1 П ісля того призначив Господь і інших Сімдесят, і послав їх по двох перед Себе до кожного міста та місця, куди Сам мав іти.

¶ Y después de estas cosas, señaló el Señor aun otros setenta, los cuales envió de dos en dos delante de sí, a todas las ciudades y lugares a donde él había de venir.

2 І промовив до них: Хоч жниво велике, та робітників мало; тож благайте Господаря жнива, щоб робітників вислав на жниво Своє.

Y les decía: La mies a la verdad es mucha, mas los obreros pocos; por tanto, rogad al Señor de la mies que envíe obreros a su mies.

3 І діть! Оце посилаю Я вас, як ягнят між вовки.

Andad, he aquí yo os envío como a corderos en medio de lobos.

4 Н е носіть ні калитки, ні торби, ні сандаль, і не вітайте в дорозі нікого.

No llevéis bolsa, ni alforja, ni calzado; y a nadie saludéis en el camino.

5 Я к до дому ж якого ви ввійдете, то найперше кажіть: Мир дому цьому!

En cualquier casa donde entréis, primeramente decid: Paz sea a esta casa.

6 І коли син миру там буде, то спочине на ньому ваш мир, коли ж ні до вас вернеться.

Y si hubiere allí algún hijo de paz, vuestra paz reposará sobre él; y si no, se volverá a vosotros.

7 З оставайтеся ж у домі тім самім, споживайте та пийте, що є в них, бо вартий робітник своєї заплати. Не ходіть з дому в дім.

Y posad en aquella misma casa, comiendo y bebiendo lo que os dieren; porque el obrero digno es de su salario. No os paséis de casa en casa.

8 А як прийдете в місто яке, і вас приймуть, споживайте, що вам подадуть.

Y en cualquier ciudad donde entréis, y os recibieren, comed lo que os pusieren delante;

9 У здоровлюйте хворих, що в нім, промовляйте до них: Наблизилося Царство Боже до вас!

y sanad los enfermos que en ella hubiere, y decidles: Se ha llegado a vosotros el Reino de Dios.

10 А як прийдете в місто яке, і вас не приймуть, то вийдіть на вулиці його та й кажіть:

Mas en cualquier ciudad donde entréis, y no os recibieren, saliendo por sus calles, decid:

11 М и обтрушуємо вам навіть порох, що прилип до нас із вашого міста. Та знайте оце, що наблизилося Царство Боже!

Aun el polvo que se nos ha pegado de vuestra ciudad sacudimos en vosotros; pero esto sabed, que el Reino de los cielos se ha llegado a vosotros.

12 К ажу вам: того дня легше буде содомлянам, аніж місту тому!

Y os digo que los de Sodoma tendrán más remisión aquel día, que aquella ciudad.

13 Г оре тобі, Хоразіне, горе тобі, Віфсаїдо! Бо коли б то у Тирі й Сидоні були відбулися ті чуда, що сталися в вас, то давно б вони покаялися в волосяниці та в попелі!

¡Ay de ti, Corazín! ¡Ay de ti, Betsaida! Que si en Tiro y en Sidón hubieran sido hechas las virtudes que se han hecho en vosotras, hace ya días que, sentados en cilicio y ceniza, se habrían arrepentido.

14 А ле на суді відрадніш буде Тиру й Сидону, як вам...

Por tanto, Tiro y Sidón tendrán más remisión que vosotras en el juicio.

15 А ти, Капернауме, що до неба піднісся, аж до аду ти зійдеш!

Y tú, Capernaum, que hasta los cielos estás levantada, hasta el Hades serás abatida.

16 Х то слухає вас Мене слухає, хто ж погорджує вами погорджує Мною, хто ж погорджує Мною погорджує Тим, Хто послав Мене.

El que a vosotros oye, a mí me oye; y el que a vosotros desecha, a mí me desecha; y el que a mí me desecha, desecha al que me envió.

17 А ті Сімдесят повернулися з радістю, кажучи: Господи, навіть демони коряться нам у Ім'я Твоє!

¶ Y volvieron los setenta con gozo, diciendo: Señor, aun los demonios se nos sujetan en tu nombre.

18 В ін же промовив до них: Я бачив того сатану, що з неба спадав, немов блискавка.

Y les dijo: Yo veía a Satanás, como un rayo que caía del cielo.

19 О сь Я владу вам дав наступати на змій та скорпіонів, і на всю силу ворожу, і ніщо вам не зашкодить.

He aquí os doy potestad de hollar sobre serpientes y sobre escorpiones, y sobre toda fuerza del enemigo, y nada os dañará.

20 Т а не тіштеся тим, що вам коряться духи, але тіштесь, що ваші ймення записані в небі!

Mas no os gocéis de esto, que los espíritus se os sujetan; antes gozaos de que vuestros nombres están escritos en los cielos.

21 Т ого часу Ісус звеселився був Духом Святим і промовив: Прославляю Тебе, Отче, Господи неба й землі, що втаїв Ти оце від премудрих і розумних, та його немовлятам відкрив. Так, Отче, бо Тобі так було до вподоби!

En aquella misma hora Jesús se alegró en espíritu, y dijo: Te confieso, oh Padre, Señor del cielo y de la tierra, que escondiste estas cosas a los sabios y entendidos, y las has revelado a los pequeños; así, Padre, porque así te agradó.

