1 W hen He had completed all His discourse in the hearing of the people, He went to Capernaum.

А коли Він скінчив усі слова Свої до народу, що слухав Його, то ввійшов у Капернаум.

2 A nd a centurion’s slave, who was highly regarded by him, was sick and about to die.

У одного ж сотника тяжко раб занедужав, що був дорогий йому, і вмирати вже мав.

3 W hen he heard about Jesus, he sent some Jewish elders asking Him to come and save the life of his slave.

А коли про Ісуса почув, то послав він до Нього юдейських старших, і благав Його, щоб прийшов, і вздоровив раба його.

4 W hen they came to Jesus, they earnestly implored Him, saying, “He is worthy for You to grant this to him;

Вони ж прибули до Ісуса, та й ревно благали Його й говорили: Він достойний, щоб Ти це зробив йому.

5 f or he loves our nation and it was he who built us our synagogue.”

Бо він любить народ наш, та й для нас синагогу поставив.

6 N ow Jesus started on His way with them; and when He was not far from the house, the centurion sent friends, saying to Him, “ Lord, do not trouble Yourself further, for I am not worthy for You to come under my roof;

І пішов Ісус із ними. І коли недалеко від дому вже був, сотник друзів послав, щоб сказати Йому: Не турбуйся, о Господи, бо я недостойний, щоб зайшов Ти під стріху мою.

7 f or this reason I did not even consider myself worthy to come to You, but just say the word, and my servant will be healed.

Тому то й себе не вважав я за гідного, щоб до Тебе прийти. Та промов тільки слово, і раб мій одужає.

8 F or I also am a man placed under authority, with soldiers under me; and I say to this one, ‘Go!’ and he goes, and to another, ‘Come!’ and he comes, and to my slave, ‘Do this!’ and he does it.”

Бо й я людина підвладна, і вояків під собою я маю; і одному кажу: піди, то йде він, а тому: прийди, і приходить, а своєму рабові: зроби теє і зробить.

9 N ow when Jesus heard this, He marveled at him, and turned and said to the crowd that was following Him, “I say to you, not even in Israel have I found such great faith.”

Почувши ж таке, Ісус здивувався йому, і, звернувшись до натовпу, що йшов слідком за Ним, промовив: Кажу вам: навіть серед Ізраїля Я не знайшов був такої великої віри!

10 W hen those who had been sent returned to the house, they found the slave in good health.

А коли посланці повернулись додому, то знайшли, що одужав той раб!

11 S oon afterwards He went to a city called Nain; and His disciples were going along with Him, accompanied by a large crowd.

І сталось, наступного дня Він відправивсь у місто, що зветься Наїн, а з Ним ішли учні Його та багато народу.

12 N ow as He approached the gate of the city, a dead man was being carried out, the only son of his mother, and she was a widow; and a sizeable crowd from the city was with her.

І ось, як до брами міської наблизився Він, виносили вмерлого, одинака в своєї матері, що вдовою була. І з нею був натовп великий із міста.

13 W hen the Lord saw her, He felt compassion for her, and said to her, “ Do not weep.”

Як Господь же побачив її, то змилосердивсь над нею, і до неї промовив: Не плач!

14 A nd He came up and touched the coffin; and the bearers came to a halt. And He said, “Young man, I say to you, arise!”

І Він підійшов, і доторкнувся до мар, носії ж зупинились. Тоді Він сказав: Юначе, кажу тобі: встань!

15 T he dead man sat up and began to speak. And Jesus gave him back to his mother.

І мертвий устав, і почав говорити. І його Він віддав його матері.

16 F ear gripped them all, and they began glorifying God, saying, “A great prophet has arisen among us!” and, “God has visited His people!”

А всіх острах пройняв, і Бога хвалили вони й говорили: Великий Пророк з'явився між нами, і зглянувся Бог над народом Своїм!

17 T his report concerning Him went out all over Judea and in all the surrounding district. A Deputation from John

І розійшлася ця чутка про Нього по цілій Юдеї, і по всій тій країні.

