1 ه َذِهِ هِيَ البَرَكَةُ الَّتِي أعطاها مُوسَى، رَجُلُ اللهِ، لِبَنِي إسْرائِيلَ قَبلَ مَوتِهِ.

А оце благословення, яким поблагословив Ізраїлевих синів Мойсей, чоловік Божий, перед своєю смертю,

2 ق الَ: «أتَى اللهُ مِنْ سِيناءَ، وَأشرَقَ عَلَينا كَالشَّمسِ مِنْ سَعِيرَ، أشرَقَ مِنْ جَبَلِ فارانَ، وَمَعَهُ عَشَراتُ الأُلُوفِ مِنْ قِدِّيسِيهِ، وَجُنُودُهُ الأقوِياءُ عَنْ يَمِينِهِ.

та й сказав: Господь від Сінаю прибув, і зійшов від Сеїру до них, появився у світлі з Парану гори, і прийшов із Меріви Кадешу. По правиці Його огонь Закону для них.

3 ح َقّاً قَدْ أحبَبْتَ الشُّعُوبَ، وَجَمِيعُ أبْنائِهِمُ المُقَدَّسينَ فِي يَدِكَ. يَنحَنُونَ عِندَ قَدَمَيكَ، وَيُصْغُونَ إلَى كَلامِكَ.

Теж народи Він любить. Всі святії його у руці Твоїй, і вони припадають до ніг Твоїх, слухають мови Твоєї.

4 ق َدْ أعطانا مُوسَى الشَّرِيعَةَ مُلْكاً لِشَعبِ يَعقُوبَ.

Дав Мойсей нам Закона, спадщину зборові Якова.

5 ث ُمَّ صارَ اللهُ مَلِكاً فِي يَشُورُونَ، حِينَ اجتَمَعَ قادَةُ الشَّعبِ مَعاً. بَرَكَةُ رَأُوبَيْن

І був Він царем в Єшуруні, як народнії голови разом збирались, племена Ізраїлеві.

6 « لِيَحيَ رَأُوبَيْنُ وَلا يَمُتْ، ولا يَكُنْ رِجالُهُ قَلِيلينَ. بَرَكَةُ يَهُوذا

Рувим хай живе, і нехай не помре, і число люду його нехай буде велике.

7 و َقالَ مُوسَى عَنْ قَبِيلَةِ يَهُوذا: «يا اللهُ استَمِعْ إلَى صَرخَةِ يَهُوذا، وَأحضِرْهُ إلَى شَعبِهِ. بِيَدَيهِ دافَعَ عَنْ نَفسِهِ، وَأنتَ سَتُعِينُهُ عَلَى أعدائِهِ.» بَرَكَةُ لاوِي

А це про Юду. І він сказав: Почуй, Господи, голосу Юди, і до народу його Ти впровадиш його. Йому воюватимуть руки його, а Ти будеш поміч йому на його ворогів.

8 و َقالَ مُوسَى عَنْ قَبِيلَةِ لاوِي: «أعطِ لاوِي تُمِّيمَكَ، وَأعطِ أُورِيمَكَ لِتابِعِكَ الأمِينِ. الَّذِي جَرَّبْتَهُ فِي مِنْطَقَةِ مَسَّةَ، وَتَحَدَّيتَهُ عِندَ مِياهِ مَرِيبَةَ.

А про Левія сказав: Твій туммім і твій урім для чоловіка святого Твого, що його Ти був випробував у Массі, що суперечку з ним мав над водою Меріви,

9 ق الَ عَنْ أُمِّهِ وَأبِيهِ: ‹لا أعرِفُهُما.› لَمْ يَعتَرِفْ بِأخِيهِ، وَتَجاهَلَ أولادَهُ. وَأطاعُوا كَلِمَتَكَ، وَحَفِظُوا عَهْدَكَ.

що каже про батька свого та про матір свою: Не бачив тебе, що братів своїх не пізнає, і не знає синів своїх, бо додержують слова Твого, і вони заповіту Твого стережуть.

10 س َيُعَلِّمُونَ فَرائِضَكَ لِيَعقُوبَ، وَشَرِيعَتَكَ لإسْرائِيلَ. وَيَضَعُونَ بَخُوراً أمامَكَ، وَذَبائِحَ صاعِدَةً عَلَى مَذْبَحِكَ.

Навчають вони про права Твої Якова, а про Закона Твойого Ізраїля, приносять кадило Тобі та на жертівник Твій цілопалення.

