1 « Al maestro del coro. Sul motivo: "La morte del figlio". Salmo di Davide» Io ti celebrerò, o Eterno, con tutto il mio cuore, narrerò tutte le tue meraviglie.

Для дириґетна хору. На спів: „На смерть сина". Псалом Давидів. (9-2) Хвалитиму Господа усім серцем своїм, розповім про всі чуда Твої!

2 G ioirò e mi rallegrerò in te; canterò le lodi al tuo nome, o Altissimo.

(9-3) Я буду радіти, і тішитись буду Тобою, і буду виспівувати Ймення Твоє, о Всевишній!

3 P oiché i miei nemici voltano le spalle, cadono e periscono davanti a te.

(9-4) Як будуть назад відступати мої вороги, то спіткнуться і вигинуть перед обличчям Твоїм!

4 T u infatti hai sostenuto la mia rettitudine e la mia causa, ti sei assiso sul trono come giusto giudice.

(9-5) Бо суд мій і справу мою розсудив Ти, Ти на троні суддевім сидів, Судде праведний!

5 T u hai sgridato le nazioni, hai distrutto l'empio, hai cancellato il loro nome per sempre.

(9-6) Докорив Ти народам, безбожного знищив, ім'я їхнє Ти витер на вічні віки!

6 I l nemico è perito, raggiunto da una desolazione eterna! E delle città che tu hai distrutto è scomparso persino il ricordo.

(9-7) О вороже мій, руйнування твої закінчились на вічність, ти й міста повалив був, і згинула з ними їхня пам'ять!

7 M a l'Eterno rimane per sempre; egli ha stabilito il suo trono per far giudizio.

(9-8) Та буде Господь пробувати навіки, Він для суду поставив престола Свого,

8 E gli giudicherà il mondo con giustizia giudicherà i popoli con rettitudine.

(9-9) і вселенну Він буде судити по правді, справедливістю буде судити народи.

9 L 'Eterno sarà un rifugio inespugnabile per l'oppresso, un rifugio inespugnabile in tempi di distretta.

(9-10) і твердинею буде Господь для пригніченого, в час недолі притулком.

10 E quelli che conoscono il tuo nome confideranno in te, perché tu, o Eterno, non abbandoni quelli che ti cercano.

(9-11) і на Тебе надіятись будуть усі, що ім'я Твоє знають, бо не кинув Ти, Господи, тих, хто шукає Тебе!

11 C antate lodi all'Eterno che abita in Sion; annunziate fra i popoli le sue opere.

(9-12) Співайте Господеві, що сидить на Сіоні, між народами розповідайте про чини Його,

12 P oiché colui che domanda ragione del sangue si ricorda di loro; egli non dimentica il grido degli afflitti.

(9-13) бо карає Він вчинки криваві, про них пам'ятає, і не забуває Він зойку убогих!

13 A bbi pietà di me, o Eterno, tu che mi fai risalire dalle porte della morte, vedi l'afflizione che soffro da parte di quelli che mi odiano,

(9-14) Помилуй мене, Господи, поглянь на страждання моє від моїх ненависників, Ти, що мене підіймаєш із брам смерти,

14 a ffinché possa raccontare tutte le tue lodi, e alle porte della figlia di Sion possa festeggiare per la tua liberazione.

(9-15) щоб я розповідав про всю славу Твою, у брамах Сіонської доні я буду радіти спасінням Твоїм!

15 L e nazioni sono sprofondate nella fossa che avevano fatta; il loro piede è stato preso nella rete che avevano nascosta.

(9-16) Народи попадали в яму, яку самі викопали, до пастки, яку заховали, нога їхня схоплена.

16 L 'Eterno si è fatto conoscere per mezzo del giudizio che ha fatto; l'empio è stato preso al laccio dall'opera delle sue stesse mani. (Interludio. Sela)

(9-17) Господь знаний, Він суд учинив, спіткнувсь нечестивий у вчинку своєї руки! Гра на струнах. Села.

17 G li empi scenderanno nello Sceol; sí, tutte le nazioni che dimenticano DIO,

(9-18) Попрямують безбожні в шеол, всі народи, що Бога забули,

18 P oiché il bisognoso non sarà dimenticato per sempre; la speranza degli oppressi non perirà per sempre.

(9-19) бож не навіки забудеться бідний, надія убогих не згине назавжди!

19 L evati, o Eterno; non lasciare che il mortale abbia il sopravvento; siano giudicate le nazioni davanti a te.

(9-20) Устань же, о Господи, хай людина не перемагає, нехай перед лицем Твоїм засуджені будуть народи!

20 O Eterno, infondi in loro spavento; fa' che le nazioni riconoscano di essere semplicemente dei mortali. (Sela)

(9-21) Накинь, Господи, пострах на них, нехай знають народи, що вони тільки люди! Села.