1 N o mesmo dia, tendo Jesus saído de casa, sentou-se ã beira do mar;

Того ж дня Ісус вийшов із дому, та й сів біля моря.

2 e reuniram-se a ele grandes multidões, de modo que entrou num barco, e se sentou; e todo o povo estava em pé na praia.

І безліч народу зібралась до Нього, так що Він увійшов був до човна та й сів, а ввесь натовп стояв понад берегом.

3 E falou-lhes muitas coisas por parábolas, dizendo: Eis que o semeador saiu a semear.

І багато навчав Він їх притчами, кажучи: Ось вийшов сіяч, щоб посіяти.

4 e quando semeava, uma parte da semente caiu ã beira do caminho, e vieram as aves e comeram.

І як сіяв він зерна, упали одні край дороги, і пташки налетіли, та їх повидзьобували.

5 E outra parte caiu em lugares pedregosos, onde não havia muita terra: e logo nasceu, porque não tinha terra profunda;

Другі ж упали на ґрунт кам'янистий, де не мали багато землі, і негайно посходили, бо земля неглибока була;

6 m as, saindo o sol, queimou-se e, por não ter raiz, secou-se.

а як сонце зійшло, то зів'яли, і коріння не мавши, посохли.

7 E outra caiu entre espinhos; e os espinhos cresceram e a sufocaram.

А інші попадали в терен, і вигнався терен, і їх поглушив.

8 M as outra caiu em boa terra, e dava fruto, um a cem, outro a sessenta e outro a trinta por um.

Інші ж упали на добрую землю і зродили: одне в сто раз, друге в шістдесят, а те втридцятеро.

9 Q uem tem ouvidos, ouça.

Хто має вуха, щоб слухати, нехай слухає!

10 E chegando-se a ele os discípulos, perguntaram-lhe: Por que lhes falas por parábolas?

І учні Його приступили й сказали до Нього: Чому притчами Ти промовляєш до них?

11 R espondeu-lhes Jesus: Porque a vós é dado conhecer os mistérios do reino dos céus, mas a eles não lhes é dado;

А Він відповів і промовив: Тому, що вам дано пізнати таємниці Царства Небесного, їм же не дано.

12 p ois ao que tem, dar-se-lhe-á, e terá em abundância; mas ao que não tem, até aquilo que tem lhe será tirado.

Бо хто має, то дасться йому та додасться, хто ж не має, забереться від нього й те, що він має.

13 P or isso lhes falo por parábolas; porque eles, vendo, não vêem; e ouvindo, não ouvem nem entendem.

Я тому говорю до них притчами, що вони, дивлячися, не бачать, і слухаючи, не чують, і не розуміють.

14 E neles se cumpre a profecia de Isaías, que diz: Ouvindo, ouvireis, e de maneira alguma entendereis; e, vendo, vereis, e de maneira alguma percebereis.

І над ними збувається пророцтво Ісаї, яке промовляє: Почуєте слухом, і не зрозумієте, дивитися будете оком, і не побачите...

15 P orque o coração deste povo se endureceu, e com os ouvidos ouviram tardamente, e fecharam os olhos, para que não vejam com os olhos, nem ouçam com os ouvidos, nem entendam com o coração, nem se convertam, e eu os cure.

Затовстіло бо серце людей цих, тяжко чують вухами вони, і зажмурили очі свої, щоб коли не побачити очима й не почути вухами, і не зрозуміти їм серцем, і не навернутись, щоб Я їх уздоровив!

16 M as bem-aventurados os vossos olhos, porque vêem, e os vossos ouvidos, porque ouvem.

Очі ж ваші блаженні, що бачать, і вуха ваші, що чують.

17 P ois, em verdade vos digo que muitos profetas e justos desejaram ver o que vedes, e não o viram; e ouvir o que ouvis, e não o ouviram.

Бо поправді кажу вам, що багато пророків і праведних бажали побачити, що бачите ви, та не бачили, і почути, що чуєте ви, і не чули.

18 O uvi, pois, vós a parábola do semeador.

Послухайте ж притчу про сіяча.

19 A todo o que ouve a palavra do reino e não a entende, vem o Maligno e arrebata o que lhe foi semeado no coração; este é o que foi semeado ã beira do caminho.

До кожного, хто слухає слово про Царство, але не розуміє, приходить лукавий, і краде посіяне в серці його; це те, що посіяне понад дорогою.

20 E o que foi semeado nos lugares pedregosos, este é o que ouve a palavra, e logo a recebe com alegria;

А посіяне на кам'янистому ґрунті, це той, хто слухає слово, і з радістю зараз приймає його;

21 m as não tem raiz em si mesmo, antes é de pouca duração; e sobrevindo a angústia e a perseguição por causa da palavra, logo se escandaliza.

