1 А Йов відповів та й сказав:

Allora Giobbe rispose e disse:

2 А ж доки смутити ви будете душу мою, та душити словами мене?

«Fino a quando affliggerete la mia anima e mi opprimerete coi vostri discorsi?

3 Д есять раз це мене ви соромите, гнобити мене не стидаєтесь!...

Sono già dieci volte che mi schernite e non vi vergognate di offendermi.

4 Я кщо справді зблудив я, то мій гріх при мені позостане.

Anche se fosse vero che ho mancato, il mio errore riguarderebbe me solo.

5 Ч и ви величаєтесь справді над мною, і виказуєте мою ганьбу на мене?

Ma se proprio volete insuperbire contro di me rimproverandomi l'oggetto della mia vergogna.

6 З найте тоді, що Бог скривдив мене, і тенета Свої розточив надо мною!

sappiate allora che Dio mi ha trattato ingiustamente e mi ha avvolto nelle sue reti

7 О сь ґвалт! я кричу, та не відповідає ніхто, голошу, та немає суду!...

Ecco, io grido: "Violenza!" ma non ho alcuna risposta; grido per aiuto, ma non c'è giustizia!

8 В ін дорогу мою оточив і я не перейду, Він поклав на стежки мої темряву!

Mi ha sbarrato la strada e cosí non posso passare; ha sparso le tenebre sul mio cammino.

9 В ін стягнув з мене славу мою і вінця зняв мені з голови!

Mi ha spogliato del mio onore e mi ha tolto dal capo la corona.

10 З відусіль Він ламає мене, і я йду, надію мою, як те дерево, вивернув Він...

Mi ha demolito da ogni lato e io me ne vado; ha sradicato come un albero la mia speranza.

11 І на мене Свій гнів запалив, і зарахував Він мене до Своїх ворогів:

La sua ira si è accesa contro di me e mi considera come suo nemico,

12 п олки Його разом приходять, і торують на мене дорогу свою, і таборують навколо намету мого...

Le sue schiere sono venute tutte insieme e hanno costruito la loro strada contro di me, si sono accampate intorno alla mia tenda.

13 В іддалив Він від мене братів моїх, а знайомі мої почужіли для мене,

Egli ha allontanato da me i miei fratelli, e i miei conoscenti si sono interamente estraniati da me.

14 м ої ближні відстали, і забули про мене знайомі мої...

I miei parenti mi hanno abbandonato e i miei intimi amici mi hanno dimenticato.

15 М ешканці дому мого, і служниці мої за чужого вважають мене, чужаком я став в їхніх очах...

I miei domestici e le mie serve mi trattano come un estraneo, ai loro occhi sono un forestiero.

16 Я кличу свойого раба і він відповіді не дає, хоч своїми устами благаю його...

Chiamo il mio servo, ma egli non risponde; devo supplicarlo con la mia bocca.

17 М ій дух став бридкий для моєї дружини, а мій запах синам моєї утроби...

Il mio fiato è ripugnante per mia moglie, e sono nauseante ai figli del mio stesso grembo.

18 Н авіть діти малі зневажають мене, коли я встаю, то глузують із мене...

Persino i bambini mi disprezzano; e provo ad alzarmi, parlano contro di me.

19 М ої всі повірники бридяться мною, а кого я кохав обернулись на мене...

Tutti gli amici piú intimi mi hanno in orrore, e quelli che amavo si sono rivoltati contro di me.

20 Д о шкіри моєї й до тіла мого приліпилися кості мої, ще біля зубів лиш зосталася шкіра моя...

Le mie ossa si attaccano alla mia pelle e alla mia carne e non mi è rimasto che la pelle dei denti.

21 З милуйтеся надо мною, о, змилуйтеся надо мною ви, ближні мої, бо Божа рука доторкнулась мене!...

Pietà di me, pietà di me, almeno voi amici miei, perché la mano di Dio mi ha colpito.

22 Ч ого ви мене переслідуєте, немов Бог, і не насичуєтесь моїм тілом?

Perché mi perseguitate come fa Dio e non siete mai sazi della mia carne?

23 О , коли б записати слова мої, о, коли б були в книжці вони позазначувані,

Oh, se le mie parole fossero scritte oh, se fossero incise in un libro;

24 к оли б рильцем залізним та оливом в скелі навіки вони були витесані!

se fossero scolpite per sempre su una roccia con uno stilo di ferro e col piombo!

25 Т а я знаю, що мій Викупитель живий, і останнього дня Він підійме із пороху

Ma io so che il mio Redentore, vive e che alla fine si leverà sulla terra.

26 ц ю шкіру мою, яка розпадається, і з тіла свойого я Бога побачу,

Dopo che questa mia pelle sarà distrutta, nella mia carne vedrò Dio.

27 с ам я побачу Його, й мої очі побачать, а не очі чужі... Тануть нирки мої в моїм нутрі!...

Lo vedrò io stesso; i miei occhi lo contempleranno, e non un altro. Il mio cuore si strugge dentro di me.

28 К оли скажете ви: Нащо будемо гнати його, коли корень справи знаходиться в ньому!

Se dite: "Perché lo perseguitiamo?" quando la radice di questi mali si trova in me,

29 т о побійтесь меча собі ви, бо гнів за провину то меч, щоб ви знали, що є ще Суддя!...

temete per voi stessi la spada, perché l'ira porta la punizione della spada, affinché sappiate che c'è un giudizio»