1 Б лагослови, душе моя, Господа! Господи, Боже мій, Ти вельми великий, зодягнувся Ти в велич та в славу!

¶ Bendice, alma mía, al SEÑOR. SEÑOR, Dios mío, mucho te has engrandecido; de gloria y de hermosura te has vestido.

2 З одягає Він світло, як шати, небеса простягає, немов би завісу.

El que se cubre de luz como de vestidura, que extiende los cielos como una cortina;

3 В ін ставить на водах палати Свої, хмари кладе за Свої колесниці, ходить на крилах вітрових!

que establece sus aposentos entre las aguas; el que pone las nubes por su carroza, el que anda sobre las alas del viento;

4 В ін чинить вітри за Своїх посланців, палючий огонь за Своїх слуг.

el que hace a sus ángeles espíritus, sus ministros fuego flameante.

5 З емлю Ти вґрунтував на основах її, щоб на вічні віки вона не захиталась,

El fundó la tierra sobre sus basas; no se moverá por ningún siglo.

6 б езоднею вкрив Ти її, немов шатою. Стала вода над горами,

Con el abismo, como con vestido, la cubriste; sobre los montes estaban las aguas.

7 в ід погрози Твоєї вона втекла, від гуркоту грому Твого побігла вона,

A tu reprensión huyeron; por el sonido de tu trueno se apresuraron;

8 в иходить на гори та сходить в долини, на місце, що Ти встановив був для неї.

salieron los montes, descendieron por los valles a este lugar que tú les fundaste.

9 Т и границю поклав, щоб її вона не перейшла, щоб вона не вернулася землю покрити.

Les pusiste término, el cual no traspasarán; ni volverán a cubrir la tierra.

10 В ін джерела пускає в потоки, що пливуть між горами,

¶ Tú eres el que envías las fuentes por los arroyos; van entre los montes.

11 н апувають вони всю пільну звірину, ними дикі осли гасять спрагу свою.

Abrevan a todas las bestias del campo; quebrantan su sed los asnos salvajes.

12 П таство небесне над ними живе, видає воно голос з-посеред галузок.

Junto a aquellos habitan las aves de los cielos; entre las hojas dan voces.

13 В ін напоює гори з палаців Своїх, із плоду чинів Твоїх земля сититься.

El que riega los montes desde sus aposentos; del fruto de sus obras se sacia la tierra.

14 Т раву для худоби вирощує, та зеленину для праці людині, щоб хліб добувати з землі,

El que hace producir el heno para las bestias, y la hierba para el servicio del hombre; sacando el pan de la tierra.

15 і вино, що серце людині воно звеселяє, щоб більш від оливи блищало обличчя, і хліб, що серце людині зміцняє.

Y el vino que alegra el corazón del hombre; haciendo relumbrar el rostro con el aceite, y el pan que sustenta el corazón del hombre.

16 Н асичуються Господні дерева, ті кедри ливанські, що Ти насадив,

Se sacian los árboles del SEÑOR, los cedros del Líbano que él plantó.

17 щ о там кубляться птахи, бузько, кипариси мешкання його.

Para que allí aniden las aves; en las hayas tiene su casa la cigüeña.

18 Г ори високі для диких козиць, скелі сховище скельним звіринам.

Los montes altos para las cabras monteses; las peñas, madrigueras para los conejos.

19 і місяця Він учинив для означення часу, сонце знає свій захід.

¶ Hizo la luna para los tiempos; el sol conoció su occidente.

20 Т емноту Ти наводиш і ніч настає, в ній порушується вся звірина лісна,

Pones las tinieblas, y es la noche; en ella corren todas las bestias del monte.

21 р ичать левчуки за здобичею та шукають від Бога своєї поживи.

Los leoncillos braman a la presa, y para buscar de Dios su comida.

22 С онце ж засвітить вони повтікають, та й кладуться по норах своїх.

Sale el sol, se recogen, y se echan en sus cuevas.

23 Л юдина виходить на працю свою, й на роботу свою аж до вечора.

Sale el hombre a su hacienda, y a su labranza hasta la tarde.

24 Я кі то численні діла Твої, Господи, Ти мудро вчинив їх усіх, Твого творива повна земля!

¡Cuán innumerables son tus obras, oh SEÑOR! Hiciste todas ellas con sabiduría; la tierra está llena de tu posesión.

25 О сь море велике й розлогошироке, там повзюче, й числа їм немає, звірина мала та велика!

Asimismo este gran mar y ancho de términos; allí hay peces sin número, animales pequeños y grandes.

26 Х одять там кораблі, там той левіятан, якого створив Ти, щоб бавитися йому в морі.

Allí andan navíos; allí este leviatán que hiciste para que jugara en él.

27 В они всі чекають Тебе, щоб Ти часу свого поживу їм дав.

Todos ellos esperan a ti, para que les des su comida a su tiempo.

28 Д аєш їм збирають вони, руку Свою розкриваєш добром насичаються.

Les das, recogen; abres tu mano, se sacian de bien.

29 Х оваєш обличчя Своє то вони перелякані, забираєш їм духа вмирають вони, та й вертаються до свого пороху.

Escondes tu rostro, se turban; les quitas el espíritu, dejan de ser, y se tornan en su polvo.

30 П осилаєш Ти духа Свого вони творяться, і Ти відновляєш обличчя землі.

Envías tu espíritu, se crean; y renuevas la faz de la tierra.

31 Н ехай буде слава Господня навіки, хай ділами Своїми радіє Господь!

¶ Sea la gloria al SEÑOR para siempre; alégrese SEÑOR en sus obras;

32 В ін погляне на землю й вона затремтить, доторкнеться до гір і димують вони!

el cual mira a la tierra, y ella tiembla; toca en los montes, y humean.

33 Я буду співати Господеві в своєму житті, буду грати для Бога мого, аж поки живу!

Al SEÑOR cantaré en mi vida; a mi Dios diré salmos mientras viviere.

34 Б уде приємна Йому моя мова, я Господом буду радіти!

Me será suave hablar de él; yo me alegraré en el SEÑOR.

35 Н ехай згинуть грішні з землі, а безбожні немає вже їх! Благослови, душе моя, Господа! Алілуя!

Sean consumidos de la tierra los pecadores, y los impíos dejen de ser. Bendice, alma mía, al SEÑOR. Alelu-JAH (Alabemos al SEÑOR).