але кореня в ньому нема, тому він непостійний; коли ж утиск або переслідування настають за слово, то він зараз спокушується.

22 E o que foi semeado entre os espinhos, este é o que ouve a palavra; mas os cuidados deste mundo e a sedução das riquezas sufocam a palavra, e ela fica infrutífera.

А між терен посіяне, це той, хто слухає слово, але клопоти віку цього та омана багатства заглушують слово, і воно зостається без плоду.

23 M as o que foi semeado em boa terra, este é o que ouve a palavra, e a entende; e dá fruto, e um produz cem, outro sessenta, e outro trinta.

А посіяне в добрій землі, це той, хто слухає слово й його розуміє, і плід він приносить, і дає один у сто раз, другий у шістдесят, а той утридцятеро.

24 P ropôs-lhes outra parábola, dizendo: O reino dos céus é semelhante ao homem que semeou boa semente no seu campo;

Іншу притчу подав Він їм, кажучи: Царство Небесне подібне до чоловіка, що посіяв був добре насіння на полі своїм.

25 m as, enquanto os homens dormiam, veio o inimigo dele, semeou joio no meio do trigo, e retirou-se.

А коли люди спали, прийшов ворог його, і куколю між пшеницю насіяв, та й пішов.

26 Q uando, porém, a erva cresceu e começou a espigar, então apareceu também o joio.

А як виросло збіжжя та кинуло колос, тоді показався і кукіль.

27 C hegaram, pois, os servos do proprietário, e disseram-lhe: Senhor, não semeaste no teu campo boa semente? Donde, pois, vem o joio?

І прийшли господареві раби, та й кажуть йому: Пане, чи ж не добре насіння ти сіяв на полі своїм? Звідки ж узявся кукіль?

28 R espondeu-lhes: Algum inimigo é quem fez isso. E os servos lhe disseram: Queres, pois, que vamos arrancá-lo?

А він їм відказав: Чоловік супротивник накоїв оце. А раби відказали йому: Отож, чи не хочеш, щоб пішли ми і його повиполювали?

29 E le, porém, disse: Não; para que, ao colher o joio, não arranqueis com ele também o trigo.

Але він відказав: Ні, щоб, виполюючи той кукіль, ви не вирвали разом із ним і пшеницю.

30 D eixai crescer ambos juntos até a ceifa; e, por ocasião da ceifa, direi aos ceifeiros: Ajuntai primeiro o joio, e atai-o em molhos para o queimar; o trigo, porém, recolhei-o no meu celeiro.

Залишіть, хай разом обоє ростуть аж до жнив; а в жнива накажу я женцям: Зберіть перше кукіль і його пов'яжіть у снопки, щоб їх попалити; пшеницю ж спровадьте до клуні моєї.

31 P ropôs-lhes outra parábola, dizendo: O reino dos céus é semelhante a um grão de mostarda que um homem tomou, e semeou no seu campo;

Іншу притчу подав Він їм, кажучи: Царство Небесне подібне до зерна гірчичного, що взяв чоловік і посіяв на полі своїм.

32 o qual é realmente a menor de todas as sementes; mas, depois de ter crescido, é a maior das hortaliças, e faz-se árvore, de sorte que vêm as aves do céu, e se aninham nos seus ramos.

Воно найдрібніше з увсього насіння, але, коли виросте, більше воно за зілля, і стає деревом, так що птаство небесне злітається, і кублиться в віттях його.

33 O utra parábola lhes disse: O reino dos céus é semelhante ao fermento que uma mulher tomou e misturou com três medidas de farinha, até ficar tudo levedado.

Іншу притчу Він їм розповів: Царство Небесне подібне до розчини, що її бере жінка, і кладе на три мірі муки, аж поки все вкисне.

34 T odas estas coisas falou Jesus

Це все в притчах Ісус говорив до людей, і без притчі нічого Він їм не казав,

35 p ara que se cumprisse o que foi dito pelo profeta: Abrirei em parábolas a minha boca; publicarei coisas ocultas desde a fundação do mundo.

щоб справдилось те, що сказав був пророк, промовляючи: Відкрию у притчах уста Свої, розповім таємниці від почину світу!

36 E ntão Jesus, deixando as multidões, entrou em casa. E chegaram-se a ele os seus discípulos, dizendo: Explica-nos a parábola do joio do campo.

Тоді відпустив Він народ і додому прийшов. І підійшли Його учні до Нього й сказали: Поясни нам притчу про кукіль польовий.

