1 A llora Bildad di Suac rispose e disse:

І заговорив шух'янин Білдад та й сказав:

2 « Fino a quando terrai questi discorsi e saranno le parole della tua bocca come un vento impetuoso?

Аж доки ти будеш таке теревенити? І доки слова твоїх уст будуть вітром бурхливим?

3 P otrebbe Dio pervertire il giudizio? Potrebbe l’Onnipotente pervertire la giustizia?

Чи Бог скривлює суд, і хіба Всемогутній викривлює правду?

4 S e i tuoi figli hanno peccato contro di lui, egli li ha dati in balìa del loro misfatto;

Якщо твої діти згрішили Йому, то Він їх віддав в руку їх беззаконня!

5 m a tu, se ricorri a Dio e implori l’Onnipotente,

Якщо ти звертатися будеш до Бога, і будеш благати Всемогутнього,

6 s e proprio sei puro e integro, certo egli sorgerà in tuo favore e restaurerà la tua giusta dimora.

якщо чистий ти та безневинний, то тепер Він тобі Свою милість пробудить, і наповнить оселю твою справедливістю,

7 C osì sarà stato piccolo il tuo principio, ma la tua fine sarà grande oltre misura.

і хоч твій початок нужденний, але твій кінець буде вельми великий!

8 « Interroga le passate generazioni, rifletti sull’esperienza dei padri;

Поспитай в покоління давнішого, і міцно збагни батьків їхніх,

9 p oiché noi siamo di ieri e non sappiamo nulla; i nostri giorni sulla terra non sono che un’ombra;

бо ми ж учорашні, й нічого не знаєм, бо тінь наші дні на землі,

10 m a quelli certo t’insegneranno, ti parleranno e dal loro cuore trarranno discorsi.

отож вони навчать тебе, тобі скажуть, і з серця свойого слова подадуть:

11 P uò il papiro crescere dove non c’è limo? Forse il giunco viene su senz’acqua?

Чи папірус росте без болота? Чи росте очерет без води?

12 M entre sono ancora verdi, e senza che li si tagli, prima di tutte le erbe, inaridiscono.

Він іще в доспіванні своїм, не зривається, але сохне раніш за всіляку траву:

13 T ale è la sorte di tutti quelli che dimenticano Dio; la speranza dell’empio perirà.

отакі то дороги всіх тих, хто забуває про Бога! І згине надія безбожного,

14 L a sua baldanza è troncata, la sua fiducia è come una tela di ragno.

бо його сподівання як те павутиння, і як дім павуків його певність...

15 E gli si appoggia alla sua casa, ma essa non regge; vi si aggrappa, ma quella non tiene.

На свій дім опирається, та не встоїть, тримається міцно за нього, й не вдержиться він...

16 E gli verdeggia al sole, i suoi rami si protendono sul suo giardino,

Він зеленіє на сонці, й галузки його випинаються понад садка його,

17 l e sue radici s’intrecciano sul mucchio delle macerie, penetra fra le pietre della casa.

на купі каміння сплелося коріння його, воно між каміння вросло:

18 M a divelto che sia dal suo luogo, questo lo rinnega e gli dice: “Non ti ho mai visto!”

Якщо вирвуть його з його місця, то зречеться його: тебе я не бачило!...

19 T ali sono le delizie che gli procura il suo comportamento! Dalla polvere, altri dopo di lui germoglieranno.

Така радість дороги його, а з пороху інші ростуть.

20 N o, Dio non respinge l’uomo integro, né porge aiuto a quelli che fanno il male.

Тож невинного Бог не цурається, і не буде тримати за руку злочинців,

21 E gli renderà ancora il sorriso alla tua bocca, sulle tue labbra metterà canti d’esultanza.

аж наповнить уста твої сміхом, а губи твої криком радости...

22 Q uelli che ti odiano saranno coperti di vergogna, la tenda degli empi sparirà».

Твої ненависники в сором зодягнуться, і намету безбожних не буде!