1 S álvame, oh Dios, Porque las aguas me llegan hasta el cuello.

Для дириґетна хору. На спів: „Лелії". Давидів. (69-2) Спаси мене, Боже, бо води вже аж до душі підійшли!

2 E stoy hundido en cieno profundo, donde no puedo hacer pie; He venido al fondo de las aguas, y me arrastra la corriente.

(69-3) Я загруз у глибокім багні, і нема на чім стати, ввійшов я до водних глибин, і мене залила течія!

3 C ansado estoy de llamar; mi garganta se ha enronquecido; Han desfallecido mis ojos esperando a mi Dios.

(69-4) Я змучився в крику своїм, висохло горло моє, очі мої затуманились від виглядання надії від Бога мого!...

4 S e han aumentado más que los cabellos de mi cabeza los que me aborrecen sin causa; Se han hecho poderosos mis enemigos, los que me destruyen sin tener por qué. ¿Y he de pagar lo que no robé?

(69-5) Тих, хто мене без причини ненавидить, стало більш, як волосся на моїй голові, набралися сили мої вороги, що безвинно мене переслідують, чого не грабував, те вертаю!

5 D ios, tú conoces mi insensatez, Y mis pecados no te son ocultos.

(69-6) Боже, Ти знаєш глупоту мою, а гріхи мої перед Тобою не сховані!

6 N o sean avergonzados por causa mía los que en ti confían, oh Señor Jehová de los ejércitos; No sean confundidos por mí los que te buscan, oh Dios de Israel.

(69-7) Нехай через мене не матимуть стиду оті, хто на Тебе надіється, Господи, Господи Саваоте; нехай через мене не матимуть сорому ті, хто шукає Тебе, Боже ізраїлів,

7 P orque por amor de ti he sufrido afrenta; La vergüenza ha cubierto mi rostro.

(69-8) бо я ради Тебе зневагу ношу, ганьба покрила обличчя моє!...

8 H e venido a ser un forastero para mis hermanos, Y un desconocido para los hijos de mi madre.

(69-9) Для братів своїх став я відчужений, і чужий для синів своєї матері,

9 P orque me devora el celo de tu casa; Y los denuestos de los que te insultaban cayeron sobre mí.

(69-10) бо ревність до дому Твойого з'їдає мене, і зневаги Твоїх зневажальників спадають на мене,

10 L loré afligiendo con ayuno mi alma, Y esto se me vuelve en pretexto de insulto.

(69-11) і постом я виплакав душу свою, а це сталось мені на зневагу...

11 M e vestí de saco, Y les fue un motivo más de burla.

(69-12) За одежу надів я верету, і за приказку став я для них:

12 H ablaban contra mí los que se sentaban a la puerta, Y me zaherían en sus canciones los bebedores.

(69-13) про мене балакають ті, хто в брамі сидить, і пісні тих, хто п'янке попиває...

13 P ero yo a ti oraba, oh Jehová, al tiempo de tu buena voluntad; Oh Dios, por la abundancia de tu misericordia, Por la verdad de tu salvación, escúchame.

(69-14) А я молитва моя до Тебе, Господи, в часі Твоєї зичливости; в многоті милосердя Твойого подай мені відповідь про певність спасіння Твого,

14 S ácame del lodo, y no sea yo sumergido; Sea yo libertado de los que me aborrecen, y de lo profundo de las aguas.

(69-15) визволь з болота мене, щоб я не втопився, щоб я урятований був від своїх ненависників та від глибокости вод!

15 N o me anegue la corriente de las aguas, Ni me trague el abismo, Ni el pozo cierre sobre mí su boca.

(69-16) Хай мене не заллє водяна течія, і хай глибінь мене не проковтне, і нехай своїх уст не замкне надо мною безодня!

