1 ( Ein Psalm Davids, vorzusingen.) Wohl dem, der sich des Dürftigen annimmt! Den wird der HERR erretten zur bösen Zeit.

Для дириґетна хору. Псалом Давидів. (41-2) Блаженний, хто дбає про вбогого, в день нещастя Господь порятує його!

2 D er HERR wird ihn bewahren und beim Leben erhalten und es ihm lassen wohl gehen auf Erden und wird ihn nicht geben in seiner Feinde Willen.

(41-3) Господь берегтиме його та його оживлятиме, буде блаженний такий на землі, і Він не видасть його на поталу його ворогам!

3 D er HERR wird ihn erquicken auf seinem Siechbette; du hilfst ihm von aller Krankheit.

(41-4) На ложі недуги подасть йому сили Господь, усе ложе йому перемінить в недузі його.

4 I ch sprach: HERR, sei mir gnädig, heile meine Seele; denn ich habe an dir gesündigt.

(41-5) Я промовив був: Господи, май же Ти милість до мене, вилікуй душу мою, бо я перед Тобою згрішив!

5 M eine Feinde reden Arges gegen mich: "Wann wird er sterben und sein Name vergehen?"

(41-6) Вороги мої кажуть на мене лихе: Коли вмре та загине імення його?

6 S ie kommen, daß sie schauen, und meinen's doch nicht von Herzen; sondern suchen etwas, das sie lästern mögen, gehen hin und tragen's aus.

(41-7) А коли хто приходить відвідати, мовить марне: його серце збирає для себе лихе, і як вийде надвір, то говорить про те...

7 A lle, die mich hassen, raunen miteinander wider mich und denken Böses über mich.

(41-8) Всі мої вороги між собою шепочуться разом на мене, на мене лихе замишляють:

8 S ie haben ein Bubenstück über mich beschlossen: "Wenn er liegt, soll er nicht wieder aufstehen."

(41-9) Негідна річ тисне його, а що він поклався то більше не встане!...

9 A uch mein Freund, dem ich mich vertraute, der mein Brot aß, tritt mich unter die Füße.

(41-10) Навіть приятель мій, на якого надіявся я, що мій хліб споживав, підняв проти мене п'яту!

10 D u aber, HERR, sei mir gnädig und hilf mir auf, so will ich sie bezahlen.

(41-11) Але, Господи, помилуй мене, і мене підійми, і я їм відплачу,

11 D abei merke ich, daß du Gefallen an mir hast, daß mein Feind über mich nicht jauchzen wird.

(41-12) із того довідаюся, що Ти любиш мене, коли надо мною сурмити не буде мій ворог.

12 M ich aber erhältst du um meiner Frömmigkeit willen und stellst mich vor dein Angesicht ewiglich.

(41-13) А я через невинність мою Ти підсилиш мене, і перед обличчям Своїм ти поставиш навіки мене!

13 G elobet sei der HERR, der Gott Israels, von nun an bis in Ewigkeit! Amen, amen.

(41-14) Благословенний Господь, Бог ізраїлів, від віку й до віку! Амінь і амінь!