1 ( Ein Psalm Davids.) Gelobet sei der HERR, mein Hort, der meine Hände lehrt streiten und meine Fäuste kriegen,

Давидів. Благословенний Господь, моя скеля, що руки мої Він навчає до бою, пальці мої до війни!

2 m eine Güte und meine Burg, mein Schutz und mein Erretter, mein Schild, auf den ich traue, der mein Volk unter mich zwingt.

Він моє милосердя й твердиня моя, фортеця моя та моя охорона мені, Він мій щит, і я до Нього вдаюся, Він мій народ підбиває під мене!

3 H ERR, was ist der Mensch, daß du dich sein annimmst, und des Menschen Kind, daß du ihn so achtest?

Господи, що то людина, що знаєш її, що то син людський, що зважаєш на нього?

4 I st doch der Mensch gleich wie nichts; seine Zeit fährt dahin wie ein Schatten.

Людина стала до пари подібна, її дні як та тінь проминуща!

5 H ERR, neige deine Himmel und fahre herab; rühre die Berge an, daß sie rauchen;

Господи, нахили Своє небо, й зійди, доторкнися до гір, і вони задимують!

6 l aß blitzen und zerstreue sie; schieße deine Strahlen und schrecke sie;

Заблищи блискавицею, й їх розпорош, пошли Свої стріли, і їх побентеж!

7 s trecke deine Hand aus von der Höhe und erlöse mich und errette mich von großen Wassern, von der Hand der Kinder der Fremde,

Пошли з висоти Свою руку, й мене порятуй, і визволь мене з вод великих, від руки чужинців,

8 d eren Mund redet unnütz, und ihre Werke sind falsch.

що їхні уста промовляють неправду, а їхня правиця правиця зрадлива!

9 G ott, ich will dir ein neues Lied singen, ich will dir spielen auf dem Psalter von zehn Saiten,

Боже, я пісню нову заспіваю Тобі, на арфі десятиструнній заграю Тобі,

10 d er du den Königen Sieg gibst und erlöst deinen Knecht David vom mörderischen Schwert des Bösen.

що Ти перемогу царям подаєш, що рятуєш Давида, Свого раба, від лихого меча!

11 E rlöse mich auch und errette mich von der Hand der Kinder der Fremde, deren Mund redet unnütz, und ihre Werke sind falsch,

Порятуй же мене й збережи Ти мене від руки чужинців, що їхні уста промовляють марноту, а їхня правиця правиця зрадлива,

12 d aß unsere Söhne aufwachsen in ihrer Jugend wie die Pflanzen, und unsere Töchter seien wie die ausgehauenen Erker, womit man Paläste ziert;

щоб були сини наші, немов саджанці, виплекані в їхній молодості, наші дочки немов ті наріжні стовпи, витесані на окрасу палати!

13 d aß unsere Kammern voll seien und herausgeben können einen Vorrat nach dem andern; daß unsere Schafe tragen tausend und zehntausend auf unsern Triften;

Повні наші комори, вони видають найрізніше, котяться тисячами наші вівці та кози, десятками тисяч по наших подвір'ях розплоджуються!

14 d aß unsere Ochsen viel erarbeiten; daß kein Schade, kein Verlust noch Klage auf unsern Gassen sei.

Ситі наші бики, немає пригод і немає хвороби, і на вулицях наших нема нарікань!

15 W ohl dem Volk, dem es also geht! Wohl dem Volk, des Gott der HERR ist!

Блаженний народ, що йому так ведеться, блаженний народ, що Господь йому Бог!