1 C osí giunsero all'altra riva del mare, nel paese dei Gadareni.

І на другий бік моря вони прибули, до землі Гадаринської.

2 E , come Gesú scese dalla barca, subito gli venne incontro dai sepolcri un uomo posseduto da uno spirito immondo,

І як вийшов Він із човна, то зараз Його перестрів чоловік із могильних печер, що мав духа нечистого.

3 i l quale aveva la sua dimora fra i sepolcri, e nessuno riusciva a tenerlo legato neanche con catene.

Він мешкання мав у гробах, і ніхто й ланцюгами зв'язати не міг його,

4 I nfatti piú volte era stato legato con ceppi e con catene; ma egli aveva sempre spezzato le catene e infranto i ceppi; e nessuno era riuscito a domarlo.

бо часто кайданами та ланцюгами в'язали його, але він розривав ланцюги та кайдани торощив, і ніхто не міг угамувати його.

5 C ontinuamente, notte e giorno, fra i sepolcri e su per i monti, andava gridando e picchiandosi con pietre.

І він повсякчас перебував день і ніч у гробах та в горах, і кричав, і бився об каміння...

6 O ra, quando vide Gesú da lontano, egli accorse e gli si prostrò davanti,

А коли він Ісуса побачив здалека, то прибіг, і вклонився Йому,

7 e dando un gran grido, disse: «Che c'è fra me e te, Gesú Figlio del Dio altissimo? Io ti scongiuro, in nome di Dio, di non tormentarmi!».

і закричав гучним голосом, кажучи: Що до мене Тобі, Ісусе, Сину Бога Всевишнього? Богом Тебе заклинаю, не муч Ти мене!

8 P erché egli gli diceva: «Spirito immondo, esci da quest'uomo!».

Бо сказав Він йому: Вийди, душе нечистий, із людини!

9 P oi Gesú gli domandò: «Qual è il tuo nome?». E quello rispose, dicendo: «Io mi chiamo Legione, perché siamo molti».

І запитав Він його: Як тобі на ім'я? А той відповів: Леґіон мені ймення багато бо нас.

10 E lo supplicava con insistenza perché non li mandasse fuori da quella regione.

І він Його дуже просив, щоб їх не висилав із тієї землі.

11 O r vi era là, sul pendio del monte, un grande branco di porci che pascolava.

Пасся ж там на горі гурт великий свиней.

12 A llora tutti i demoni lo pregarono, dicendo: «Mandaci nei porci, perché entriamo in essi».

І просилися демони, кажучи: Пошли нас у свиней, щоб у них ми ввійшли.

13 E Gesú prontamente lo permise loro; allora gli spiriti immondi, usciti, entrarono nei porci e il branco si precipitò giú per il dirupo nel mare, erano circa duemila, e affogarono nel mare.

І дозволив Він їм. І повиходили духи нечисті, і в свиней увійшли. І гурт кинувся з кручі до моря, а було зо дві тисячі їх і вони потопилися в морі...

14 A llora quelli che custodivano i porci fuggirono e diffusero la notizia in città e per le campagne; e la gente venne a vedere ciò che era accaduto.

А їхні пастухи повтікали та в місті й по селах звістили. І повиходили люди побачити, що сталось.

15 G iunti che furono da Gesú, videro l'indemoniato seduto, vestito e sano di mente, lui che era stato posseduto dalla Legione, ed ebbero paura.

І прийшли до Ісуса й побачили, що той біснуватий, що мав леґіона, убраний сидів, і при умі, і полякались вони...

16 E quelli che avevano visto l'accaduto, raccontarono loro ciò che era successo all'indemoniato e il fatto dei porci.

Самовидці ж їм розповіли, що сталося з тим біснуватим, також про свиней.

17 A llora essi cominciarono a pregarlo che se ne andasse dal loro territorio.

І вони стали благати Його, щоб пішов Собі з їхнього краю.

18 M entre egli saliva sulla barca, colui che era stato indemoniato lo pregava di poter rimanere con lui

А як Він сів до човна, то біснуватий став просити Його, щоб залишитися з Ним.

19 m a Gesú non glielo permise; gli disse invece: «Va' a casa tua dai tuoi e racconta loro quali grandi cose il Signore ti ha fatto e come ha avuto pietà di te».

Ісус же йому не дозволив, а промовив до нього: Іди до дому свого, до своїх, і їм розповіж, які речі великі Господь учинив тобі, і як змилувався над тобою!

20 E gli se ne andò e cominciò a predicare per la Decapoli tutto quanto Gesú gli aveva fatto; tutti restavano meravigliati.

І пішов він та в Десятимісті зачав проповідувати, які речі великі Ісус учинив йому. І всі дивувались!

21 E , quando Gesú passò nuovamente all'altra riva in barca, una grande folla si radunò intorno a lui; ed egli se ne stava in riva al mare.

І коли переплив Ісус човном на той бік ізнов, то до Нього зібралось багато народу. І був Він над морем.

22 A llora venne uno dei capi della sinagoga, di nome Iairo, il quale vedutolo, gli si gettò ai piedi,

І приходить один із старших синагоги, на ймення Яір, і, як побачив Його, припадає до ніг Йому,

23 e lo pregò con molta insistenza, dicendo: «La mia figliola è agli estremi; vieni a imporle le mani, affinché sia guarita e viva».

