1 « Al maestro del coro. Poema dei figli di kore.» O DIO, abbiamo udito con le nostre orecchie i nostri padri ci hanno raccontato a l'opera che tu hai compiuta ai loro giorni, nei tempi antichi.

Для дириґетна хору. Синів Кореєвих. Псалом навчальний. (44-2) Боже, своїми ушима ми чули, наші батьки нам оповідали: велике Ти діло вчинив за їхніх днів, за днів стародавніх:

2 T u per stabilirli con la tua mano hai spodestato le nazioni, hai sradicato dei popoli per far posto a loro.

(44-3) Ти вигнав поганів Своєю рукою, а їх осадив, понищив народи, а їх Ти поширив!

3 I nfatti non fu con la loro spada che conquistarono il paese, né fu il loro braccio che li salvò, ma fu la tua destra, il tuo braccio e la luce del tuo volto, perché li gradivi.

(44-4) Не мечем бо своїм вони землю посіли, і їхнє рамено їм не помогло, а правиця Твоя та рамено Твоє, та Світло обличчя Твого, бо Ти їх уподобав!

4 S ei tu il mio re, o DIO, che decidi le vittorie per Giacobbe.

(44-5) Ти Сам Цар мій, о Боже, звели ж про спасіння для Якова:

5 P er mezzo di te abbatteremo i nostri nemici; nel tuo nome calpesteremo coloro che si levano contro di noi.

(44-6) Тобою поб'ємо своїх ворогів, ім'ям Твоїм будемо топтати повсталих на нас,

6 P oiché non confido nel mio arco, e non sarà la mia spada a salvarmi.

(44-7) бо я буду надіятися не на лука свого, і мій меч не поможе мені,

7 M a sei tu che ci salvi dai nostri nemici e che copri di vergogna coloro che ci odiano.

(44-8) але Ти нас спасеш від противників наших, і наших ненависників засоромиш!

8 N oi ci glorieremo in DIO ogni giorno, e celebreremo il tuo nome per sempre. (Sela)

(44-9) Ми хвалимось Богом щодня, і повіки ім'я Твоє славимо, Села,

9 M a tu ci hai scacciati e ci hai coperti di vergogna, e non esci piú coi nostri eserciti

(44-10) та однак Ти покинув і нас засоромив, і вже не виходиш із нашими військами:

10 T u ci hai fatto voltare le spalle davanti al nemico, e quelli che ci odiano ci hanno depredato.

(44-11) Ти вчинив, що від ворога ми обернулись назад, а наші ненависники грабували собі наш маєток...

11 T u ci hai dati via come pecore da macello, e ci hai dispersi fra le nazioni.

(44-12) Ти віддав нас на поїд, немов тих овечок, і нас розпорошив посеред народів,

12 T u hai venduto il tuo popolo per niente, e non hai fatto alcun guadagno sulla loro vendita.

(44-13) Ти за безцін продав Свій народ, і ціни йому не побільшив!

13 T u ci hai resi la vergogna dei nostri vicini, la beffa e lo scherno di chi ci sta intorno.

(44-14) Ти нас нашим сусідам віддав на зневагу, на наругу та посміх для наших околиць,

14 T u ci hai resi lo zimbello delle nazioni; nei nostri confronti i popoli scuotono il capo.

(44-15) Ти нас учинив за прислів'я поганам, і головою хитають народи на нас...

15 L a mia infamia mi sta sempre davanti, e la mia faccia è coperta di vergogna,

(44-16) Передо мною щоденно безчестя моє, і сором вкриває обличчя моє,

16 a motivo di chi m'insulta ed oltraggia, a causa del nemico e di chi vuole vendetta.

(44-17) через голос того, хто лає мене й проклинає, через ворога й месника...

17 T utto questo ci è venuto addosso, ma noi non ti abbiamo dimenticato e non abbiamo tradito il tuo patto.

(44-18) Прийшло було все це на нас, та ми не забули про Тебе, й заповіту Твого не порушили,

18 I l nostro cuore non si è rivolto indietro, e i nostri passi non si sono allontanati dalla tua via;

(44-19) не вступилось назад наше серце, і не відхилився наш крок від Твоєї дороги!

19 m a tu ci hai frantumati, cacciandoci in luoghi di sciacalli e ci hai coperto dell'ombra di morte.

(44-20) Хоч у місце шакалів Ти випхнув був нас, і прикрив був нас смертною тінню,

20 S e noi avessimo dimenticato il nome del nostro DIO e avessimo teso le mani verso un dio straniero,

(44-21) чи й тоді ми забули ім'я Бога нашого, і руки свої простягнули до Бога чужого?

21 n on l'avrebbe DIO scoperto? Egli infatti conosce i segreti del cuore.

(44-22) Таж про те Бог довідається, бо Він знає таємності серця,

22 S í, per causa tua noi siamo messi a morte ogni giorno, e siamo considerati come pecore da macello.

(44-23) що нас побивають за Тебе щоденно, пораховано нас, як овечок жертовних...

23 R isvegliati! Perché dormi, o Signore? Destati, non respingerci per sempre.

(44-24) Прокинься ж, для чого Ти, Господи, спиш? Пробудися, не кидай назавжди!

24 P erché nascondi la tua faccia, e dimentichi la nostra afflizione e la nostra oppressione?

(44-25) Для чого обличчя Своє Ти ховаєш, забуваєш про нашу недолю та нашу тісноту?

25 P oiché le nostre anime sono state abbassate fino nella polvere, e il nostro corpo è incollato a terra.

(44-26) Бо душа наша знижилася аж до пороху, а живіт наш приліг до землі...

26 L evati in nostro aiuto e salvaci per amore della tua benignità.

(44-27) Устань же, о Помоче наша, і викупи нас через милість Свою!