1 П ісля того призначив Господь і інших Сімдесят, і послав їх по двох перед Себе до кожного міста та місця, куди Сам мав іти.

Dopo queste cose, il Signore ne designò altri settanta e li mandò a due a due davanti a sé, in ogni città e luogo dove egli stava per recarsi.

2 І промовив до них: Хоч жниво велике, та робітників мало; тож благайте Господаря жнива, щоб робітників вислав на жниво Своє.

E diceva loro: «La mèsse è grande, ma gli operai sono pochi; pregate dunque il Signore della mèsse che spinga degli operai nella sua mèsse,

3 І діть! Оце посилаю Я вас, як ягнят між вовки.

Andate; ecco, io vi mando come agnelli in mezzo ai lupi,

4 Н е носіть ні калитки, ні торби, ні сандаль, і не вітайте в дорозі нікого.

Non portate borsa, né sacca, né sandali, e non salutate alcuno per via.

5 Я к до дому ж якого ви ввійдете, то найперше кажіть: Мир дому цьому!

E in qualunque casa entriate, dite prima: "Pace a questa casa".

6 І коли син миру там буде, то спочине на ньому ваш мир, коли ж ні до вас вернеться.

E se lí vi è un figlio di pace, la vostra pace si poserà su di lui; se no, essa ritornerà a voi.

7 З оставайтеся ж у домі тім самім, споживайте та пийте, що є в них, бо вартий робітник своєї заплати. Не ходіть з дому в дім.

Rimanete quindi nella stessa casa, mangiando e bevendo ciò che vi daranno, perché l'operaio è degno della sua ricompensa. Non passate di casa in casa.

8 А як прийдете в місто яке, і вас приймуть, споживайте, що вам подадуть.

E in qualunque città entriate, se vi ricevono, mangiate di ciò che vi sarà messo davanti.

9 У здоровлюйте хворих, що в нім, промовляйте до них: Наблизилося Царство Боже до вас!

E guarite i malati che saranno in essa e dite loro: "Il regno di Dio si è avvicinato a voi".

10 А як прийдете в місто яке, і вас не приймуть, то вийдіть на вулиці його та й кажіть:

Ma in qualunque città entriate, se non vi ricevono uscite nelle strade di quella e dite:

11 М и обтрушуємо вам навіть порох, що прилип до нас із вашого міста. Та знайте оце, що наблизилося Царство Боже!

"Noi scuotiamo contro di voi la polvere stessa della vostra città che si è attaccata a noi, sappiate tuttavia questo, che il regno di Dio si è avvicinato a voi".

12 К ажу вам: того дня легше буде содомлянам, аніж місту тому!

Io Vi dico che in quel giorno Sodoma sarà trattata con piú tolleranza di quella città.

13 Г оре тобі, Хоразіне, горе тобі, Віфсаїдо! Бо коли б то у Тирі й Сидоні були відбулися ті чуда, що сталися в вас, то давно б вони покаялися в волосяниці та в попелі!

Guai a te, Corazin! Guai a te, Betsaida! Perché se in Tiro e in Sidone fossero state fatte le potenti opere compiute in voi, già da tempo si sarebbero ravvedute, vestendosi di sacco e sedendo nella cenere,

14 А ле на суді відрадніш буде Тиру й Сидону, як вам...

Perciò nel giorno del giudizio Tiro e Sidone saranno trattate con piú tolleranza di voi.

15 А ти, Капернауме, що до неба піднісся, аж до аду ти зійдеш!

E tu, Capernaum, che sei stata innalzata fino al cielo, sarai abbassata fin nell'inferno.

16 Х то слухає вас Мене слухає, хто ж погорджує вами погорджує Мною, хто ж погорджує Мною погорджує Тим, Хто послав Мене.

Chi ascolta voi, ascolta me; chi disprezza voi, disprezza me; e chi disprezza me, disprezza colui che mi ha mandato».

17 А ті Сімдесят повернулися з радістю, кажучи: Господи, навіть демони коряться нам у Ім'я Твоє!

Or i settanta tornarono con allegrezza, dicendo: «Signore, anche i demoni ci sono sottoposti nel nome tuo».

18 В ін же промовив до них: Я бачив того сатану, що з неба спадав, немов блискавка.

Ed egli disse loro: «Io vedevo Satana cadere dal cielo come una folgore.

19 О сь Я владу вам дав наступати на змій та скорпіонів, і на всю силу ворожу, і ніщо вам не зашкодить.

Ecco, io vi ho dato il potere di calpestare serpenti e scorpioni, e su tutta la potenza del nemico, e nulla potrà farvi del male.

20 Т а не тіштеся тим, що вам коряться духи, але тіштесь, що ваші ймення записані в небі!

Tuttavia non vi rallegrate del fatto che gli spiriti vi sono sottoposti, ma rallegratevi piuttosto perché i vostri nomi sono scritti nei cieli».

21 Т ого часу Ісус звеселився був Духом Святим і промовив: Прославляю Тебе, Отче, Господи неба й землі, що втаїв Ти оце від премудрих і розумних, та його немовлятам відкрив. Так, Отче, бо Тобі так було до вподоби!

In quella stessa ora Gesú giubilò nello spirito e disse: «Io ti rendo lode, o Padre, Signore del cielo e della terra perche hai nascosto queste cose ai savi e agli intelligenti e le hai rivelate ai piccoli fanciulli. Sí, o Padre, perché cosí ti è piaciuto.

22 П ередав Мені все Мій Отець. І не знає ніхто, хто є Син, тільки Отець, і хто Отець тільки Син, та кому Син захоче відкрити.

