1 А Господь згадав Сарру, як сказав був, і вчинив Господь Саррі, як Він говорив.

L'Eterno visitò Sara come aveva detto; e l'Eterno fece a Sara come aveva promesso.

2 І Сарра зачала, і породила сина Авраамові в старості його на означений час, що про нього сказав йому Бог.

E Sara concepì e partorì un figlio ad Abrahamo nella sua vecchiaia, al tempo stabilito, che DIO gli aveva detto.

3 І назвав Авраам ім'я синові своєму, що вродився йому, що Сарра йому породила: Ісак.

E Abrahamo pose nome Isacco al figlio che gli era nato, e che Sara gli aveva partorito.

4 І обрізав Авраам Ісака, сина свого, коли мав він вісім день, як Бог наказав був йому.

Poi Abrahamo circoncise suo figlio Isacco all'età di otto giorni, come DIO gli aveva comandato.

5 А Авраам був віку ста літ, як уродився йому Ісак, син його.

Ora Abrahamo aveva cento anni, quando gli nacque suo figlio Isacco.

6 І промовила Сарра: Сміх учинив мені Бог, кожен, хто почує, буде сміятися з мене.

E Sara disse: «DIO mi ha dato di che ridere; chiunque lo udrà riderà con me».

7 І промовила: Хто б сказав Авраамові: Сарра годує синів? Бо вродила я сина в старості його.

E disse pure: «Chi avrebbe mai detto ad Abrahamo che Sara allatterebbe figli? Poiché io gli ho partorito un figlio nella sua vecchiaia».

8 І дитина росла, і була відлучена. І справив Авраам велику гостину в день відлучення Ісака.

Il bambino dunque crebbe e fu svezzato; e nel giorno che Isacco fu svezzato Abrahamo fece un gran convito.

9 І побачила Сарра сина Аґари єгиптянки, що вродила була Авраамові, що він насміхається.

Ora Sara vide che il figlio partorito ad Abrahamo da Agar, l'egiziana, rideva.

10 І сказала вона Авраамові: Прожени ту невільницю та сина її, бо не буде наслідувати син тієї невільниці разом із сином моїм, із Ісаком.

Allora ella disse ad Abrahamo: «Scaccia questa serva e suo figlio, perché il figlio di questa serva non dev'essere erede con mio figlio, con Isacco».

11 А ле ця справа була дуже не до вподоби Авраамові через сина його.

La cosa dispiacque grandemente ad Abrahamo, a motivo di suo figlio.

12 І промовив Господь Авраамові: Нехай не буде не до вподоби тобі це через хлопця та через невільницю твою. Усе, що скаже тобі Сарра, послухай голосу її, бо Ісаком буде покликане тобі потомство.

Ma DIO disse ad Abrahamo: «Non essere addolorato a motivo del ragazzo e della tua serva; dà ascolto a tutto quello che Sara ti dice, perché uscirà da Isacco la discendenza che porterà il tuo nome.

13 І також сина невільниці тієї учиню його народом, бо він твоє насіння.

Ma anche del figlio di questa serva io farò una nazione, perché è tua discendenza».

14 І встав рано Авраам, і взяв хліба й бурдюка води, і дав до Аґари на плече її, також дитину, та й послав її. І пішла вона, та й заблудила в пустині Беер-Шева.

Abrahamo si levò al mattino presto, prese del pane e un otre d'acqua e li diede ad Agar; mise tutto sulle sue spalle e la mandò via assieme al fanciullo. Così ella partì e andò errando per il deserto di Beer-Sceba.

15 І скінчилась вода в бурдюці, і покинула вона дитину під одним із кущів.

Quando l'acqua dell'otre finì, ella mise il fanciullo sotto un cespuglio.

16 І пішла вона, і сіла собі навпроти, на віддалі як стрілити луком, бо сказала: Нехай я не бачу смерти цієї дитини! І сіла навпроти, і піднесла свій голос та й заплакала.

E andò a sedersi di fronte a lui, alla distanza di un tiro d'arco, perché diceva: «Non voglio vedere il fanciullo morire!». Così ella si sedette di fronte a lui e alzò la voce e pianse.

17 І почув Бог голос того хлопця. І кликнув до Аґари Божий Ангол із неба, і сказав їй: Що тобі, Аґаро? Не бійс, бо почув Бог голос хлопц, де він там.

