1 O tra vez comenzó Jesús a enseñar junto al mar, y se reunió ante él una multitud tan grande, que hubo de subir a una barca y, ya en el mar, se sentó; y toda la multitud estaba en tierra, frente al mar.

І знову почав Він навчати над морем. І зібралось до Нього багато народу, так що Сам Він до човна на морі ввійшов і сидів, а народ увесь був на землі покрай моря.

2 Y les enseñaba muchas cosas en parábolas, y les decía en su enseñanza:

І багато навчав Він їх притчами, і в науці Своїй їм казав:

3 O íd: Salió el sembrador a sembrar;

Слухайте, вийшов сіяч ось, щоб сіяти.

4 y aconteció que, al sembrar, una parte cayó junto al camino, y vinieron las aves y se la comieron.

І як сіяв, упало зерно одне край дороги, і налетіли пташки, і його повидзьобували.

5 O tra parte cayó en pedregales, donde no tenía mucha tierra; y brotó en seguida, porque no tenía profundidad de tierra.

Друге ж упало на ґрунт кам'янистий, де не мало багато землі, і негайно зійшло, бо земля неглибока була;

6 P ero cuando salió el sol, se agostó, y por no tener raíz, se marchitó.

а як сонце зійшло то зів'яло, і, коріння не мавши, усохло.

7 O tra parte cayó entre espinos; y los espinos crecieron y la ahogaron, y no dio fruto.

А інше впало між терен, і вигнався терен, і його поглушив, і плоду воно не дало.

8 Y otra parte cayó en tierra buena, y daba fruto que brotaba y crecía, y producía treinta, sesenta y hasta ciento por uno.

Інше ж упало на добрую землю, і дало плід, що посходив і ріс; і видало втридцятеро, у шістдесят і в сто раз.

9 Y les decía: El que tiene oídos para oír, que oiga.

І сказав: Хто має вуха, щоб слухати, нехай слухає!

10 C uando se quedó solo, los que le rodeaban con los doce, le preguntaron sobre las parábolas.

І, як остався Він насамоті, Його запитали найближчі з Дванадцятьма про цю притчу.

11 Y les decía: A vosotros os ha sido dado el misterio del reino de Dios; pero a los que están fuera, todo se les presenta en parábolas;

І Він їм відповів: Вам дано пізнати таємниці Божого Царства, а тим, що за вами, усе відбувається в притчах,

12 p ara que, por mucho que sigan mirando, vean, pero no perciban; y por mucho que sigan escuchando, oigan, pero no entiendan; no sea que se conviertan, y se les perdone.

щоб оком дивились вони і не бачили, вухом слухали і не зрозуміли, щоб коли вони не навернулися, і відпущені будуть гріхи їм!

13 Y les dijo: ¿No entendéis esta parábola? ¿Cómo, pues, entenderéis todas las demás?

І Він їх запитав: Ви не розумієте притчі цієї? І як вам зрозуміти всі притчі!

14 E l sembrador siembra la palabra.

Сіяч сіє слово.

15 A lgunos son como los de junto al camino, donde se siembra la palabra, que, en cuanto la oyen, en seguida viene Satanás, y se lleva la palabra que ha sido sembrada en ellos.

А котрі край дороги, де сіється слово, це ті, що як тільки почують, то зараз приходить до них сатана, і забирає слово, посіяне в них.

16 O tros son como los que fueron sembrados en pedregales, que cuando oyen la palabra, al momento la reciben con gozo;

Так само й посіяні на кам'янистому ґрунті, вони, як почують те слово, то з радістю зараз приймають його,

17 p ero no tienen raíz en sí mismos, sino que son inconstantes; y luego, cuando viene la tribulación o la persecución por causa de la palabra, en seguida sufren tropiezo.

та коріння не мають у собі й непостійні; а згодом, як утиск або переслідування наступає за слово, вони спокушаються зараз.

18 O tros son los que fueron sembrados entre espinos; éstos son los que oyen la palabra,

А між терен посіяне, це ті, що слухають слово,

19 p ero las preocupaciones del mundo, el engaño de las riquezas, y los deseos de las restantes cosas, entran y ahogan la palabra, y se vuelve infructuosa.

але клопоти цьогосвітні й омана багатства та різні бажання ввіходять, та й заглушують слово, і плоду воно не дає.

20 O tros, en fin, son los que fueron sembrados en tierra buena; los cuales oyen la palabra y la reciben, y dan fruto al treinta, al sesenta, y al ciento por uno. Nada oculto que no haya de ser manifestado

А посіяне в добрую землю це ті, що слухають слово й приймають, і родять утридцятеро, у шістдесят і в сто раз.

