1 A n den Wassern zu Babel saßen wir und weinten, wenn wir an Zion gedachten.

Над річками Вавилонськими, там ми сиділи та й плакали, коли згадували про Сіона!

2 U nsere Harfen hingen wir an die Weiden, die daselbst sind.

На вербах у ньому повісили ми свої арфи,

3 D enn dort hießen uns singen, die uns gefangen hielten, und in unserm Heulen fröhlich sein: "Singet uns ein Lied von Zion!"

співу бо пісні від нас там жадали були поневолювачі наші, а веселощів наші мучителі: Заспівайте но нам із Сіонських пісень!

4 W ie sollten wir des HERRN Lied singen in fremden Landen?

Як же зможемо ми заспівати Господнюю пісню в землі чужинця?

5 V ergesse ich dein, Jerusalem, so werde ich meiner Rechten vergessen.

Якщо я забуду за тебе, о Єрусалиме, хай забуде за мене правиця моя!

6 M eine Zunge soll an meinem Gaumen kleben, wo ich nicht dein gedenke, wo ich nicht lasse Jerusalem meine höchste Freude sein.

Нехай мій язик до мого піднебіння прилипне, якщо я не буду тебе пам'ятати, якщо не поставлю я Єрусалима над радість найвищу свою!...

7 H ERR, gedenke der Kinder Edom den Tag Jerusalems, die da sagten: "Rein ab, rein ab bis auf ihren Boden!"

Пам'ятай же, о Господи, едомським синам про день Єрусалиму, як кричали вони: Руйнуйте, руйнуйте аж до підвалин його!...

8 D u verstörte Tochter Babel, wohl dem, der dir vergilt, wie du uns getan hast!

Вавилонськая дочко, що маєш і ти ограбована бути, блажен, хто заплатить тобі за твій чин, що ти нам заподіяла!

9 W ohl dem, der deine jungen Kinder nimmt und zerschmettert sie an dem Stein!

Блажен, хто ухопить та порозбиває об скелю і твої немовлята!...