і дуже благає Його та говорить: Моя дочка кінчається. Прийди ж, поклади Свої руки на неї, щоб видужала та жила!...

24 E d egli se ne andò con lui. Una grande folla lo seguiva e gli si stringeva intorno.

І пішов Він із ним. За Ним натовп великий ішов, і тиснувсь до Нього.

25 O ra una donna che aveva un flusso di sangue già da dodici anni

А жінка одна, що дванадцять років хворою на кровотечу була,

26 e aveva molto sofferto da parte di parecchi medici, spendendo tutti i suoi averi senza alcun giovamento, anzi piuttosto peggiorando,

що чимало натерпілася від багатьох лікарів, і витратила все добро своє, та ніякої помочі з того не мала, а прийшла ще до гіршого,

27 a vendo sentito parlare di Gesú, venne tra la folla alle sue spalle e toccò il suo vestito,

як зачула вона про Ісуса, підійшла через натовп іззаду, і доторкнулась до одежі Його...

28 p oiché diceva: «Se solo tocco le sue vesti sarò guarita».

Бо вона говорила про себе: Коли хоч доторкнусь до одежі Його, то одужаю...

29 E immediatamente il flusso del suo sangue si stagnò, ed ella sentí nel suo corpo di essere guarita da quel male.

І висохло хвилі тієї джерело кровотечі її, і тілом відчула вона, що видужала від недуги!

30 M a subito Gesú, avvertendo in se stesso che una potenza era uscita da lui, voltatosi nella folla, disse: «Chi mi ha toccato i vestiti?».

І в ту мить Ісус вичув у Собі, що вийшла з Нього сила. І Він до народу звернувся й спитав: Хто доторкнувсь до Моєї одежі?

31 E i suoi discepoli gli dissero: «Non vedi che la folla ti stringe da ogni parte e tu dici: "chi mi ha toccato?"».

І відказали Йому Його учні: Ти бачиш, що тисне на Тебе народ, а питаєшся: Хто доторкнувся до Мене?

32 M a egli guardava intorno per vedere colei che aveva fatto ciò.

А Він навкруги поглядав, щоб побачити ту, що зробила оце.

33 A llora la donna, paurosa e tremante, sapendo quanto era avvenuto in lei, venne e gli si gettò ai piedi e gli disse tutta la verità.

І жінка злякалась та затрусилась, бо знала, що сталося їй. І вона підійшла, і впала ницьма перед Ним, і всю правду Йому розповіла...

34 M a egli le disse: «Figliola, la tua fede ti ha guarita; va' in pace e sii guarita dal tuo male».

А Він їй сказав: Твоя віра, о дочко, спасла тебе; іди з миром, і здоровою будь від своєї недуги!

35 M entre egli stava ancora parlando, vennero alcuni dalla casa del capo della sinagoga, dicendo: «La tua figlia è morta; perché importuni ancora il Maestro?».

Як Він ще говорив, приходять ось від старшини синагоги та й кажуть: Дочка твоя вмерла; чого ще турбуєш Учителя?...

36 M a Gesú, appena intese ciò che si diceva, disse al capo della sinagoga: «Non temere, credi solamente!».

А Ісус, як почув слово сказане, промовляє до старшини синагоги: Не лякайсь, тільки віруй!

37 E non permise che alcuno lo seguisse, all'infuori di Pietro, Giacomo e Giovanni, fratello di Giacomo.

І Він не дозволив іти за Собою нікому, тільки Петрові та Якову, та Іванові, братові Якова.

38 E , giunto a casa del capo della sinagoga, vide un gran trambusto e gente che piangeva e urlava forte.

І приходять у дім старшини синагоги, і Він бачить метушню та людей, що плакали та голосили.

39 E d entrato, disse loro: «Perché fate tanto chiasso e piangete? La fanciulla non è morta, ma dorme»,

А ввійшовши, сказав Він до них: Чого ви метушитеся та плачете? Не вмерло дівча, але спить!

40 E quelli lo deridevano, ma egli, messili tutti fuori, prese con sé il padre, la madre della fanciulla e coloro che erano con lui, ed entrò là dove giaceva la fanciulla.

І вони насміхалися з Нього. А Він усіх випровадив, узяв батька дівчати та матір, та тих, хто був із Ним, і ввійшов, де лежало дівча.

41 Q uindi presa la fanciulla per mano, le disse: «Talitha cumi»; che tradotto vuol dire: «Fanciulla, ti dico: Alzati!».

І взяв Він за руку дівча та й промовив до нього: Таліта, кумі що значить: Дівчатко, кажу тобі встань!

42 E subito la fanciulla si alzò e si mise a camminare; ella aveva infatti dodici anni. Ed essi furono presi da un grande stupore.

І в ту мить підвелося й ходило дівча; а років мало з дванадцять. І всі зараз жахнулися з дива великого!...

43 M a egli comandò loro con fermezza che nessuno lo venisse a sapere; poi ordinò che si desse da mangiare alla fanciulla.

А Він наказав їм суворо, щоб ніхто не довідавсь про це. І дати їй їсти звелів.