1 Y sucedió que, cuando Jesús terminó de hablar todas estas cosas, dijo a sus discípulos:

І сталось, коли закінчив Ісус усі ці слова, Він сказав Своїм учням:

2 S abéis que dentro de dos días se celebra la pascua, y el Hijo del Hombre será entregado para ser crucificado.

Ви знаєте, що через два дні буде Пасха, і Людський Син буде виданий на розп'яття.

3 E ntonces los principales sacerdotes, los escribas, y los ancianos del pueblo se reunieron en el patio del palacio del sumo sacerdote llamado Caifás,

Тоді первосвященики, і книжники, і старші народу зібралися в домі первосвященика, званого Кайяфою,

4 y tuvieron consejo para prender con engaño a Jesús, y matarle.

і радилися, щоб підступом взяти Ісуса й забити.

5 P ero decían: No durante la fiesta, para que no se haga un alboroto en el pueblo. Jesucristo es ungido en Betania

І вони говорили: Та не в свято, щоб бува колотнеча в народі не сталась.

6 Y estando Jesús en Betania, en casa de Simón el leproso,

Коли ж Ісус був у Віфанії, у домі Симона прокаженого,

7 s e acercó a él una mujer, con un frasco de alabastro de perfume muy caro, y lo derramó sobre la cabeza de él, mientras estaba sentado a la mesa.

підійшла одна жінка до Нього, маючи алябастрову пляшечку дорогоцінного мира, і вилила на Його голову, як сидів при столі Він.

8 A l ver esto, los discípulos se indignaron y decían: ¿Para qué este despilfarro?

Як побачили ж учні це, то обурилися та й сказали: Нащо таке марнотратство?

9 P orque esto podía haberse vendido a gran precio, y haberse dado a los pobres.

Бо дорого можна було б це продати, і віддати убогим.

10 D ándose cuenta de ello, les dijo Jesús: ¿Por qué molestáis a esta mujer?, pues ha hecho conmigo una buena obra.

Зрозумівши Ісус, промовив до них: Чого прикрість ви робите жінці? Вона ж добрий учинок зробила Мені.

11 P orque a los pobres siempre los tenéis con vosotros, pero a mí no siempre me tendréis.

Бо вбогих ви маєте завжди з собою, а Мене не постійно ви маєте.

12 P ues al derramar ella este perfume sobre mi cuerpo, lo ha hecho con miras a mi sepultura.

Бо, виливши миро оце на тіло Моє, вона те вчинила на похорон Мій.

13 D e cierto os digo que dondequiera que se predique este evangelio, en todo el mundo, también se contará lo que ésta ha hecho, en recuerdo de ella. Judas se ofrece para entregar a Jesucristo

Поправді кажу вам: де тільки оця Євангелія проповідувана буде в цілому світі, на пам'ятку їй буде сказане й те, що зробила вона!

14 E ntonces uno de los doce, el que se llamaba Judas Iscariote, fue a los principales sacerdotes,

Тоді один із Дванадцятьох, званий Юдою Іскаріотським, подався до первосвящеників,

15 y les dijo: ¿Qué me queréis dar, y yo os lo entregaré? Y ellos le asignaron treinta piezas de plata.

і сказав: Що хочете дати мені, і я вам Його видам? І вони йому виплатили тридцять срібняків.

16 Y desde entonces buscaba una oportunidad para entregarle. Institución de la Cena del Señor

І він відтоді шукав слушного часу, щоб видати Його.

17 E l primer día de la fiesta de los panes sin levadura, se acercaron los discípulos a Jesús y le dijeron: ¿Dónde quieres que te hagamos los preparativos para comer la pascua?

А першого дня Опрісноків учні підійшли до Ісуса й сказали Йому: Де хочеш, щоб ми приготували пасху спожити Тобі?

18 Y él dijo: Id a la ciudad, a cierto hombre, y decidle: El Maestro dice: Mi tiempo está cerca; en tu casa voy a celebrar la pascua con mis discípulos.

А Він відказав: Ідіть до такого то в місто, і перекажіть йому: каже Вчитель: час Мій близький, справлю Пасху з Своїми учнями в тебе.

19 Y los discípulos hicieron conforme Jesús les había mandado, y prepararon la pascua.

І учні зробили, як звелів їм Ісус, і зачали пасху готувати.

20 A l caer la tarde, se sentó a la mesa con los doce.

А коли настав вечір, Він із дванадцятьма учнями сів за стіл.

21 Y mientras comían, dijo: De cierto os digo, que uno de vosotros me va a entregar.

І, як вони споживали, Він сказав: Поправді кажу вам, що один із вас видасть Мене...

