1 A l direttore del coro. Dei figli di Core. Cantico. O Dio, noi abbiamo udito con i nostri orecchi, i nostri padri ci hanno raccontato l’opera da te compiuta ai loro giorni, nei tempi antichi.

Для дириґетна хору. Синів Кореєвих. Псалом навчальний. (44-2) Боже, своїми ушима ми чули, наші батьки нам оповідали: велике Ти діло вчинив за їхніх днів, за днів стародавніх:

2 T u con la tua mano hai scacciato nazioni per stabilire i nostri padri; hai distrutto popoli per fare posto a loro.

(44-3) Ти вигнав поганів Своєю рукою, а їх осадив, понищив народи, а їх Ти поширив!

3 I nfatti essi non conquistarono il paese con la spada, né fu il loro braccio a salvarli, ma la tua destra, il tuo braccio, la luce del tuo volto, perché li gradivi.

(44-4) Не мечем бо своїм вони землю посіли, і їхнє рамено їм не помогло, а правиця Твоя та рамено Твоє, та Світло обличчя Твого, бо Ти їх уподобав!

4 S ei tu il mio re, o Dio, sei tu che dai la vittoria a Giacobbe!

(44-5) Ти Сам Цар мій, о Боже, звели ж про спасіння для Якова:

5 C on te noi abbatteremo i nostri nemici, nel tuo nome disperderemo i nostri avversari.

(44-6) Тобою поб'ємо своїх ворогів, ім'ям Твоїм будемо топтати повсталих на нас,

6 I o non confido nel mio arco, e non è la mia spada che mi salverà;

(44-7) бо я буду надіятися не на лука свого, і мій меч не поможе мені,

7 m a sei tu che ci salvi dai nostri nemici e copri di vergogna quelli che ci odiano.

(44-8) але Ти нас спасеш від противників наших, і наших ненависників засоромиш!

8 I n Dio ci glorieremo ogni giorno e celebreremo il tuo nome in eterno.

(44-9) Ми хвалимось Богом щодня, і повіки ім'я Твоє славимо, Села,

9 M a ora ci hai respinti e coperti di vergogna e non marci più alla testa dei nostri eserciti.

(44-10) та однак Ти покинув і нас засоромив, і вже не виходиш із нашими військами:

10 T u permetti che voltiamo le spalle davanti al nemico, quelli che ci odiano ci depredano.

(44-11) Ти вчинив, що від ворога ми обернулись назад, а наші ненависники грабували собі наш маєток...

11 C i hai svenduti come pecore destinate al macello, ci hai dispersi tra le nazioni.

(44-12) Ти віддав нас на поїд, немов тих овечок, і нас розпорошив посеред народів,

12 T u vendi il tuo popolo per pochi soldi e non ne hai fissato un prezzo alto.

(44-13) Ти за безцін продав Свій народ, і ціни йому не побільшив!

13 C i hai esposti al disprezzo dei nostri vicini, alle beffe e allo scherno di chi ci sta intorno.

(44-14) Ти нас нашим сусідам віддав на зневагу, на наругу та посміх для наших околиць,

14 C i hai resi la favola delle nazioni; i popoli scuotono il capo, quando si tratta di noi.

(44-15) Ти нас учинив за прислів'я поганам, і головою хитають народи на нас...

15 I l mio disonore mi sta sempre davanti, la vergogna mi copre la faccia

(44-16) Передо мною щоденно безчестя моє, і сором вкриває обличчя моє,

16 a causa delle parole di chi m’insulta e mi oltraggia, a causa del nemico e di quanti vogliono vendicarsi.

(44-17) через голос того, хто лає мене й проклинає, через ворога й месника...

17 T utto questo ci è avvenuto, eppure non ti abbiamo dimenticato e non siamo stati infedeli al tuo patto.

(44-18) Прийшло було все це на нас, та ми не забули про Тебе, й заповіту Твого не порушили,

18 I l nostro cuore non si è rivolto indietro, i nostri passi non si sono sviati dalla tua via,

(44-19) не вступилось назад наше серце, і не відхилився наш крок від Твоєї дороги!

19 m a tu ci hai frantumati cacciandoci in dimore di sciacalli e hai steso su di noi l’ombra della morte.

(44-20) Хоч у місце шакалів Ти випхнув був нас, і прикрив був нас смертною тінню,

20 S e avessimo dimenticato il nome del nostro Dio e avessimo teso le mani verso un dio straniero,

(44-21) чи й тоді ми забули ім'я Бога нашого, і руки свої простягнули до Бога чужого?

21 D io, forse, non l’avrebbe scoperto? Infatti, egli conosce i pensieri più nascosti.

(44-22) Таж про те Бог довідається, бо Він знає таємності серця,

22 P er causa tua siamo ogni giorno messi a morte, considerati come pecore da macello.

(44-23) що нас побивають за Тебе щоденно, пораховано нас, як овечок жертовних...

23 R isvègliati! Perché dormi, Signore? Dèstati, non respingerci per sempre!

(44-24) Прокинься ж, для чого Ти, Господи, спиш? Пробудися, не кидай назавжди!

24 P erché nascondi il tuo volto e ignori la nostra afflizione e la nostra oppressione?

(44-25) Для чого обличчя Своє Ти ховаєш, забуваєш про нашу недолю та нашу тісноту?

25 P oiché l’anima nostra è abbattuta nella polvere; il nostro corpo giace per terra.

(44-26) Бо душа наша знижилася аж до пороху, а живіт наш приліг до землі...

26 E rgiti in nostro aiuto, liberaci nella tua bontà.

(44-27) Устань же, о Помоче наша, і викупи нас через милість Свою!