він житиме Мною.

Come il Padre vivente mi ha mandato ed io vivo a motivo del Padre, cosí chi si ciba di me vivrà anch'egli a motivo di me.

58 Т о є хліб, що з неба зійшов. Не як ваші отці їли манну й померли, хто цей хліб споживає, той жити буде повік!

Questo è il pane che è disceso dal cielo; non è come la manna che mangiarono i vostri padri e morirono; chi si ciba di questo pane vivrà in eterno».

59 О це Він говорив, коли в Капернаумі навчав у синагозі.

Queste cose disse nella sinagoga, insegnando a Capernaum.

60 А багато-хто з учнів Його, як почули оце, гомоніли: Жорстока це мова! Хто слухати може її?

Udito questo, molti dei suoi discepoli dissero: «Questo parlare è duro, chi lo può capire?».

61 А Ісус, Сам у Собі знавши це, що учні Його на те ремствують, промовив до них: Чи оце вас спокушує?

Ma Gesú, conoscendo in se stesso che i suoi discepoli mormoravano di questo, disse loro: «Questo vi scandalizza?

62 А що ж, як побачите Людського Сина, що сходить туди, де перше Він був?

Che sarebbe dunque se doveste vedere il Figlio dell'uomo salire dove era prima?

63 Т о дух, що оживлює, тіло ж не помагає нічого. Слова, що їх Я говорив вам, то дух і життя.

E lo Spirito che vivifica, la carne non giova a nulla; le parole che vi dico sono spirito e vita.

64 А ле є дехто з вас, хто не вірує. Бо Ісус знав спочатку, хто ті, хто не вірує, і хто видасть Його.

Ma vi sono alcuni tra voi che non credono», Gesú infatti sapeva fin dal principio chi erano coloro che non credevano, e chi era colui che lo avrebbe tradito;

65 І сказав Він: Я тому й говорив вам, що до Мене прибути не може ніхто, як не буде йому від Отця дане те.

e diceva: «Per questo vi ho detto che nessuno può venire a me se non gli è dato dal Padre mio».

66 І з того часу відпали багато-хто з учнів Його, і не ходили вже з Ним.

Da quel momento molti dei suoi discepoli si tirarono indietro e non andavano più con lui

67 І сказав Ісус Дванадцятьом: Чи не хочете й ви відійти?

Allora Gesú disse ai dodici: «Volete andarvene anche voi?».

68 В ідповів Йому Симон Петро: До кого ми підемо, Господи? Ти маєш слова життя вічного.

E Simon Pietro gli rispose: «Signore, da chi ce ne andremo? Tu hai parole di vita eterna.

69 М и ж увірували та пізнали, що Ти Христос, Син Бога Живого!

E noi abbiamo creduto e abbiamo conosciuto che tu sei il Cristo, il Figlio del Dio vivente».

70 В ідповів їм Ісус: Чи не Дванадцятьох Я вас вибрав? Та один із вас диявол...

Gesú rispose loro: «Non ho io scelto voi dodici? Eppure uno di voi è un diavolo».

71 Ц е сказав Він про Юду, сина Симонового, Іскаріота. Бо цей мав Його видати, хоч він був один із Дванадцятьох.

Or egli alludeva a Giuda Iscariota, figlio di Simone, perché egli stava per tradirlo, quantunque fosse uno dei dodici.