22 Y entristecidos en gran manera, comenzó cada uno de ellos a decirle: ¿Acaso soy yo, Señor?

А вони засмутилися тяжко, і кожен із них став питати Його: Чи не я то, о Господи?

23 E ntonces él respondió y dijo: El que mete la mano conmigo en el plato, ése me va a entregar.

А Він відповів і промовив: Хто руку свою вмочить у миску зо Мною, той видасть Мене.

24 E l Hijo del Hombre se va, es cierto, según está escrito de él, pero ¡ay de aquel hombre por quien el Hijo del Hombre es entregado! ¡Más le valdría a ese hombre no haber nacido!

Людський Син справді йде, як про Нього написано; але горе тому чоловікові, що видасть Людського Сина! Було б краще йому, коли б той чоловік не родився!

25 T omando la palabra Judas, el que le estaba traicionando, dijo: ¿Acaso soy yo, Maestro? Jesús le respondió: Tú lo has dicho.

Юда ж, зрадник Його, відповів і сказав: Чи не я то, Учителю? Відказав Він йому: Ти сказав...

26 Y mientras comían, tomó Jesús el pan y, tras pronunciar la bendición, lo partió, lo dio a sus discípulos, y dijo: Tomad, comed; esto es mi cuerpo.

Як вони ж споживали, Ісус узяв хліб, і поблагословив, поламав, і давав Своїм учням, і сказав: Прийміть, споживайте, це тіло Моє.

27 Y tomando la copa, y habiendo dado gracias, se la dio, diciendo: Bebed de ella todos;

А взявши чашу, і подяку вчинивши, Він подав їм і сказав: Пийте з неї всі,

28 p orque esto es mi sangre del nuevo pacto, que va a ser derramada por muchos, para remisión de los pecados.

бо це кров Моя Нового Заповіту, що за багатьох проливається на відпущення гріхів!

29 Y os digo que desde ahora no beberé más de este fruto de la vid, hasta aquel día en que lo beba nuevo con vosotros en el reino de mi Padre. Jesús anuncia la negación de Pedro

Кажу ж вам, що віднині не питиму Я від оцього плоду виноградного аж до дня, коли з вами його новим питиму в Царстві Мого Отця.

30 Y cuando hubieron cantado el himno, salieron hacia el monte de los Olivos.

А коли відспівали вони, то на гору Оливну пішли.

31 E ntonces Jesús les dijo: Todos vosotros os escandalizaréis de mí esta noche; porque está escrito: Heriré al pastor, y se dispersarán las ovejas del rebaño.

Промовляє тоді їм Ісус: Усі ви через Мене спокуситеся ночі цієї. Бо написано: Уражу пастиря, і розпорошаться вівці отари.

32 P ero después que haya resucitado, iré delante de vosotros a Galilea.

По воскресенні ж Своїм Я вас випереджу в Галілеї.

33 T omando entonces Pedro la palabra, le dijo: Aunque todos se escandalicen de ti, yo nunca me escandalizaré.

А Петро відповів і сказав Йому: Якби й усі спокусились про Тебе, я не спокушуся ніколи.

34 J esús le dijo: De cierto te digo que esta noche, antes que el gallo cante, me negarás tres veces.

Промовив до нього Ісус: Поправді кажу тобі, що ночі цієї, перше ніж заспіває півень, відречешся ти тричі від Мене...

35 P edro le dijo: Aunque tenga que morir contigo, no te negaré. Y todos los discípulos dijeron lo mismo. Jesús ora en Getsemaní

Говорить до Нього Петро: Коли б мені навіть умерти з Тобою, я не відречуся від Тебе! Так сказали й усі учні.

36 E ntonces marchó Jesús con ellos a un lugar que se llama Getsemaní, y dijo a sus discípulos: Sentaos aquí, mientras voy a orar allá.

Тоді з ними приходить Ісус до місцевости, званої Гефсиманія, і промовляє до учнів: Посидьте ви тут, аж поки піду й помолюся отам.

37 Y tomando a Pedro, y a los dos hijos de Zebedeo, comenzó a entristecerse y a sentir gran angustia.

І, взявши Петра й двох синів Зеведеєвих, зачав сумувати й тужити.

38 E ntonces les dijo: Mi alma está abrumada de una tristeza mortal; quedaos aquí, y velad conmigo.

Тоді промовляє до них: Обгорнена сумом смертельним душа Моя! Залишіться тут, і попильнуйте зо Мною...

39 Y adelantándose un poco, se postró rostro en tierra, orando y diciendo: Padre mío, si es posible pase de mí esta copa; sin embargo, no se haga como yo quiero, sino como tú.

І, трохи далі пройшовши, упав Він долілиць, та молився й благав: Отче Мій, коли можна, нехай обмине ця чаша Мене... Та проте, не як Я хочу, а як Ти...