18 T he disciples of John reported to him about all these things.

Про все ж те сповістили Івана учні його. І покликав Іван двох із учнів своїх,

19 S ummoning two of his disciples, John sent them to the Lord, saying, “Are You the Expected One, or do we look for someone else?”

і послав їх до Господа з запитом: Чи Ти Той, Хто має прийти, чи чекати нам Іншого?

20 W hen the men came to Him, they said, “John the Baptist has sent us to You, to ask, ‘Are You the Expected One, or do we look for someone else?’”

А мужі, прийшовши до Нього, сказали: Іван Христитель послав нас до Тебе, питаючи: Чи Ти Той, Хто має прийти, чи чекати нам Іншого?

21 A t that very time He cured many people of diseases and afflictions and evil spirits; and He gave sight to many who were blind.

А саме тоді багатьох уздоровив був Він від недугів і мук, і від духів злих, і сліпим багатьом вернув зір.

22 A nd He answered and said to them, “Go and report to John what you have seen and heard: the blind receive sight, the lame walk, the lepers are cleansed, and the deaf hear, the dead are raised up, the poor have the gospel preached to them.

І промовив Ісус їм у відповідь: Ідіть, і перекажіть Іванові, що ви бачили й чули: Сліпі прозрівають, криві ходять, очищуються слабі на проказу, і чують глухі, воскресають померлі, убогим звіщається Добра Новина.

23 B lessed is he who does not take offense at Me.”

І блаженний, хто через Мене спокуси не матиме!

24 W hen the messengers of John had left, He began to speak to the crowds about John, “What did you go out into the wilderness to see? A reed shaken by the wind?

А коли відійшли посланці Іванові, Він почав говорити про Івана народові: На що ви дивитись ходили в пустиню? Чи на очерет, що вітер гойдає його?

25 B ut what did you go out to see? A man dressed in soft clothing? Those who are splendidly clothed and live in luxury are found in royal palaces!

Та на що ви дивитись ходили? Може на чоловіка, у м'які шати одягненого? Аджеж ті, хто одягається славно, і розкішно живе, по палатах царських.

26 B ut what did you go out to see? A prophet? Yes, I say to you, and one who is more than a prophet.

На що ж ви ходили дивитись? На пророка? Так, кажу вам, навіть більше, аніж на пророка.

27 T his is the one about whom it is written, ‘ Behold, I send My messenger ahead of You, Who will prepare Your way before You.’

Це той, що про нього написано: Ось перед обличчя Твоє посилаю Свого посланця, який перед Тобою дорогу Твою приготує!

28 I say to you, among those born of women there is no one greater than John; yet he who is least in the kingdom of God is greater than he.”

Кажу вам: Між народженими від жінок нема більшого понад Івана. Та найменший у Божому Царстві той більший за нього.

29 W hen all the people and the tax collectors heard this, they acknowledged God’s justice, having been baptized with the baptism of John.

І всі люди, що слухали, і митники визнали Божу волю за слушну, і охристились Івановим хрищенням.

30 B ut the Pharisees and the lawyers rejected God’s purpose for themselves, not having been baptized by John.

А фарисеї й законники відкинули Божу волю про себе, і не христились від нього.

31 “ To what then shall I compare the men of this generation, and what are they like?

І промовив Господь: До кого ж уподоблю людей цього роду? І до кого подібні вони?

32 T hey are like children who sit in the market place and call to one another, and they say, ‘We played the flute for you, and you did not dance; we sang a dirge, and you did not weep.’

Подібні вони до дітей, що на ринку сидять й один одного кличуть та кажуть: Ми вам грали були, а ви не танцювали, ми співали вам жалібно, та не плакали ви...

33 F or John the Baptist has come eating no bread and drinking no wine, and you say, ‘He has a demon!’

Бо прийшов Іван Христитель, що хліба не їсть і вина не п'є, а ви кажете: Має він демона.

34 T he Son of Man has come eating and drinking, and you say, ‘Behold, a gluttonous man and a drunkard, a friend of tax collectors and sinners!’