16 R espóndeme, Jehová, porque benigna es tu misericordia; Mírame conforme a tu gran compasión.

(69-17) Обізвися до мене, о Господи, в міру доброї ласки Своєї, в міру великости Свого милосердя звернися до мене,

17 N o escondas de tu siervo tu rostro, Porque estoy angustiado; apresúrate, óyeme.

(69-18) і обличчя Свого не ховай від Свого раба, бо тісно мені, озвися ж небаром до мене,

18 A cércate a mi alma, rescátala; Líbrame a causa de mis enemigos.

(69-19) наблизись до моєї душі, порятуй же її, ради моїх ворогів відкупи Ти мене!...

19 T ú sabes mi afrenta, mi confusión y mi oprobio; Delante de ti están todos mis adversarios.

(69-20) Ти знаєш наругу мою, і мій сором та ганьбу мою, перед Тобою всі мої вороги!

20 E l escarnio ha quebrantado mi corazón, y estoy acongojado. Esperé quien se compadeciese de mí, y no lo hubo; Y consoladores, y ninguno hallé.

(69-21) Моє серце зламала наруга, і невигойний мій сором: я чекав співчуття та немає його, і потішителів та не знайшов!

21 M e pusieron veneno por comida, Y en mi sed me dieron a beber vinagre.

(69-22) і жовчі поклали у мій хліб потішення, а в спразі моїй оцтом мене напували...

22 Q ue se convierta su mesa en una trampa, Y sus banquetes festivos, en tropiezo.

(69-23) Бодай пасткою стала їм їхня трапеза, а їхні учти тенетами,

23 S ean oscurecidos sus ojos para que no vean, Y haz temblar continuamente sus lomos.

(69-24) бодай їхні очі потемніли, щоб їм не бачити, а їхні клуби хай завжди хитаються!

24 D errama sobre ellos tu ira, Y el furor de tu enojo los alcance.

(69-25) Вилий на них Свою ревність, а полум'я гніву Твого нехай їх доганяє!

25 S u morada quede desierta; En sus tiendas no habite nadie.

(69-26) Нехай їхнє село опустошене буде, хай мешканця в їхніх наметах не буде!

26 P orque persiguieron al que tú heriste, Y comentan el dolor del que tú llagaste.

(69-27) Бо кого Ти був збив, вони ще переслідують, і побільшують муки раненим Тобою...

27 P on maldad sobre su maldad, Y no entren en tu justicia.

(69-28) Додай же гріха на їхній гріх, щоб вони не ввійшли в справедливість Твою,

28 S ean borrados del libro de la vida, Y no sean inscritos con los justos.

(69-29) нехай скреслені будуть із книги життя, і хай не будуть записані з праведними!...

29 M as en cuanto a mí, afligido y miserable, Tu salvación, oh Dios, me ponga en alto.

(69-30) А я бідний та хворий, але, Боже, спасіння Твоє мене чинить могутнім,

30 A labaré yo el nombre de Dios con cántico, Lo ensalzaré con himnos de alabanza.

(69-31) і я піснею буду хвалити ім'я Боже, співом вдячним Його величатиму!

31 Y agradará a Jehová más que sacrificio de buey, O becerro con cuernos y pezuñas;

(69-32) і буде для Господа краща вона від вола, від бика, що роги він має, що копита роздвоєні має.

32 L o verán los oprimidos, y se gozarán. Buscad a Dios, y vivirá vuestro corazón,

(69-33) Побачать слухняні, і будуть радіти, хто ж Бога шукає нехай оживе ваше серце,

33 P orque Jehová oye a los menesterosos, Y no menosprecia a sus cautivos.

(69-34) бо до вбогих Господь прислухається, і в'язнями Своїми не гордує Він!

34 A lábenle los cielos y la tierra, Los mares, y todo lo que se mueve en ellos.

(69-35) Нехай хвалять Його небеса та земля, море й усе, що в них рухається,

35 P orque Dios salvará a Sión, y reedificará las ciudades de Judá; Y habitarán allí, y las poseerán.

(69-36) бо спасе Бог Сіона, і збудує для Юди міста, і замешкають там, і вспадкують його,

36 L a descendencia de sus siervos la heredará, Y los que aman su nombre habitarán en ella.

(69-37) і нащадки рабів Його посядуть його, й ті, хто любить ім'я Його, житимуть в нім!