1 Т ого часу, як зібралися десятитисячні натовпи народу, аж топтали вони один одного, Він почав промовляти перш до учнів Своїх: Стережіться розчини фарисейської, що є лицемірство!

2 Б о немає нічого захованого, що не відкриється, ні таємного, що не виявиться.

3 Т ому все, що казали ви потемки, при світлі почується, що ж шептали на вухо в коморах, на дахах проповідане буде.

4 К ажу ж вам, Своїм друзям: Не бійтеся тих, хто тіло вбиває, а потім більш нічого не може вчинити!

5 А ле вкажу вам, кого треба боятися: Бійтесь того, хто має владу, убивши, укинути в геєнну. Так, кажу вам: Того бійтеся!

6 Ч и ж не п'ять горобців продають за два гроші? Та проте перед Богом із них ні один не забутий.

7 А ле навіть волосся вам на голові пораховане все. Не бійтесь: вартніші ви за багатьох горобців!

8 К ажу ж вам: Кожного, хто перед людьми Мене визнає, того визнає й Син Людський перед Анголами Божими.

9 Х то ж Мене відцурається перед людьми, того відцураються перед Анголами Божими.

10 І кожному, хто скаже слово на Людського Сина, йому проститься; а хто зневажатиме Духа Святого, не проститься.

11 А коли вас водитимуть до синагог, і до урядів, і до влад, не турбуйтеся, як або що відповідати чи що говорити,

12 Д ух бо Святий вас навчить тієї години, що потрібно казати!

13 І озвався до Нього один із народу: Учителю, скажи братові моєму, щоб він спадщиною поділився зо мною.

14 А Він відказав йому: Чоловіче, хто поставив над вами Мене за суддю або за подільника?

15 І промовив до них: Глядіть, остерігайтеся всякої зажерливости, бо життя чоловіка не залежить від достатку маєтку його.

16 І Він розповів їм притчу, говорячи: В одного багача гойно нива вродила була.

17 І міркував він про себе й казав: Що робити, що не маю куди зібрати плодів своїх?

18 І сказав: Оце я зроблю, порозвалюю клуні свої, і просторніші поставлю, і позбираю туди пашню свою всю та свій достаток.

19 І скажу я душі своїй: Душе, маєш багато добра, на багато років складеного. Спочивай, їж та пий, і веселися!

20 Б ог же до нього прорік: Нерозумний, ночі цієї ось душу твою зажадають від тебе, і кому позостанеться те, що ти був наготовив?...

21 Т ак буває і з тим, хто збирає для себе, та не багатіє в Бога.

22 І промовив Він учням Своїм: Через це кажу вам: Не журіться про життя, що ви будете їсти, і ні про тіло, у що ви зодягнетеся.

23 Б о більше від їжі життя, а тіло від одягу.

24 П огляньте на гайвороння, що не сіють, не жнуть, нема в них комори, ні клуні, проте Бог їх годує. Скільки ж більше за птахів ви варті!

25 Х то ж із вас, коли журиться, добавити зможе до зросту свого бодай ліктя одного?

26 Т ож коли ви й найменшого не подолаєте, то чого ж ви про інше клопочетеся?

27 П огляньте на ті он лілеї, як вони не прядуть, ані тчуть. Але говорю вам, що й сам Соломон у всій славі своїй не вдягався отак, як одна з них!

28 І коли он траву, що сьогодні на полі, а взавтра до печі вкидається, Бог так зодягає, скільки ж краще зодягне Він вас, маловірні!

29 І не шукайте, що будете їсти, чи що будете пити, і не клопочіться.

30 Б о всього цього й люди світу оцього шукають, Отець же ваш знає, що того вам потрібно.

31 Ш укайте отож Його Царства, а це вам додасться!

32 Н е лякайся, черідко мала, бо сподобалося Отцю вашому дати вам Царство.

33 П родавайте достатки свої та милостиню подавайте. Робіть калитки собі не старіючі, невичерпний скарб той у небі, куди не закрадається злодій, і міль де не точить.

34 Б о де скарб ваш, там буде й серце ваше!

35 Н ехай підперезані будуть вам стегна, а світла ручні позасвічувані!

36 І будьте подібними до людей, що очікують пана свого, коли вернеться він із весілля, щоб, як прийде й застукає, відчинити негайно йому.

37 Б лаженні раби ті, що пан, коли прийде, то знайде, що пильнують вони! Поправді кажу вам: підпережеться він і їх посадовить, і, підійшовши, буде їм послуговувати.

38 І коли прийде о другій чи прийде о третій сторожі, та знайде так само, блаженні вони!

39 З найте ж це, що коли б знав господар, о котрій то годині підкрадеться злодій, то він пильнував би, і свого б дому не дав підкопати.

40 Т ому будьте готові і ви, бо прийде Син Людський тієї години, коли ви не думаєте!

41 О звався ж Петро: Господи, чи до нас кажеш притчу оцю, чи до всіх?

42 А Господь відказав: Хто ж тоді вірний і мудрий домоправитель, що пан настановить його над своїми челядниками, щоб давати харч визначену своєчасно?

43 Б лаженний той раб, що пан його прийде та знайде, що робить він так!

44 П оправді кажу вам, що над всім маєтком своїм він поставить його.

45 А коли раб той скаже у серці своїм: Забариться пан мій прийти, і зачне бити слуг та служниць, їсти та пити та напиватися,

46 т о прийде раба того пан за дня, якого він не сподівається, і о годині, якої не знає, і розітне його пополовині, і визначить долю йому з невірними!

47 А раб той, що знав волю свого господаря, але не приготував, ані не вчинив згідно волі його, буде тяжко побитий.

48 Х то ж не знав, а вчинив каригідне, буде мало він битий. Тож від кожного, кому дано багато, багато від нього й жадатимуть. А кому багато повірено, від того ще більше жадатимуть.

49 Я прийшов огонь кинути на землю, і як Я прагну, щоб він уже запалав!

50 Я ж маю христитися хрищенням, і як Я мучуся, поки те сповниться!

51 Ч и ви думаєте, що прийшов Я мир дати на землю? Ні, кажу вам, але поділ!

52 В іднині бо п'ятеро в домі одному поділені будуть: троє супроти двох, і двоє супроти трьох.

53 С тане батько на сина, а син проти батька, мати проти дочки, а дочка проти матері, свекруха навпроти невістки своєї, а невістка навпроти свекрухи!...

54 П ромовив же Він і до народу: Як побачите хмару, що з заходу суне, то кажете зараз: Зближається дощ, і так і буває.

55 А коли віє вітер південний, то кажете: Буде спекота, і буває.

56 Л ицеміри, лице неба й землі розпізнати ви вмієте, чому ж не розпізнаєте часу цього?

57 Ч ого ж і самі по собі ви не судите, що справедливе?

58 Б о коли до уряду ти йдеш зо своїм супротивником, попильнуй з ним залагодити по дорозі, щоб тебе до судді не потяг він, а суддя щоб прислужникові не віддав тебе, а прислужник щоб не посадив до в'язниці тебе.

59 П оправді кажу тобі: Не вийдеш ізвідти, поки не віддаси й останнього шеляга!