22 П ередав Мені все Мій Отець. І не знає ніхто, хто є Син, тільки Отець, і хто Отець тільки Син, та кому Син захоче відкрити.

Todas las cosas me son entregadas de mi Padre; y nadie sabe quién sea el Hijo sino el Padre; ni quién sea el Padre, sino el Hijo, y a quien el Hijo lo quisiere revelar.

23 І , звернувшись до учнів, наодинці їм сказав: Блаженні ті очі, що бачать, що бачите ви!

Y vuelto particularmente a sus discípulos, dijo: Bienaventurados los ojos que ven lo que vosotros veis;

24 К ажу ж вам, що багато пророків і царів бажали побачити, що бачите ви та й не бачили, і почути, що чуєте ви і не чули!

porque os digo que muchos profetas y reyes desearon ver lo que vosotros veis, y no lo vieron; y oír lo que oís, y no lo oyeron.

25 І підвівсь ось законник один, і сказав, Його випробовуючи: Учителю, що робити мені, щоб вічне життя осягнути?

¶ Y he aquí, un doctor de la ley se levantó, tentándole y diciendo: Maestro, ¿haciendo qué cosa heredaré la vida eterna?

26 В ін же йому відказав: Що в Законі написано, як ти читаєш?

Y él dijo: ¿Qué está escrito de la ley? ¿Cómo lees?

27 А той відповів і сказав: Люби Господа Бога свого всім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією силою своєю, і всім своїм розумом, і свого ближнього, як самого себе.

Y él respondiendo, dijo: Amarás al Señor tu Dios de todo tu corazón, y de toda tu alma, y de todas tus fuerzas, y de todo tu entendimiento; y a tu prójimo como a ti mismo.

28 В ін же йому відказав: Правильно ти відповів. Роби це, і будеш жити.

Y le dijo: Bien has respondido; haz esto, y vivirás.

29 А той бажав сам себе виправдати, та й сказав до Ісуса: А хто то мій ближній?

Mas él, queriéndose justificar a sí mismo, dijo a Jesús: ¿Y quién es mi prójimo?

30 А Ісус відповів і промовив: Один чоловік ішов з Єрусалиму до Єрихону, і попався розбійникам, що обдерли його, і завдали йому рани, та й утекли, покинувши ледве живого його.

Y respondiendo Jesús, dijo: Un hombre descendía de Jerusalén a Jericó, y cayó entre ladrones, los cuales le despojaron; e hiriéndole, se fueron, dejándole medio muerto.

31 П роходив випадком тією дорогою священик один, побачив його, і проминув.

Y aconteció, que descendió un sacerdote por el mismo camino, y viéndole, pasó de lado.

32 Т ак само й Левит надійшов на те місце, поглянув, і теж проминув.

Y asimismo un levita, llegando cerca de aquel lugar, y viéndole, pasó de lado.

33 П роходив же там якийсь самарянин, та й натрапив на нього, і, побачивши, змилосердився.

Y un samaritano que transitaba, viniendo cerca de él, y viéndole, fue movido a misericordia;

34 І він підійшов, і обв'язав йому рани, наливши оливи й вина. Потому його посадив на худобину власну, і приставив його до гостиниці, та й клопотався про нього.

y acercándose, vendó sus heridas, echándoles aceite y vino; y poniéndole sobre su cabalgadura, le llevó a un mesón, y lo curó.

35 А другого дня, від'їжджавши, вийняв він два динарії, та й дав їх господареві й проказав: Заопікуйся ним, а як більше що витратиш, заплачу тобі, як вернуся.

Y otro día al partir, sacó dos denarios, y los dio al huésped, y le dijo: Cúralo; y todo lo que gastares de más, cuando yo vuelva te lo pagaré.

36 К отрий же з цих трьох на думку твою був ближній тому, хто попався розбійникам?

¿Quién, pues, de estos tres te parece que fue el prójimo de aquel que cayó entre ladrones?

37 А він відказав: Той, хто вчинив йому милість. Ісус же сказав йому: Іди, і роби так і ти!

Y él dijo: El que usó con él de misericordia. Entonces Jesús le dijo: Ve, y haz tú lo mismo.

38 І сталось, коли вони йшли, Він прийшов до одного села. Одна ж жінка, Марта їй на ім'я, прийняла Його в дім свій.

¶ Y aconteció que yendo, entró él en una aldea; y una mujer llamada Marta, le recibió en su casa.

39 Б ула ж в неї сестра, що звалась Марія; вона сіла в ногах у Ісуса, та й слухала слова Його.

Y ésta tenía una hermana que se llamaba María, la cual sentándose a los pies de Jesús, oía su palabra.

40 А Марта великою послугою клопоталась, а спинившись, сказала: Господи, чи байдуже Тобі, що на мене саму полишила служити сестра моя? Скажи ж їй, щоб мені помогла.

Pero Marta se distraía en muchos servicios; y sobreviniendo, dice: Señor, ¿no tienes cuidado que mi hermana me deja servir sola? Dile pues, que me ayude.

41 Г осподь же промовив у відповідь їй: Марто, Марто, турбуєшся й журишся ти про багато чого,

Pero respondiendo Jesús, le dijo: Marta, Marta, cuidadosa estás, y con las muchas cosas estás turbada;

42 а потрібне одне. Марія ж обрала найкращу частку, яка не відбереться від неї...

pero sólo una cosa es necesaria; y María escogió la buena parte, la cual no le será quitada.