40 V ino luego a los discípulos, y los halló durmiendo, y dijo a Pedro: ¿Así que no habéis podido velar conmigo una hora?

І, вернувшись до учнів, знайшов їх, що спали, і промовив Петрові: Отак, не змогли ви й однієї години попильнувати зо Мною?...

41 V elad y orad, para que no entréis en tentación; el espíritu a la verdad está animoso, pero la carne es débil.

Пильнуйте й моліться, щоб не впасти на спробу, бадьорий бо дух, але немічне тіло.

42 D e nuevo se apartó, y oró por segunda vez, diciendo: Padre mío, si no es posible que pase de mí esta copa sin que yo la beba, hágase tu voluntad.

Відійшовши ще вдруге, Він молився й благав: Отче Мій, як ця чаша не може минути Мене, щоб не пити її, нехай станеться воля Твоя!

43 V ino otra vez y los halló durmiendo, porque los ojos de ellos estaban cargados de sueño.

І, прийшовши, ізнову знайшов їх, що спали, бо зважніли їм очі були.

44 Y dejándolos, se fue de nuevo, y oró por tercera vez, diciendo las mismas palabras.

І, залишивши їх, знов пішов, і помолився втретє, те саме слово промовивши.

45 E ntonces vino a sus discípulos y les dijo: Dormid, pues, y descansad. He aquí que ha llegado la hora, y el Hijo del Hombre es entregado en manos de pecadores.

Потому приходить до учнів і їм промовляє: Ви ще далі спите й спочиваєте? Ось година наблизилась, і до рук грішникам виданий буде Син Людський...

46 L evantaos, vamos; ved, se acerca el que me entrega. Arresto de Jesús

Уставайте, ходім, ось наблизився Мій зрадник!

47 M ientras todavía hablaba, vino Judas, uno de los doce, y con él mucha gente con espadas y palos, de parte de los principales sacerdotes y de los ancianos del pueblo.

І коли Він іще говорив, аж ось прийшов Юда, один із Дванадцятьох, а з ним люду багато від первосвящеників і старших народу з мечами та киями.

48 Y el que le entregaba les había dado una contraseña, diciendo: Al que yo bese, ése es; prendedle.

А зрадник Його дав був знака їм, кажучи: Кого поцілую, то Він, беріть Його.

49 Y en seguida se acercó a Jesús y dijo: ¡Salve, Maestro! Y le besó.

І зараз Він підійшов до Ісуса й сказав: Радій, Учителю! І поцілував Його.

50 J esús le dijo: Amigo, ¿a qué vienes? Entonces se acercaron y echaron mano a Jesús, y le prendieron.

Ісус же йому відказав: Чого, друже, прийшов ти? Тоді приступили та руки наклали на Ісуса, і схопили Його.

51 E n esto, uno de los que estaban con Jesús, extendiendo la mano, sacó su espada, e hirió a un siervo del sumo sacerdote, cortándole una oreja.

А ось один із тих, що з Ісусом були, витягнув руку, і меча свого вихопив та й рубонув раба первосвященика, і відтяв йому вухо.

52 E ntonces Jesús le dijo: Vuelve tu espada a su lugar; porque todos los que empuñen espada, a espada perecerán.

Тоді промовляє до нього Ісус: Сховай свого меча в його місце, бо всі, хто візьме меча, від меча і загинуть.

53 ¿ O te parece que no puedo ahora rogar a mi Padre, y que él no pondría a mi disposición más de doce legiones de ángeles?

Чи ти думаєш, що не можу тепер упросити Свого Отця, і Він дасть Мені зараз більше дванадцяти леґіонів Анголів?

54 P ero ¿cómo se cumplirían entonces las Escrituras, de que es menester que suceda así?

Але як має збутись Писання, що так статися мусить?

55 S eguidamente, dijo Jesús a la gente: ¿Como contra un ladrón habéis salido con espadas y palos a prenderme? Cada día me sentaba ante vosotros enseñando en el templo, y no me prendisteis.

Тієї години промовив Ісус до народу: Немов на розбійника вийшли з мечами та киями, щоб узяти Мене! Я щоденно у храмі сидів і навчав, і Мене не взяли ви.

56 P ero todo esto ha sucedido para que se cumplan las Escrituras de los profetas. Entonces todos los discípulos le abandonaron y huyeron. Jesucristo ante el sanedrín

Це ж сталось усе, щоб збулися писання пророків. Усі учні тоді залишили Його й повтікали...

57 L os que prendieron a Jesús le llevaron ante el sumo sacerdote Caifás, adonde estaban reunidos los escribas y los ancianos.

А вони схопили Ісуса, і повели до первосвященика Кайяфи, де зібралися книжники й старші.