Прийшов же Син Людський, що їсть і п'є, а ви кажете: Чоловік Цей ласун і п'яниця, Він приятель митників і грішників.

35 Y et wisdom is vindicated by all her children.”

І виправдалася мудрість усіма своїми ділами.

36 N ow one of the Pharisees was requesting Him to dine with him, and He entered the Pharisee’s house and reclined at the table.

А один із фарисеїв просив Його, щоб спожив Він із ним. І, прийшовши до дому того фарисея, Він сів при столі.

37 A nd there was a woman in the city who was a sinner; and when she learned that He was reclining at the table in the Pharisee’s house, she brought an alabaster vial of perfume,

І ось жінка одна, що була в місті, грішниця, як дізналась, що, Він у фарисеєвім домі засів при столі, алябастрову пляшечку мира принесла,

38 a nd standing behind Him at His feet, weeping, she began to wet His feet with her tears, and kept wiping them with the hair of her head, and kissing His feet and anointing them with the perfume.

і, припавши до ніг Його ззаду, плачучи, почала обливати слізьми Йому ноги, і волоссям своїм витирала, ноги Йому цілувала та миром мастила...

39 N ow when the Pharisee who had invited Him saw this, he said to himself, “If this man were a prophet He would know who and what sort of person this woman is who is touching Him, that she is a sinner.” Parable of Two Debtors

Побачивши це, фарисей, що покликав Його, міркував собі, кажучи: Коли б був Він пророк, Він би знав, хто ото й яка жінка до Нього торкається, бож то грішниця!

40 A nd Jesus answered him, “Simon, I have something to say to you.” And he replied, “Say it, Teacher.”

І озвався Ісус та й говорить до нього: Маю, Симоне, дещо сказати тобі. А той відказав: Кажи, Учителю.

41 “ A moneylender had two debtors: one owed five hundred denarii, and the other fifty.

І промовив Ісус: Були два боржники в одного вірителя; один був винен п'ятсот динаріїв, а другий п'ятдесят.

42 W hen they were unable to repay, he graciously forgave them both. So which of them will love him more?”

Як вони ж не могли заплатити, простив він обом. Скажи ж, котрий із них більше полюбить його?

43 S imon answered and said, “I suppose the one whom he forgave more.” And He said to him, “You have judged correctly.”

Відповів Симон, говорячи: Думаю, той, кому більше простив. І сказав Він йому: Розсудив ти правдиво.

44 T urning toward the woman, He said to Simon, “Do you see this woman? I entered your house; you gave Me no water for My feet, but she has wet My feet with her tears and wiped them with her hair.

І, обернувшись до жінки, Він промовив до Симона: Чи ти бачиш цю жінку? Я прибув у твій дім, ти на ноги Мої не подав і води, а вона окропила слізьми Мої ноги й обтерла волоссям своїм.

45 Y ou gave Me no kiss; but she, since the time I came in, has not ceased to kiss My feet.

Поцілунку не дав ти Мені, а вона, відколи ввійшов Я, Мої ноги цілує невпинно.

46 Y ou did not anoint My head with oil, but she anointed My feet with perfume.

Голови ти Моєї оливою не намастив, а вона миром ноги мої намастила...

47 F or this reason I say to you, her sins, which are many, have been forgiven, for she loved much; but he who is forgiven little, loves little.”

Ось тому говорю Я тобі: Численні гріхи її прощені, бо багато вона полюбила. Кому ж мало прощається, такий мало любить.

48 T hen He said to her, “ Your sins have been forgiven.”

А до неї промовив: Прощаються тобі гріхи!

49 T hose who were reclining at the table with Him began to say to themselves, “ Who is this man who even forgives sins?”

А ті, що сиділи з Ним при столі, почали гомоніти про себе: Хто ж це Такий, що прощає й гріхи?

50 A nd He said to the woman, “ Your faith has saved you; go in peace.”

А до жінки сказав Він: Твоя віра спасла тебе, іди з миром собі!