1 Y respondió Elifaz el temanita, y dijo:

І відповів теманянин Еліфаз та й сказав:

2 S i probáremos a hablarte, te será molesto; pero ¿quién podrá detener las palabras?

Коли спробувать слово до тебе, чи мука не буде ще більша? Та хто стримати зможе слова?

3 H e aquí, tú enseñabas a muchos, y las manos debilitadas corroborabas.

Таж ти багатьох був навчав, а руки ослаблі зміцняв,

4 A l que vacilaba, enderezaban tus palabras, y las rodillas de los que arrodillaban esforzabas.

того, хто спотикавсь, підіймали слова твої, а коліна тремткі ти зміцняв!

5 M as ahora que a ti te ha venido, te es molesto; y cuando ha llegado hasta ti, te turbas.

А тепер, як нещастя на тебе найшло, то ти змучився, тебе досягло воно і ти налякався...

6 ¿ No es éste tu temor, tu confianza, tu esperanza, y la integridad de tus caminos?

Хіба не була богобійність твоя за надію твою, за твоє сподівання невинність доріг твоїх?

7 A cuérdate ahora, ¿quién haya sido inocente que se perdiera? Y ¿adónde los rectos han sido cortados?

Пригадай но, чи гинув невинний, і де праведні вигублені?

8 C omo yo he visto que los que aran iniquidad y siembran injuria, la siegan.

Як я бачив таких, що орали були беззаконня, та сіяли кривду, то й жали її:

9 P erecen por el aliento de Dios, y por el espíritu de su furor son consumidos.

вони гинуть від подиху Божого, і від духу гнівного Його погибають!

10 E l bramido del león, y la voz del león, y los dientes de los leoncillos son arrancados.

Левине ричання й рик лютого лева минає, і левчукам вилущаються зуби.

11 E l león viejo perece por falta de presa, y los hijos del león son esparcidos.

Гине лев, як немає здобичі, і левенята левиці втікають.

12 ¶ El negocio también me era a mí oculto; mas mi oído ha percibido algo de ello.

І закрадається слово до мене, і моє ухо почуло ось дещо від нього.

13 E n imaginaciones de visiones nocturnas, cuando el sueño cae sobre los hombres,

у роздумуваннях над нічними видіннями, коли міцний сон обіймає людей,

14 m e sobrevino un espanto y un temblor, que estremeció todos mis huesos.

спіткав мене жах та тремтіння, і багато костей моїх він струсонув,

15 Y un espíritu que pasó por delante de mí, hizo que se erizara el vello de mi carne.

і дух перейшов по обличчі моїм, стало дуба волосся на тілі моїм...

16 S e paró un fantasma delante de mis ojos, cuyo rostro yo no conocí, y quedo, oí que decía:

Він стояв, але я не пізнав його вигляду, образ навпроти очей моїх був, і тихий голос почув я:

17 ¿ Por ventura será el hombre más justo que Dios? ¿Será el varón más limpio que el que lo hizo?

Хіба праведніша людина за Бога, хіба чоловік за свойого Творця є чистіший?

18 H e aquí que en sus siervos no confía, y en sus ángeles halló locura.

Таж рабам Своїм Він не йме віри, і накладає вину й на Своїх Анголів!

19 ¡ Cuánto más en los que habitan en casas de lodo, cuyo fundamento está en el polvo, y que serán quebrantados de la polilla!

Що ж тоді мешканці глиняних хат, що в поросі їхня основа? Як міль, вони будуть розчавлені!

20 D e la mañana a la tarde son quebrantados, y se pierden para siempre, sin haber quien lo considere.

Вони товчені зранку до вечора, і без помочі гинуть назавжди...

21 ¿ Su hermosura, no se pierde con ellos mismos? Mueren, y no lo saben.

Слава їхня минається з ними, вони помирають не в мудрості!...