1 T hen David came to Nob to Ahimelech the priest; and Ahimelech came trembling to meet David and said to him, “Why are you alone and no one with you?”

(21-2) І прийшов Давид до Нова, до священика Ахімелеха. А Ахімелех із тремтінням стрів Давида й сказав йому: Чому ти сам, і нікого немає з тобою?

2 D avid said to Ahimelech the priest, “The king has commissioned me with a matter and has said to me, ‘ Let no one know anything about the matter on which I am sending you and with which I have commissioned you; and I have directed the young men to a certain place.’

(21-3) І сказав Давид до священика Ахімелеха: Цар наказав мені справу, і до мене сказав: Нехай ніхто не знає цього, тієї справи, за якою я посилаю тебе, і яку наказав тобі. А слуг я умовив на означене місце.

3 N ow therefore, what do you have on hand? Give me five loaves of bread, or whatever can be found.”

(21-4) А тепер, що є в тебе під рукою? П'ять хлібів дай у мою руку, або що знайдеться.

4 T he priest answered David and said, “There is no ordinary bread on hand, but there is consecrated bread; if only the young men have kept themselves from women.”

(21-5) А священик відповів Давидові та й сказав: Нема в мене звичайного хліба під рукою, а є тільки хліб святий, якщо твої слуги здержалися від жінки.

5 D avid answered the priest and said to him, “ Surely women have been kept from us as previously when I set out and the vessels of the young men were holy, though it was an ordinary journey; how much more then today will their vessels be holy ?”

(21-6) І відповів Давид священикові, та й сказав йому: Так, бо жінок не було при нас як учора, так і позавчора, відколи я вийшов, і тіла слуг були чисті. А то хліб звичайний, особливо коли сьогодні замість цього інший хліб у посудині стане святим.

6 S o the priest gave him consecrated bread; for there was no bread there but the bread of the Presence which was removed from before the Lord, in order to put hot bread in its place when it was taken away.

(21-7) І дав йому священик святе, бо не було там іншого хліба, крім хлібів показних, що були зняті з-перед Господнього лиця, щоб покласти теплий хліб того дня, коли його забирають.

7 N ow one of the servants of Saul was there that day, detained before the Lord; and his name was Doeg the Edomite, the chief of Saul’s shepherds.

(21-8) А там того дня знаходився один із Саулових рабів перед Господнім лицем, а ім'я йому Доеґ, ідумеянин, провідник пастухів, яких мав Саул.

8 D avid said to Ahimelech, “Now is there not a spear or a sword on hand? For I brought neither my sword nor my weapons with me, because the king’s matter was urgent.”

(21-9) І сказав Давид до Ахімелеха: Чи нема тут у тебе під рукою списа або меча? Бо я не взяв до своєї руки ані меча свого, ані іншої зброї своєї, бо царська справа була нагла.

9 T hen the priest said, “ The sword of Goliath the Philistine, whom you killed in the valley of Elah, behold, it is wrapped in a cloth behind the ephod; if you would take it for yourself, take it. For there is no other except it here.” And David said, “There is none like it; give it to me.”

(21-10) А священик сказав: Є меч филистимлянина Ґоліята, що ти вбив його в долині Ела, ось він за ефодом, загорнений одежею. Якщо візьмеш його собі, візьми, бо тут нема іншого, окрім нього. І сказав Давид: Нема іншого такого, як він, дай його мені!

10 T hen David arose and fled that day from Saul, and went to Achish king of Gath.

(21-11) І встав Давид, і втікав того дня перед Саулом, і прибув до Ахіша, царя ґатського.

11 B ut the servants of Achish said to him, “Is this not David the king of the land? Did they not sing of this one as they danced, saying, ‘Saul has slain his thousands, And David his ten thousands’?”

(21-12) І сказали до нього Ахішеві раби: Чи ж не цей Давид цар Краю? Хіба ж не про нього співають у танцях, говорячи: Саул повбивав свої тисячі, а Давид десятки тисяч свої.

12 D avid took these words to heart and greatly feared Achish king of Gath.

(21-13) І заховав Давид ті слова в своєму серці, і сильно боявся Ахіша, царя ґатського.

13 S o he disguised his sanity before them, and acted insanely in their hands, and scribbled on the doors of the gate, and let his saliva run down into his beard.

(21-14) І змінив він свій розум на їхніх очах, і шалів при них, і бив по дверях брами, і пускав слину свою на свою бороду.

14 T hen Achish said to his servants, “Behold, you see the man behaving as a madman. Why do you bring him to me?

(21-15) І сказав Ахіш до своїх рабів: Ось бачите чоловіка, що сходить із розуму. Нащо привели його до мене?

15 D o I lack madmen, that you have brought this one to act the madman in my presence? Shall this one come into my house?”

(21-16) Чи мені бракує безумних, що ви привели його, щоб сходив із розуму передо мною? Чи такий може входити до мого дому?