1 P erciò, lasciando l'insegnamento elementare su Cristo, tendiamo alla perfezione, senza porre di nuovo il fondamento del ravvedimento dalle opere morte e della fede in Dio,

Тому полишімо початки науки Христа, та й звернімося до досконалости, і не кладімо знову засади покаяння від мертвих учинків та про віру в Бога,

2 d ella dottrina dei battesimi, dell'imposizione delle mani, della risurrezione dei morti e del giudizio eterno;

науки про хрищення, про покладання рук, про воскресіння мертвих та вічний суд.

3 e ciò faremo, se Dio lo permette.

Зробимо й це, коли Бог дозволить.

4 Q uelli infatti che sono stati una volta illuminati, hanno gustato il dono celeste, sono stati fatti partecipi dello Spirito Santo

Не можна бо тих, що раз просвітились були, і скуштували небесного дару, і стали причасниками Духа Святого,

5 e hanno gustato la buona parola di Dio e le potenze del mondo a venire

і скуштували доброго Божого Слова та сили майбутнього віку,

6 s e cadono, è impossibile riportarli un'altra volta al ravvedimento, poiché per conto loro crocifiggono nuovamente il Figlio di Dio e lo espongono a infamia.

та й відпали, знов відновляти покаянням, коли вдруге вони розпинають у собі Сина Божого та зневажають.

7 I nfatti la terra, che beve la pioggia che spesso cade su di essa e produce erbe utili per quelli che la coltivano, riceve benedizione da Dio;

Бо земля, що п'є дощ, який падає часто на неї, і родить рослини, добрі для тих, хто їх і вирощує, вона благословення від Бога приймає.

8 m a se produce spine e triboli, è riprovata e vicina ad essere maledetta, e finirà per essere arsa.

Але та, що приносить терня й будяччя, непотрібна вона та близька до прокляття, а кінець її спалення.

9 O ra, carissimi, anche se parliamo cosí, riguardo a voi siamo convinti di cose migliori e che riguardano la salvezza;

Та ми сподіваємось, любі, кращого про вас, що спасіння тримаєтеся, хоч говоримо й так.

10 D io infatti non è ingiusto da dimenticare l'opera vostra e la fatica d'amore che avete mostrato per il suo nome, con i servizi che avete reso e rendete tuttora ai santi.

Та не є Бог несправедливий, щоб забути діло ваше та працю любови, яку показали в Ім'я Його ви, що святим послужили та служите.

11 E desideriamo che ciascuno di voi mostri fino alla fine il medesimo zelo per giungere alla piena certezza della speranza,

Ми ж бажаємо, щоб кожен із вас виявляв таку саму завзятість на певність надії аж до кінця,

12 a ffinché non diventiate pigri, ma siate imitatori di coloro che mediante fede e pazienza ereditano le promesse.

щоб ви не розлінились, але переймали від тих, хто обітниці вспадковує вірою та терпеливістю.

13 Q uando Dio infatti fece la promessa ad Abrahamo, siccome non poteva giurare per nessuno maggiore, giurò per se stesso,

Бо Бог, обітницю давши Авраамові, як не міг ніким вищим поклястися, поклявся Сам Собою,

14 d icendo «Certo, ti benedirò e ti moltiplicherò grandemente».

говорячи: Поблагословити Я конче тебе поблагословлю, та розмножити розмножу тебе!

15 E cosí, Abrahamo, avendo aspettato con pazienza, ottenne la promessa.

І, терплячи довго отак, Авраам одержав обітницю.

16 G li uomini infatti ben giurano per uno maggiore, e cosí per loro il giuramento è la garanzia che pone termine ad ogni contestazione.

Бо люди клянуться вищим, і клятва на ствердження кінчає всяку їхню суперечку.

17 C osí Dio, volendo dimostrare agli eredi della promessa piú chiaramente l'immutabilità del suo consiglio, intervenne con un giuramento

Тому й Бог, хотівши переважно показати спадкоємцям обітниці незмінність волі Своєї, учинив те при помочі клятви,

18 a ffinché per mezzo di due cose immutabili, nelle quali è impossibile che Dio abbia mentito, avessimo un grande incoraggiamento noi, che abbiamo cercato rifugio nell'afferrare saldamente la speranza che ci è stata messa davanti.

щоб у двох тих незмінних речах, що в них не можна сказати неправди Богові, мали потіху міцну ми, хто прибіг прийняти надію, що лежить перед нами,

19 Q uesta speranza che noi abbiamo è come un'ancora sicura e ferma della nostra vita, e che penetra fin nell'interno del velo.

що вони для душі як котвиця, міцна та безпечна, що аж до середини входить за заслону,

20 d ove Gesú è entrato come precursore per noi essendo divenuto sommo sacerdote in eterno secondo l'ordine di Melchisedek.

куди, як предтеча, за нас увійшов був Ісус, ставши навіки Первосвящеником за чином Мелхиседековим.