1 A llora Elifaz di Teman rispose e disse:

І відповів теманянин Еліфаз та й сказав:

2 « Se provassimo a dirti una parola, ti darebbe fastidio? Ma chi potrebbe trattenere le parole?

Коли спробувать слово до тебе, чи мука не буде ще більша? Та хто стримати зможе слова?

3 T u ne hai ammaestrati molti, hai fortificato le mani stanche;

Таж ти багатьох був навчав, а руки ослаблі зміцняв,

4 e le tue parole hanno rialzato chi stava cadendo, hai rafforzato le ginocchia vacillanti;

того, хто спотикавсь, підіймали слова твої, а коліна тремткі ти зміцняв!

5 e ora che il male piomba su di te, ti lasci abbattere; ora che è giunto fino a te, sei tutto smarrito.

А тепер, як нещастя на тебе найшло, то ти змучився, тебе досягло воно і ти налякався...

6 I l tuo timor di Dio non ti dà fiducia, e l’integrità della tua vita non è la tua speranza?

Хіба не була богобійність твоя за надію твою, за твоє сподівання невинність доріг твоїх?

7 R icorda: quale innocente perì mai? Dove furono mai distrutti gli uomini retti?

Пригадай но, чи гинув невинний, і де праведні вигублені?

8 I o per me ho visto che coloro che arano iniquità e seminano tormenti, ne mietono i frutti.

Як я бачив таких, що орали були беззаконня, та сіяли кривду, то й жали її:

9 A l soffio di Dio essi periscono, dal vento della sua ira sono consumati.

вони гинуть від подиху Божого, і від духу гнівного Його погибають!

10 S penta è la voce del ruggente, sono spezzati i denti dei leoncelli.

Левине ричання й рик лютого лева минає, і левчукам вилущаються зуби.

11 P erisce per mancanza di preda il forte leone, e restano dispersi i piccini della leonessa.

Гине лев, як немає здобичі, і левенята левиці втікають.

12 « Una parola mi è furtivamente giunta, e il mio orecchio ne ha colto il lieve sussurro.

І закрадається слово до мене, і моє ухо почуло ось дещо від нього.

13 T ra i pensieri delle visioni notturne, quando un sonno profondo cade sui mortali,

у роздумуваннях над нічними видіннями, коли міцний сон обіймає людей,

14 u no spavento mi prese, un tremore, che mi fece fremer tutte le ossa.

спіткав мене жах та тремтіння, і багато костей моїх він струсонув,

15 U no spirito mi passò davanti e i peli mi si rizzarono addosso.

і дух перейшов по обличчі моїм, стало дуба волосся на тілі моїм...

16 S i fermò, ma non riconobbi il suo sembiante; una figura mi stava davanti agli occhi e udii una voce sommessa che diceva:

Він стояв, але я не пізнав його вигляду, образ навпроти очей моїх був, і тихий голос почув я:

17 “ Può il mortale essere giusto davanti a Dio? Può l’uomo essere puro davanti al suo Creatore?

Хіба праведніша людина за Бога, хіба чоловік за свойого Творця є чистіший?

18 E cco, Dio non si fida dei suoi servi e trova difetti nei suoi angeli;

Таж рабам Своїм Він не йме віри, і накладає вину й на Своїх Анголів!

19 q uanto più in quelli che stanno in case d’argilla, che hanno per fondamento la polvere e sono schiacciati al pari delle tignole!

Що ж тоді мешканці глиняних хат, що в поросі їхня основа? Як міль, вони будуть розчавлені!

20 F ra la mattina e la sera sono infranti; periscono per sempre, senza che nessuno se ne accorga.

Вони товчені зранку до вечора, і без помочі гинуть назавжди...

21 L a corda della loro tenda è strappata, e muoiono senza possedere la saggezza”.

Слава їхня минається з ними, вони помирають не в мудрості!...