37 E ele, respondendo, disse: O que semeia a boa semente é o Filho do homem;

А Він відповів і промовив до них: Хто добре насіння посіяв був, це Син Людський,

38 o campo é o mundo; a boa semente são os filhos do reino; o o joio são os filhos do maligno;

а поле це світ, добре ж насіння це сини Царства, а кукіль сини лукавого;

39 o inimigo que o semeou é o Diabo; a ceifa é o fim do mundo, e os celeiros são os anjos.

а ворог, що всіяв його це диявол, жнива кінець віку, а женці Анголи.

40 P ois assim como o joio é colhido e queimado no fogo, assim será no fim do mundo.

І як збирають кукіль, і як палять в огні, так буде й наприкінці віку цього.

41 M andará o Filho do homem os seus anjos, e eles ajuntarão do seu reino todos os que servem de tropeço, e os que praticam a iniquidade,

Пошле Людський Син Своїх Анголів, і вони позбирають із Царства Його всі спокуси, і тих, хто чинить беззаконня,

42 e lançá-los-ão na fornalha de fogo; ali haverá choro e ranger de dentes.

і їх повкидають до печі огненної, буде там плач і скрегіт зубів!

43 E ntão os justos resplandecerão como o sol, no reino de seu Pai. Quem tem ouvidos, ouça.

Тоді праведники, немов сонце, засяють у Царстві свого Отця. Хто має вуха, нехай слухає!

44 O reino dos céus é semelhante a um tesouro escondido no campo, que um homem, ao descobrí-lo, esconde; então, movido de gozo, vai, vende tudo quanto tem, e compra aquele campo.

Царство Небесне подібне ще до захованого в полі скарбу, що людина, знайшовши, ховає його, і з радости з того йде, та й усе, що має, продає та купує те поле.

45 O utrossim, o reino dos céus é semelhante a um negociante que buscava boas pérolas;

Подібне ще Царство Небесне до того купця, що пошукує перел добрих,

46 e encontrando uma pérola de grande valor, foi, vendeu tudo quanto tinha, e a comprou.

а як знайде одну дорогоцінну перлину, то йде, і все продає, що має, і купує її.

47 I gualmente, o reino dos céus é semelhante a uma rede lançada ao mar, e que apanhou toda espécie de peixes.

Подібне ще Царство Небесне до невода, у море закиненого, що зібрав він усячину.

48 E , quando cheia, puxaram-na para a praia; e, sentando-se, puseram os bons em cestos; os ruins, porém, lançaram fora.

Коли він наповниться, тягнуть на берег його, і, сівши, вибирають до посуду добре, непотріб же геть викидають.

49 A ssim será no fim do mundo: sairão os anjos, e separarão os maus dentre os justos,

Так буде й наприкінці віку: Анголи повиходять, і вилучать злих з-поміж праведних,

50 e lançá-los-ão na fornalha de fogo; ali haverá choro e ranger de dentes.

і їх повкидають до печі огненної, буде там плач і скрегіт зубів!

51 E ntendestes todas estas coisas? Disseram-lhe eles: Entendemos.

Чи ви зрозуміли це все? Так! відказали Йому.

52 E disse-lhes: Por isso, todo escriba que se fez discípulo do reino dos céus é semelhante a um homem, proprietário, que tira do seu tesouro coisas novas e velhas.

І Він їм сказав: Тому кожен книжник, що навчений про Царство Небесне, подібний до того господаря, що з скарбниці своєї виносить нове та старе.

53 E Jesus, tendo concluido estas parábolas, se retirou dali.

І сталось, як скінчив Ісус притчі оці, Він звідти пішов.

54 E , chegando ã sua terra, ensinava o povo na sinagoga, de modo que este se maravilhava e dizia: Donde lhe vem esta sabedoria, e estes poderes milagrosos?

І прийшов Він до Своєї батьківщини, і навчав їх у їхній синагозі, так що стали вони дивуватися й питати: Звідки в Нього ця мудрість та сили чудодійні?

55 N ão é este o filho do carpinteiro? e não se chama sua mãe Maria, e seus irmãos Tiago, José, Simão, e Judas?

Чи ж Він не син теслі? Чи ж мати Його не Марією зветься, а брати Його Яків, і Йосип, і Симон та Юда?

56 E não estão entre nós todas as suas irmãs? Donde lhe vem, pois, tudo isto?

І чи ж сестри Його не всі з нами? Звідки ж Йому все оте?

57 E escandalizavam-se dele. Jesus, porém, lhes disse: Um profeta não fica sem honra senão na sua terra e na sua própria casa.

І вони спокушалися Ним. А Ісус їм сказав: Пророка нема без пошани, хіба тільки в вітчизні своїй та в домі своїм!

58 E não fez ali muitos milagres, por causa da incredulidade deles.

І Він не вчинив тут чуд багатьох через їхню невіру.