Lucas 15 ~ Від Луки 15

picture

1 O ra, chegavam-se a ele todos os publicanos e pecadores para o ouvir.

Наближались до Нього всі митники й грішники, щоб послухати Його.

2 E os fariseus e os escribas murmuravam, dizendo: Este recebe pecadores, e come com eles.

Фарисеї ж та книжники нарікали й казали: Приймає Він грішників та з ними їсть.

3 E ntão ele lhes propôs esta parábola:

А Він їм розповів оцю притчу, говорячи:

4 Q ual de vós é o homem que, possuindo cem ovelhas, e perdendo uma delas, não deixa as noventa e nove no deserto, e não vai após a perdida até que a encontre?

Котрий з вас чоловік, мавши сотню овець і загубивши одну з них, не покине в пустині тих дев'ятидесяти й дев'яти, та й не піде шукати загинулої, аж поки не знайде її?

5 E achando-a, põe-na sobre os ombros, cheio de júbilo;

А знайшовши, кладе на рамена свої та радіє.

6 e chegando a casa, reúne os amigos e vizinhos e lhes diz: Alegrai-vos comigo, porque achei a minha ovelha que se havia perdido.

І, прийшовши додому, скликає він друзів і сусідів, та й каже до них: Радійте зо мною, бо знайшов я вівцю свою тую загублену.

7 D igo-vos que assim haverá maior alegria no céu por um pecador que se arrepende, do que por noventa e nove justos que não necessitam de arrependimento.

Говорю вам, що так само на небі радітимуть більш за одного грішника, що кається, аніж за дев'ятдесятьох і дев'ятьох праведників, що не потребують покаяння!...

8 O u qual é a mulher que, tendo dez dracmas e perdendo uma dracma, não acende a candeia, e não varre a casa, buscando com diligência até encontrá-la?

Або яка жінка, що має десять драхм, коли згубить драхму одну, не засвічує світла, і не мете хати, і не шукає уважно, аж поки не знайде?

9 E achando-a, reúne as amigas e vizinhas, dizendo: Alegrai-vos comigo, porque achei a dracma que eu havia perdido.

А знайшовши, кличе приятельок та сусідок та каже: Радійте зо мною, бо знайшла я загублену драхму!

10 A ssim, digo-vos, há alegria na presença dos anjos de Deus por um só pecador que se arrepende.

Так само, кажу вам, радість буває в Божих Анголів за одного грішника, який кається.

11 D isse-lhe mais: Certo homem tinha dois filhos.

І Він оповів: У чоловіка одного було два сини.

12 O mais moço deles disse ao pai: Pai, dá-me a parte dos bens que me toca. Repartiu-lhes, pois, os seus haveres.

І молодший із них сказав батькові: Дай мені, батьку, належну частину маєтку! І той поділив поміж ними маєток.

13 P oucos dias depois, o filho mais moço ajuntando tudo, partiu para um país distante, e ali desperdiçou os seus bens, vivendo dissolutamente.

А по небагатьох днях зібрав син молодший усе, та й подавсь до далекого краю, і розтратив маєток свій там, живучи марнотратно.

14 E , havendo ele dissipado tudo, houve naquela terra uma grande fome, e começou a passar necessidades.

А як він усе прожив, настав голод великий у тім краї, і він став бідувати.

15 E ntão foi encontrar-se a um dos cidadãos daquele país, o qual o mandou para os seus campos a apascentar porcos.

І пішов він тоді і пристав до одного з мешканців тієї землі, а той вислав його на поля свої пасти свиней.

16 E desejava encher o estômago com as alfarrobas que os porcos comiam; e ninguém lhe dava nada.

І бажав він наповнити шлунка свого хоч стручками, що їли їх свині, та ніхто не давав їх йому.

17 C aindo, porém, em si, disse: Quantos empregados de meu pai têm abundância de pão, e eu aqui pereço de fome!

Тоді він спам'ятався й сказав: Скільки в батька мого наймитів мають хліба аж надмір, а я отут з голоду гину!

18 L evantar-me-ei, irei ter com meu pai e dir-lhe-ei: Pai, pequei contra o céu e diante de ti;

Устану, і піду я до батька свого, та й скажу йому: Прогрішився я, отче, против неба та супроти тебе...

19 j á não sou digno de ser chamado teu filho; trata-me como um dos teus empregados.

Недостойний я вже зватись сином твоїм; прийми ж мене, як одного з своїх наймитів...

20 L evantou-se, pois, e foi para seu pai. Estando ele ainda longe, seu pai o viu, encheu-se de compaixão e, correndo, lançou-se-lhe ao pescoço e o beijou.

І, вставши, пішов він до батька свого. А коли він далеко ще був, його батько вгледів його, і переповнився жалем: і побіг він, і кинувсь на шию йому, і зачав цілувати його!

21 D isse-lhe o filho: Pai, pequei conta o céu e diante de ti; já não sou digno de ser chamado teu filho.

І озвався до нього той син: Прогрішився я, отче, против неба та супроти тебе, і недостойний вже зватися сином твоїм...

22 M as o pai disse aos seus servos: Trazei depressa a melhor roupa, e vesti-lha, e ponde-lhe um anel no dedo e alparcas nos pés;

А батько рабам своїм каже: Принесіть негайно одежу найкращу, і його зодягніть, і персня подайте на руку йому, а сандалі на ноги.

23 t razei também o bezerro, cevado e matai-o; comamos, e regozijemo-nos,

Приведіть теля відгодоване та заколіть, будемо їсти й радіти,

24 p orque este meu filho estava morto, e reviveu; tinha-se perdido, e foi achado. E começaram a regozijar-se.

бо цей син мій був мертвий і ожив, був пропав і знайшовся! І почали веселитись вони.

25 O ra, o seu filho mais velho estava no campo; e quando voltava, ao aproximar-se de casa, ouviu a música e as danças;

А син старший його був на полі. І коли він ішов й наближався до дому, почув музики та танці.

26 e chegando um dos servos, perguntou-lhe que era aquilo.

І покликав одного зо слуг, та й спитав: Що це таке?

27 R espondeu-lhe este: Chegou teu irmão; e teu pai matou o bezerro cevado, porque o recebeu são e salvo.

А той каже йому: То вернувся твій брат, і твій батько звелів заколоти теля відгодоване, бож здоровим його він прийняв.

28 M as ele se indignou e não queria entrar. Saiu então o pai e instava com ele.

І розгнівався той, і ввійти не хотів. Тоді вийшов батько його й став просити його.

29 E le, porém, respondeu ao pai: Eis que há tantos anos te sirvo, e nunca transgredi um mandamento teu; contudo nunca me deste um cabrito para eu me regozijar com os meus amigos;

А той відповів і до батька сказав: Ото, стільки років служу я тобі, і ніколи наказу твого не порушив, ти ж ніколи мені й козеняти не дав, щоб із приятелями своїми потішився я...

30 v indo, porém, este teu filho, que desperdiçou os teus bens com as meretrizes, mataste-lhe o bezerro cevado.

Коли ж син твій вернувся оцей, що проїв твій маєток із блудницями, ти для нього звелів заколоти теля відгодоване...

31 R eplicou-lhe o pai: Filho, tu sempre estás comigo, e tudo o que é meu é teu;

І сказав він йому: Ти завжди зо мною, дитино, і все моє то твоє!

32 e ra justo, porém, regozijarmo-nos e alegramo-nos, porque este teu irmão estava morto, e reviveu; tinha-se perdido, e foi achado.

Веселитись та тішитись треба було, бо цей брат твій був мертвий і ожив, був пропав і знайшовся!