E DIO udì la voce del ragazzo; e l'angelo di DIO chiamò Agar dal cielo e le disse: «Che hai, Agar? Non temere, perché DIO ha udito la voce del ragazzo là dove si trova.

18 У стань, підійми хлопця, і рукою своєю держи його, бо великим народом зроблю Я його.

Levati, solleva il ragazzo e tienilo forte con la tua mano, perché io farò di lui una grande nazione».

19 І відкрив Бог очі її, і вона побачила криницю води. І пішла вона, і наповнила бурдюка водою, та й напоїла хлопця.

Allora DIO le aperse gli occhi ed ella vide un pozzo d'acqua; così andò a riempire d'acqua l'otre e diede da bere al ragazzo.

20 І з хлопцем був Бог, і він виріс. І осів у пустині, і став він стрілець-лучник.

E DIO fu col ragazzo; ed egli crebbe, abitò nel deserto e divenne un tiratore d'arco.

21 І осів він у пустині Паран, а мати його взяла йому жінку з єгипетського краю.

Egli abitò nel deserto di Paran e sua madre gli prese una moglie dal paese d'Egitto.

22 І сталося часу того, і сказав Авімелех і Піхол, головний провідник його війська, до Авраама, говорячи: Бог із тобою в усьому, що ти робиш!

In quel tempo Abimelek, assieme a Pikol, capo del suo esercito, parlò ad Abrahamo, dicendo: «DIO è con te in tutto quello che fai;

23 А тепер присягни ж мені Богом отут, що ти не обманиш мене, і нащадка мого, і онука мого. І яка була ласка, яку я до тебе чинив, ти вчиниш зо мною та з краєм, що ти в нім чужинцем пробуваєш.

Ora dunque giurami qui nel nome i Dio, che tu non ingannerai né me né i miei figli né i miei nipoti, ma che userai verso di me e verso il paese dove hai soggiornato come forestiero la stessa benevolenza che io ho usato verso di te».

24 І сказав Авраам: Я присягаю!

Abrahamo rispose: «Lo giuro»

25 І Авраам дорікав Авімелехові за криницю води, що її відняли були Авімелехові раби.

Poi Abrahamo rimproverò Abimelek a motivo di un pozzo d'acqua, di cui i servi di Abimelek si erano impadroniti.

26 І сказав Авімелех: Я не знаю, хто вчинив оту річ, ані ти не розповів мені, й ані я не чув, хібащо сьогодні.

Abimelek disse: «io non so chi abbia fatto questo; tu stesso non me lo hai fatto sapere e io non ne ho sentito parlare che oggi».

27 І взяв Авраам дрібну та велику худобу, та й дав Авімелехові, і обидва вони склали умову.

Allora Abrahamo prese pecore e buoi e li diede ad Abimelek; e i due fecero alleanza.

28 І поставив Авраам сім овечок з дрібного товару осібно.

Poi Abrahamo mise da parte sette agnelle del gregge.

29 І сказав Авімелех до Авраама: Що вони, сім овечок отих, що ти їх поставив осібно?

E Abimelek disse ad Abrahamo: «Che vogliono dire queste sette agnelle che tu hai messo da parte?».

30 А той відказав: Бо з моєї руки сім овечок ти візьмеш, щоб для мене були на свідоцтво, що я викопав цю криницю.

Abrahamo rispose: «Tu accetterai dalla mia mano queste sette agnelle, perché ciò mi serva da testimonianza che io ho scavato questo pozzo».

31 Т ому то назвав він це місце Беер-Шева, бо там поклялися вони.

Perciò egli chiamò quel luogo Beer-Sceba, perché là avevano fatto ambedue giuramento.

32 І склали умову вони в Беер-Шеві. І встав Авімелех та Піхол, головний провідник його війська, і вернулись вони до краю филистимського.

Così fecero alleanza a Beer-Sceba. Poi Abimelek e Pikol, capo del suo esercito, si alzarono e se ne tornarono nel paese dei Filistei.

33 А Авраам посадив тамариска в Беер-Шеві, і кликав там Ім'я Господа, Бога Вічного.

Poi Abrahamo piantò un tamarisco a Beer-Sceba e là invocò il nome dell'Eterno, il Dio d'eternità.

34 І Авраам пробував у филистимській землі багато днів.

Abrahamo soggiornò come forestiero molto tempo nel paese dei Filistei.