11 « بارِكْ يا اللهُ ثَرْوَتَهُ، وَارضَ عَنْ ما يَعْمَلُهُ. اهزِمِ الَّذِينَ يُهاجِمُونَهُ وَالَّذِينَ يُبغِضُونَهُ، فَلا يُهاجِمُوهُ ثانِيَةً.» بَرَكَةُ بَنْيامِيْن

Поблагослови його силу, о Господи, а чин його рук уподобай Собі. Поламай стегна тим, що стають проти нього, та ненависть мають на нього, щоб більш не повстали вони!

12 و َقالَ مُوسَى عَنْ قَبِيلَةِ بَنْيامِيْنَ: «حَبيبُ اللهِ يَسْكُنُ بِأمانٍ عِنْدَهُ. يُحيطُ بِهِ كُلَّ الوَقتِ، وَيَسكُنُ اللهُ بَينَ كَتِفَيهِ.» بَرَكَةُ يُوسُف

Про Веніямина сказав: Він Господній улюбленець, перебуває безпечно при Ньому, а Він окриває його цілий день і в раменах Його спочиває.

13 و َقالَ مُوسَى عَنْ قَبيلَةِ يُوسُفَ: «لِيُبارِكِ اللهُ أرْضَ يُوسُفَ بِأفضَلِ هِباتِ السَّماءِ مِنْ فَوقُ، وَأفضَلِ هِباتِ الماءِ مِنْ تَحتِ الأرْضِ،

А про Йосипа він сказав: Благословенний від Господа Край Його дарами з неба, з роси та з безодні, що долі лежить,

14 و َأفضَلِ غَلّاتِ الشَّمسِ، وَأفضَلِ إنتاجِ القَمَرِ،

і з дару врожаїв від сонця, і з дару рослини від місяців,

15 و َأفضَلِ ما فِي الجِبالِ القَدِيمَةِ، وَأفضَلِ ما تُنْتِجُهُ التِّلالُ العَتِيقَةُ،

і з верхів'я гір сходу, і з дару відвічних пагірків,

16 و َأفضَلِ هِباتِ الأرْضِ وَكُلِّ ما فِيها، وَبِرِضَى السّاكِنِ فِي الشُّجيرَةِ المُشتَعِلَةِ. «لِتَحِلَّ هَذِهِ البَرَكاتُ عَلَى رَأْسِ يُوسُفَ، عَلَى جَبِينِ الرَّئِيسِ بِينَ إخْوَتِهِ.

і з дару землі та її повноти. А милість Того, що в терновім кущі пробував, нехай прийде на голову Йосипа та на тім'я вирізненого між братами своїми.

17 إ نَّهُ ثَورٌ بِكْرٌ قَوِيٌّ! إنَّهُ جَلِيلٌ! وَقُرُونُهُ قُرُونُ ثَورٍ بَرِّيٍّ. بِقُرُونِهِ يَنطَحُ الشُّعُوبَ، حَتَّى أُولَئِكَ الَّذينَ فِي أقاصِي الأرْضِ. هَذِهِ القُرُونُ هِيَ عَشَراتُ أُلُوفِ أفْرايِمَ وَآلافُ مَنَسَّى.» بَرَكَةُ زَبُولُونَ وَيَسّاكَر

Величність його як вола його перворідного, а роги його роги буйвола, ними буде колоти народи всі разом, аж до кінців землі, а вони міріяди Єфремові, а вони Манасіїні тисячі.

18 و َقالَ مُوسَى عَنْ قَبيلَتي زَبُولُونَ وَيَسّاكَرَ: «كُنْ سَعِيداً يا زَبُولُونَ فِي رَحَلاتِكَ، وَأنتَ يا يَسّاكَرَ فِي خَيمَتِكَ.

А про Завулона сказав: Радій, Завулоне, як будеш виходити, і ти, Іссахаре, у наметах своїх!

19 س َيَدعُوانِ الشُّعُوبَ إلَى الجَبَلِ، وَهُناكَ سَيُقَدِّمانِ الذَّبائِحَ المُناسِبَةَ. لِأنَّهُما سَيَأْخُذانِ غِنَى البَحْرِ وَكُنُوزَ رِمالِ البَحرِ المَخْفِيَّةَ.» بَرَكَةُ جاد

Вони кличуть народи на гори, приносять там праведні жертви, бо будуть вони споживати достаток морський та скарби, зариті в піску.

20 و َقالَ مُوسَى عَنْ قَبِيلَةِ جادَ: «مُبارَكٌ الَّذِي يُوَسِّعُ أرْضَ جادَ! فَهُوَ يَربِضُ كَأسَدٍ وَيَنتَظِرُ، ثُمَّ يُمَزِّقُ الذِّراعَ وَالرَّأْسَ.