21 T ambién les decía: ¿Acaso se trae la lámpara para ponerla debajo del almud, o debajo de la cama? ¿No es para ser puesta sobre el candelero?

І сказав Він до них: Чи світильника приносять на те, щоб поставити його під посудину, чи може під ліжко? А не щоб поставити на свічнику?

22 P orque no hay nada oculto sino para ser manifestado; ni ha sucedido en secreto, sino para salir a la luz.

Бо немає нічого захованого, що не виявиться, і немає таємного, що не вийде наяв.

23 E l que tiene oídos para oír, que oiga.

Хто має вуха, щоб слухати, нехай слухає!

24 L es decía también: Atended a lo que oís; con la medida con que midáis, os será medido, y aun se os añadirá.

І сказав Він до них: Уважайте, що чуєте: Якою мірою будете міряти, такою відміряють вам, і додадуть вам.

25 P orque al que tiene, se le dará; y al que no tiene, aun lo que tiene se le quitará. Parábola del crecimiento de la semilla

Бо хто має, то дасться йому, хто ж не має, забереться від нього й те, що він має.

26 D ecía además: El reino de Dios es como un hombre que echa semilla en la tierra;

І сказав Він: Так і Боже Царство, як той чоловік, що кидає в землю насіння,

27 y , ya duerma, ya se levante, de noche y de día, la semilla brota y crece de un modo que él mismo no sabe.

і чи спить, чи встає він удень та вночі, а насіння пускає паростки та росте, хоч не знає він, як.

28 L a tierra da el fruto por sí misma, primero el tallo, luego la espiga, después grano abundante en la espiga;

Бо родить земля сама з себе: перше вруна, потім колос, а тоді повне збіжжя на колосі.

29 y cuando el fruto lo admite, en seguida mete la hoz, porque ha llegado la siega. Parábola de la semilla de mostaza

А коли плід доспіє, зараз він посилає серпа, бо настали жнива.

30 D ecía también: ¿A qué compararemos el reino de Dios, o con qué parábola lo expondremos?

І сказав Він: До чого прирівняємо Царство Боже? Або в якій притчі представим його?

31 E s como un grano de mostaza, que cuando se siembra en tierra, es más pequeño que todas las semillas que hay en la tierra;

Воно як те зерно гірчичне, яке, коли сіється в землю, найдрібніше за всі земні насіння.

32 p ero después de sembrado, crece, y se hace mayor que todas las hortalizas, y echa unas ramas tan grandes, que las aves del cielo pueden cobijarse bajo su sombra. Jesucristo hace uso de las parábolas

Як посіяне ж буде, виростає, і стає над усі зілля більше, і віття пускає велике таке, що кублитись може в тіні його птаство небесне.

33 C on muchas parábolas como éstas les hablaba la palabra conforme a lo que podían oír.

І такими притчами багатьома Він їм слово звіщав, поскільки вони могли слухати.

34 Y sin parábolas no les hablaba; pero a sus propios discípulos les explicaba todo en privado. Jesucristo calma la tempestad

І без притчі нічого Він їм не казав, а учням Своїм самотою вияснював усе.

35 A quel mismo día, al atardecer, les dijo: Pasemos al otro lado.

І сказав Він до них того дня, коли вечір настав: Переплиньмо на той бік.

36 Y despidiendo a la multitud, se lo llevaron consigo en la barca, tal como estaba; y había otras barcas con él.

І, лишивши народ, узяли із собою Його, як у човні Він був; і інші човни були з Ним.

37 E n esto, se levantó una violenta tempestad de viento, y las olas irrumpían en la barca, de tal manera que ya se estaba llenando.

І знялася ось буря велика, а хвилі вливалися в човен, аж човен водою вже був переповнився!

38 Y él estaba en la popa, durmiendo sobre un cabezal. Entonces le despiertan y le dicen: Maestro, ¿no te importa que estemos pereciendo?

А Він спав на кормі на подушці... І вони розбудили Його та й сказали Йому: Учителю, чи Тобі байдуже, що ми гинемо?...

39 É l se levantó, increpó al viento, y dijo al mar: ¡Calla, enmudece! Entonces amainó el viento, y sobrevino una gran calma.

Тоді Він устав, і вітрові заборонив, і до моря сказав: Мовчи, перестань! І стих вітер, і тиша велика настала...

40 Y les dijo: ¿Por qué sois tan miedosos? ¿Cómo es que no tenéis fe?

І сказав Він до них: Чого ви такі полохливі? Чому віри не маєте?

41 E llos se aterraron mucho, y se decían unos a otros: ¿Pues quién es éste, que hasta el viento y el mar le obedecen?

А вони налякалися страхом великим, і говорили один до одного: Хто ж це такий, що вітер і море слухняні Йому?