1 D eus meu, Deus meu, por que me desamparaste? por que estás afastado de me auxiliar, e das palavras do meu bramido?

Для дириґетна хору. На спів: „Ланя зорі досвітньої". Псалом Давидів. (22-2) Боже мій, Боже мій, нащо мене Ти покинув? Далекі слова мого зойку від спасіння мого!...

2 D eus meu, eu clamo de dia, porém tu não me ouves; também de noite, mas não acho sossego.

(22-3) Мій Боже, взиваю я вдень, та Ти не озвешся, і кличу вночі, і спокою немає мені!

3 C ontudo tu és santo, entronizado sobre os louvores de Israel.

(22-4) Та Ти Святий, пробуваєш на хвалах ізраїлевих!

4 E m ti confiaram nossos pais; confiaram, e tu os livraste.

(22-5) На Тебе надіялись наші батьки, надіялися і Ти визволив їх.

5 A ti clamaram, e foram salvos; em ti confiaram, e não foram confundidos.

(22-6) До Тебе взивали вони і спасені були, на Тебе надіялися і не посоромились.

6 M as eu sou verme, e não homem; opróbrio dos homens e desprezado do povo.

(22-7) А я червяк, а не чоловік, посміховище людське й погорда в народі.

7 T odos os que me vêem zombam de mim, arreganham os beiços e meneiam a cabeça, dizendo:

(22-8) Всі, хто бачить мене, насміхаються з мене, розкривають роти, головою хитають!

8 C onfiou no Senhor; que ele o livre; que ele o salve, pois que nele tem prazer.

(22-9) Покладався на Господа він, хай же рятує його, нехай Той його визволить, він бо Його уподобав!

9 M as tu és o que me tiraste da madre; o que me preservaste, estando eu ainda aos seios de minha mãe.

(22-10) Бо з утроби Ти вивів мене, Ти безпечним мене учинив був на персах матері моєї!

10 N os teus braços fui lançado desde a madre; tu és o meu Deus desde o ventre de minha mãe.

(22-11) На Тебе з утроби я зданий, від утроби матері моєї Ти мій Бог!

11 N ão te alongues de mim, pois a angústia está perto, e não há quem acuda.

(22-12) Не віддаляйся від мене, бо горе близьке, бо нема мені помічника!

12 M uitos touros me cercam; fortes touros de Basã me rodeiam.

(22-13) Багато биків оточили мене, башанські бугаї обступили мене,

13 A brem contra mim sua boca, como um leão que despedaça e que ruge.

(22-14) на мене розкрили вони свої пащі, як лев, що шматує й ричить!

14 C omo água me derramei, e todos os meus ossos se desconjuntaram; o meu coração é como cera, derreteu-se no meio das minhas entranhas.

(22-15) Я розлитий, немов та вода, і всі кості мої поділились, стало серце моє, немов віск, розтопилось в моєму нутрі.

15 A minha força secou-se como um caco e a língua se me pega ao paladar; tu me puseste no pó da morte.

(22-16) Висохла сила моя, як лушпиння, і прилип мій язик до мого піднебіння, і в порох смертельний поклав Ти мене.

16 P ois cães me rodeiam; um ajuntamento de malfeitores me cerca; transpassaram-me as mãos e os pés.

(22-17) Бо пси оточили мене... обліг мене натовп злочинців, прокололи вони мої руки та ноги мої...

17 P osso contar todos os meus ossos. Eles me olham e ficam a mirar-me.

(22-18) Я висох, рахую всі кості свої, а вони придивляються й бачать нещастя в мені!

18 R epartem entre si as minhas vestes, e sobre a minha túnica lançam sortes.

(22-19) Вони ділять для себе одежу мою, а про шату мою жеребка вони кидають...

19 M as tu, Senhor, não te alongues de mim; força minha, apressa-te em socorrer-me.

(22-20) А Ти, Господи, не віддаляйся, Допомого моя, поспіши ж мені на оборону!

20 L ivra-me da espada, e a minha vida do poder do cão.

(22-21) Від меча збережи мою душу, одиначку мою з руки пса!

21 S alva-me da boca do leão, sim, livra-me dos chifres do boi selvagem.

(22-22) Спаси мене від пащі лев'ячої, а вбогу мою від рогів буйволів.

22 E ntão anunciarei o teu nome aos meus irmãos; louvar-te-ei no meio da congregação.

(22-23) Я звіщатиму Ймення Твоє своїм браттям, буду хвалити Тебе серед збору!

23 V ós, que temeis ao Senhor, louvai-o; todos vós, filhos de Jacó, glorificai-o; temei-o todos vós, descendência de Israel.

(22-24) Хто боїться Господа, прославляйте Його, увесь Яковів роде шануйте Його, страхайтесь Його, все насіння ізраїлеве,

24 P orque não desprezou nem abominou a aflição do aflito, nem dele escondeu o seu rosto; antes, quando ele clamou, o ouviu.

(22-25) бо Він не погордував і не зневажив страждання убогого, і від нього обличчя Свого не сховав, а почув, як він кликав до Нього!

25 D e ti vem o meu louvor na grande congregação; pagarei os meus votos perante os que o temem.

(22-26) Від Тебе повстане хвала моя в зборі великім, принесу свої жертви в присутності тих, хто боїться Його,

26 O s mansos comerão e se fartarão; louvarão ao Senhor os que o buscam. Que o vosso coração viva eternamente!

(22-27) будуть їсти покірні і ситими стануть, хвалитимуть Господа ті, хто шукає Його, буде жить серце ваше навіки!

27 T odos os limites da terra se lembrarão e se converterão ao Senhor, e diante dele adorarão todas as famílias das nações.

(22-28) Усі кінці землі спам'ятають, і до Господа вернуться, і вклоняться перед обличчям Його всі племена народів,

28 P orque o domínio é do Senhor, e ele reina sobre as nações.

(22-29) бо царство Господнє, і Він Пан над народами!

29 T odos os grandes da terra comerão e adorarão, e todos os que descem ao pó se prostrarão perante ele, os que não podem reter a sua vida.

(22-30) Будуть їсти й поклоняться всі багачі на землі, перед обличчям Його на коліна попадають всі, хто до пороху сходить і не може себе оживити!

30 A posteridade o servirá; falar-se-á do Senhor ã geração vindoura.

(22-31) Буде потомство служити Йому, й залічене буде навіки у Господа.

31 C hegarão e anunciarão a justiça dele; a um povo que há de nascer contarão o que ele fez.

(22-32) Прийдуть і будуть звіщать Його правду народові, який буде народжений, що Він це вчинив!