А про Ґада сказав: Благословенний, хто Ґада розширює! Він ліг, як левиця, і жере рам'я й череп.

21 ا خْتارَ أفضَلَ جُزْءٍ لَهُ، فَقَدْ كانَتْ هُناكَ حِصَّةُ قائِدٍ مَحفُوظَةٌ لَهُ. أتَى كَقائِدٍ لِلجُيُوشِ، وَعَمِلَ الصَّلاحَ فِي حَضرَةِ اللهِ ، وَأطاعَ فَرائِضَ اللهِ الَّتِي لإسْرائِيلَ.» بَرَكَةُ دان

Забезпечив він частку для себе, бо там частка прихована від Праводавця, і прийшов із головами народу, виконав правду Господню і Його постанови з Ізраїлем.

22 و َقالَ مُوسَى عَنْ قَبِيلَةِ دانَ: «دانُ يُشْبِهُ شِبلَ أسَدٍ يَثِبُ مِنْ باشانَ.» بَرَكَةُ نَفْتالِي

А на Дана сказав: Дан левів левчук, що з Башану вискакує.

23 و َقالَ مُوسَى عَنْ قَبِيلَةِ نَفْتالِي: «يا نَفْتالِي الشَّبْعانُ مِنْ نِعمَةِ اللهِ ، المَملُوءُ بِبَرَكَةِ اللهِ ، مُلْكُكَ مِنَ الحُدُودِ الشَّماليَةِ حَتَّى البُحَيرَةِ فِي الجَنُوبِ.» بَرَكَةُ أشِير

А на Нефталима сказав: Нефталим ситий милістю, і повен Господнього благословення, захід та південь посядь!

24 و َقالَ مُوسَى عَنْ قَبِيلَةِ أشِيرَ: «لِيَكُنْ أشِيرُ أكثَرَ البَنِينِ بَرَكَةً، وَلِيَكُنْ أكْثَرَ واحِدٍ مَرضِيّاً عَنْهُ مِنْ بَينِ إخْوَتِهِ، وَلْيَغْمِسْ رِجلَيهِ بِالزَّيتِ.

А про Асира сказав: Асир благословенний найбільше з синів, уподобаний серед братів своїх, і в оливу вмочає він ногу свою.

25 ل ِتَكُنْ أقْفالُ بَوّاباتِكَ مِنْ حَدِيدٍ وَنُحاسِ، وَلْتَكُنْ قَوِيّاً طَوالَ حَياتِكَ.» تَسْبِيحَةٌ لله

Залізо та мідь то запора твоя, а сила твоя як усі твої дні.

26 « لا يُوجَدُ أحَدٌ مِثلُ اللهِ يا يَشُورُونُ، الَّذِي يَركَبُ فِي السَّماواتِ لِيُساعِدَكَ، وَيَركَبُ السَّحابَ فِي جَلالِهِ.

Немає такого, як Бог, Єшуруне, що їде по небу на поміч тобі, а Своєю величністю їде на хмарах.

27 ا لإلَهُ الأزَلِيُّ مَلْجَأٌ، وَأذْرُعُ الأزَلِيِّ سَتَرفَعُكَ. طَرَدَ العَدُوَّ مِنْ أمامِكَ، وَقالَ: ‹دَمِّرْهُمْ!›

Покрова твоя Бог Предвічний і ти в вічних раменах Його. І вигнав Він ворога перед тобою, і сказав: Повинищуй його!

28 ل ِذا سَيَسكُنُ إسْرائِيلُ فِي أمانٍ، سَيَسكُنُ يَعْقُوبُ فِي سَلامٍ فِي أرْضِ قَمحٍ وَنَبيذٍ، حَيثُ تُعطِي السَّماءُ مَطَراً.

І перебуває Ізраїль безпечно, самотно, він Яковове джерело в Краї збіжжя й вина, а небо його сипле краплями росу.

29 ه َنِيئاً لَكَ يا إسْرائِيلُ! مَنْ مِثلُكَ يا شَعباً يُنقِذُهُ اللهُ ؟ اللهُ هُوَ التُّرْسُ الَّذِي يَحمِيكَ وَالسَّيفُ الَّذِي يُعطِيكَ نَصْرَةً. سَيَأتِي أعداؤُكَ مُرتَجِفِينَ خَوفاً مِنكَ، وَأنتَ سَتَدُوسُ ظُهُورَهُمْ.»

Ти блаженний, Ізраїлю! Який інший народ, якого спасає Господь, як тебе? Він Щит допомоги твоєї, і Меч Він твоєї величности. І будуть твої вороги при тобі упокорюватись, а ти по висотах їх будеш ступати.