Ogni cosa mi è stata data in mano dal Padre mio; e nessuno conosce chi è il Figlio se non il Padre, né chi è il Padre se non il Figlio e colui al quale il Figlio lo voglia rivelare».

23 І , звернувшись до учнів, наодинці їм сказав: Блаженні ті очі, що бачать, що бачите ви!

Poi, rivolto verso i discepoli, disse loro in disparte: «Beati gli occhi che vedono le cose che voi vedete,

24 К ажу ж вам, що багато пророків і царів бажали побачити, що бачите ви та й не бачили, і почути, що чуєте ви і не чули!

perché vi dico che molti profeti e re hanno desiderato di vedere le cose che voi vedete e non le hanno viste, e di udire le cose che voi udite e non le hanno udite».

25 І підвівсь ось законник один, і сказав, Його випробовуючи: Учителю, що робити мені, щоб вічне життя осягнути?

Allora ecco, un certo dottore della legge si levò per metterlo alla prova e disse: «Maestro, che devo fare per ereditare la vita eterna?».

26 В ін же йому відказав: Що в Законі написано, як ти читаєш?

Ed egli disse: «Che cosa sta scritto nella legge? Come leggi?».

27 А той відповів і сказав: Люби Господа Бога свого всім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією силою своєю, і всім своїм розумом, і свого ближнього, як самого себе.

E quegli, rispondendo, disse: «Ama a il Signore Dio tuo con tutto il tuo cuore, con tutta la tua anima, con tutta la tua forza e con tutta la tua mente, e il prossimo tuo come te stesso».

28 В ін же йому відказав: Правильно ти відповів. Роби це, і будеш жити.

Ed egli gli disse: «Hai risposto esattamente; fa' questo e vivrai»

29 А той бажав сам себе виправдати, та й сказав до Ісуса: А хто то мій ближній?

Ma egli, volendo giustificarsi, disse a Gesú: «E chi è il mio prossimo?».

30 А Ісус відповів і промовив: Один чоловік ішов з Єрусалиму до Єрихону, і попався розбійникам, що обдерли його, і завдали йому рани, та й утекли, покинувши ледве живого його.

Gesú allora rispose e disse: «Un uomo scendeva da Gerusalemme a Gerico e cadde nelle mani dei ladroni i quali, dopo averlo spogliato e coperto di ferite, se ne andarono lasciandolo mezzo morto.

31 П роходив випадком тією дорогою священик один, побачив його, і проминув.

Per caso un sacerdote scendeva per quella stessa strada e, veduto quell'uomo, passò oltre, dall'altra parte.

32 Т ак само й Левит надійшов на те місце, поглянув, і теж проминув.

Similmente anche un levita si trovò a passare da quel luogo, lo vide e passò oltre, dall'altra parte.

33 П роходив же там якийсь самарянин, та й натрапив на нього, і, побачивши, змилосердився.

Ma un Samaritano che era in viaggio, passò accanto a lui, lo vide e ne ebbe compassione.

34 І він підійшов, і обв'язав йому рани, наливши оливи й вина. Потому його посадив на худобину власну, і приставив його до гостиниці, та й клопотався про нього.

E, accostatosi, fasciò le sue piaghe, versandovi sopra olio e vino, poi lo mise sulla propria cavalcatura, lo portò a una locanda e si prese cura di lui.

35 А другого дня, від'їжджавши, вийняв він два динарії, та й дав їх господареві й проказав: Заопікуйся ним, а як більше що витратиш, заплачу тобі, як вернуся.

E il giorno dopo, prima di partire, prese due denari, e li diede al locandiere, dicendogli: "Prenditi cura di lui e tutto quello che spenderai in piú, te lo renderò al mio ritorno".

36 К отрий же з цих трьох на думку твою був ближній тому, хто попався розбійникам?

Quale dunque di questi tre ti pare sia stato il prossimo di colui che cadde nelle mani dei ladroni?».

37 А він відказав: Той, хто вчинив йому милість. Ісус же сказав йому: Іди, і роби так і ти!

E quello disse: «Colui che usò misericordia verso di lui». Gesú allora gli disse: «Va' e fa' lo stesso anche tu».

38 І сталось, коли вони йшли, Він прийшов до одного села. Одна ж жінка, Марта їй на ім'я, прийняла Його в дім свій.

Ora, mentre essi erano in cammino, avvenne che egli entrò in un villaggio; e una certa donna, di nome Marta, lo ricevette in casa sua.

39 Б ула ж в неї сестра, що звалась Марія; вона сіла в ногах у Ісуса, та й слухала слова Його.

Or ella aveva una sorella che si chiamava Maria, la quale si pose a sedere ai piedi di Gesú, e ascoltava la sua parola.

40 А Марта великою послугою клопоталась, а спинившись, сказала: Господи, чи байдуже Тобі, що на мене саму полишила служити сестра моя? Скажи ж їй, щоб мені помогла.

Ma Marta, tutta presa dalle molte faccende, si avvicinò e disse: «Signore, non t'importa che mia sorella mi abbia lasciata sola a servire? Dille dunque che mi aiuti».

41 Г осподь же промовив у відповідь їй: Марто, Марто, турбуєшся й журишся ти про багато чого,

Ma Gesú, rispondendo, le disse: «Marta, Marta, tu ti preoccupi e ti inquieti per molte cose

42 а потрібне одне. Марія ж обрала найкращу частку, яка не відбереться від неї...

ma una sola cosa è necessaria, e Maria ha scelto la parte migliore, che non le sarà tolta».