58 Y Pedro le seguía de lejos hasta el patio del palacio del sumo sacerdote; y entrando, se sentó con los guardias, para ver el final.

Петро ж здалека йшов услід за Ним аж до двору первосвященика, і, ввійшовши всередину, сів із службою, щоб бачити кінець.

59 L os principales sacerdotes y los ancianos y todo el sanedrín, buscaban un falso testimonio contra Jesús, para entregarle a la muerte,

А первосвященики та ввесь синедріон шукали на Ісуса неправдивого свідчення, щоб смерть заподіяти Йому,

60 y no lo hallaron, aunque se presentaron muchos testigos falsos. Pero al fin llegaron dos testigos falsos,

і не знаходили, хоч кривосвідків багато підходило. Аж ось накінець з'явилися двоє,

61 q ue dijeron: Éste dijo: Puedo derribar el templo de Dios, y reedificarlo en tres días.

і сказали: Він говорив: Я можу зруйнувати храм Божий, і за три дні збудувати його.

62 Y levantándose el sumo sacerdote, le dijo: ¿No respondes nada? ¿Qué testifican éstos contra ti?

Тоді первосвященик устав і до Нього сказав: Ти нічого не відповідаєш на те, що свідчать супроти Тебе?

63 M as Jesús callaba. Entonces el sumo sacerdote le dijo: Te conjuro por el Dios viviente, que nos digas si eres tú el Cristo, el Hijo de Dios.

Ісус же мовчав. І первосвященик сказав Йому: Заприсягаю Тебе Живим Богом, щоб нам Ти сказав, чи Христос Ти, Син Божий?

64 J esús le dijo: Tú lo has dicho; y además os digo, que a partir de ahora veréis al Hijo del Hombre sentado a la diestra del Poder, y viniendo sobre las nubes del cielo.

Промовляє до нього Ісус: Ти сказав... А навіть повім вам: відтепер ви побачите Людського Сина, що сидітиме праворуч сили Божої, і на хмарах небесних приходитиме!

65 E ntonces el sumo sacerdote se rasgó las vestiduras, diciendo: ¡Ha blasfemado! ¿Qué necesidad tenemos ya de testigos? He aquí, ahora mismo habéis oído su blasfemia.

Тоді первосвященик роздер одежу свою та й сказав: Він богозневажив! Нащо нам іще свідки потрібні? Ось ви чули тепер Його богозневагу!

66 ¿ Qué os parece? Ellos respondieron y dijeron: ¡Es reo de muerte!

Як вам іздається? Вони ж відповіли та сказали: Повинен умерти!

67 E ntonces le escupieron en el rostro, y le dieron de puñetazos, y otros le abofetearon,

Тоді стали плювати на обличчя Йому, та бити по щоках Його, інші ж киями били,

68 d iciendo: Profetízanos, Cristo, ¿quién es el que te golpeó? Pedro niega a Jesús

і казали: Пророкуй нам, Христе, хто то вдарив Тебе?...

69 P edro estaba sentado fuera en el patio; y se le acercó una criada, y le dijo: Tú también estabas con Jesús el galileo.

А Петро перед домом сидів на подвір'ї. І приступила до нього служниця одна та й сказала: І ти був з Ісусом Галілеянином!

70 M as él lo negó delante de todos, diciendo: No sé lo que dices.

А він перед всіма відрікся, сказавши: Не відаю я, що ти кажеш...

71 A l salir él al portal, le vio otra, y dijo a los que estaban allí: También éste estaba con Jesús el nazareno.

А коли до воріт він підходив, побачила інша його та й сказала приявним там людям: Оцей був з Ісусом Назарянином!

72 P ero él negó otra vez con juramento: No conozco a ese hombre.

І він знову відрікся та став присягатись: Не знаю Цього Чоловіка!...

73 U n poco después, se acercaron los que estaban allí, y le dijeron a Pedro: De seguro que tú también eres uno de ellos, porque hasta tu manera de hablar te descubre.

Підійшли ж трохи згодом присутні й сказали Петрові: І ти справді з отих, та й мова твоя виявляє тебе.

74 E ntonces él comenzó a maldecir, y a jurar: No conozco a ese hombre. Y en seguida cantó el gallo.

Тоді він став клястись та божитись: Не знаю Цього Чоловіка! І заспівав півень хвилі тієї...

75 E ntonces Pedro se acordó de la palabra de Jesús, el cual le había dicho: Antes que cante el gallo, me negarás tres veces. Y saliendo fuera, lloró amargamente.

І згадав Петро сказане слово Ісусове: Перше ніж заспіває півень, відречешся ти тричі від Мене. І, вийшовши звідти, він гірко заплакав...