1 N ow the Lord spoke to Moses in the plains of Moab by the Jordan opposite Jericho, saying,

І Господь промовляв до Мойсея на моавських степах над приєрихонським Йорданом, говорячи:

2 “ Command the sons of Israel that they give to the Levites from the inheritance of their possession cities to live in; and you shall give to the Levites pasture lands around the cities.

Накажи Ізраїлевим синам, і нехай вони дадуть Левитам зо спадку свого володіння міста на сидіння; і пасовисько для міст навколо них дасте ви Левитам.

3 T he cities shall be theirs to live in; and their pasture lands shall be for their cattle and for their herds and for all their beasts.

І будуть ті міста їм на сидіння, а їхні пасовиська будуть для їхньої скотини, і для їхньої худоби та для всієї їхньої звірини.

4 “ The pasture lands of the cities which you shall give to the Levites shall extend from the wall of the city outward a thousand cubits around.

А пасовиська тих міст, що дасте Левитам, будуть тягнутись від міської стіни й назовні тисяча локтів навколо.

5 Y ou shall also measure outside the city on the east side two thousand cubits, and on the south side two thousand cubits, and on the west side two thousand cubits, and on the north side two thousand cubits, with the city in the center. This shall become theirs as pasture lands for the cities. Cities of Refuge

І відміряєте поза містом на східню сторону дві тисячі ліктів, і на південну сторону дві тисячі ліктів, і на західню сторону дві тисячі ліктів, і на північну сторону дві тисячі ліктів, а місто усередині. Це будуть для вас міські пасовиська.

6 T he cities which you shall give to the Levites shall be the six cities of refuge, which you shall give for the manslayer to flee to; and in addition to them you shall give forty-two cities.

А з міст, що дасте Левитам, буде шість міст на сховища, що дасте, щоб утікати туди убійникові. А окрім них дасте сорок і два міста.

7 A ll the cities which you shall give to the Levites shall be forty-eight cities, together with their pasture lands.

Усі ті міста, що дасте Левитам, сорок і вісім їхніх міст та їхні пасовиська.

8 A s for the cities which you shall give from the possession of the sons of Israel, you shall take more from the larger and you shall take less from the smaller; each shall give some of his cities to the Levites in proportion to his possession which he inherits.”

А ті міста, що дасте з володіння Ізраїлевих синів, від більшого дасте більше, а від меншого менше, кожен за спадком своїм, яким володітиме, дасть із своїх міст Левитам.

9 T hen the Lord spoke to Moses, saying,

І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:

10 “ Speak to the sons of Israel and say to them, ‘When you cross the Jordan into the land of Canaan,

Промовляй до Ізраїлевих синів та й скажи їм: Коли ви перейдете Йордан до ханаанського Краю,

11 t hen you shall select for yourselves cities to be your cities of refuge, that the manslayer who has killed any person unintentionally may flee there.

то виберіть собі міста, вони будуть на сховища для вас, і втече туди убійник, що заб'є душу невмисне.

12 T he cities shall be to you as a refuge from the avenger, so that the manslayer will not die until he stands before the congregation for trial.

І будуть для вас ті міста на сховища перед месником, і не помре убійник, поки не стане на суд перед громадою.

13 T he cities which you are to give shall be your six cities of refuge.

А ті міста, що дасте, шість міст на сховища буде для вас.

14 Y ou shall give three cities across the Jordan and three cities in the land of Canaan; they are to be cities of refuge.

Три місті дасте по той бік Йордану, а три місті дасте в ханаанському Краї, вони будуть міста на сховища.

15 T hese six cities shall be for refuge for the sons of Israel, and for the alien and for the sojourner among them; that anyone who kills a person unintentionally may flee there.

Ці шість міст будуть на сховища для Ізраїлевих синів, і для приходька та для осілого серед них, щоб утік туди кожен, хто заб'є кого невмисне.

16 ‘ But if he struck him down with an iron object, so that he died, he is a murderer; the murderer shall surely be put to death.

А коли б хто вдарив кого залізним знаряддям, а той помер, він убійник, буде конче забитий той убійник.

17 I f he struck him down with a stone in the hand, by which he will die, and as a result he died, he is a murderer; the murderer shall surely be put to death.

А якщо вдарив його каменем, що був у руці, що від нього можна померти, і той помер, він убійник, буде конче забитий той убійник.

18 O r if he struck him with a wooden object in the hand, by which he might die, and as a result he died, he is a murderer; the murderer shall surely be put to death.

Або вдарив його дерев'яним знаряддям, що було в руці, що від нього можна померти, і той помер, він убійник, буде конче забитий той убійник.

19 T he blood avenger himself shall put the murderer to death; he shall put him to death when he meets him.

Месник за кров він заб'є убійника; як спіткає його, він заб'є його.

20 I f he pushed him of hatred, or threw something at him lying in wait and as a result he died,

А якщо пхне його з ненависти, або кине на нього чим навмисне, а той помре,

21 o r if he struck him down with his hand in enmity, and as a result he died, the one who struck him shall surely be put to death, he is a murderer; the blood avenger shall put the murderer to death when he meets him.

або з ворогування вдарив його своєю рукою, а той помер, буде конче забитий той, хто вдарив, він убійник; месник за кров заб'є убійника, як спіткає його.

22 ‘ But if he pushed him suddenly without enmity, or threw something at him without lying in wait,

А як хто випадково, без ненависти пхнув кого або кинув на нього невмисне якимбудь знаряддям,

23 o r with any deadly object of stone, and without seeing it dropped on him so that he died, while he was not his enemy nor seeking his injury,

або якимбудь каменем, що від нього можна померти, кинув на нього не бачачи, і той помер, а він не був ворог йому й не шукав йому зла,

24 t hen the congregation shall judge between the slayer and the blood avenger according to these ordinances.

то розсудить громада між убійником та між месником за кров за цими постановами.

25 T he congregation shall deliver the manslayer from the hand of the blood avenger, and the congregation shall restore him to his city of refuge to which he fled; and he shall live in it until the death of the high priest who was anointed with the holy oil.

І громада визволить убійника з руки месника за кров, і громада верне його до міста сховища його, що втік був туди. І осяде він у ньому аж до смерти найвищого священика, помазаного святою оливою.

26 B ut if the manslayer at any time goes beyond the border of his city of refuge to which he may flee,

А якщо убійник, виходячи, вийде з границі міста сховища його, куди втік був,

27 a nd the blood avenger finds him outside the border of his city of refuge, and the blood avenger kills the manslayer, he will not be guilty of blood

і знайде його месник за кров поза границями міста сховища його, і замордує месник за кров убійника, нема йому вини крови!

28 b ecause he should have remained in his city of refuge until the death of the high priest. But after the death of the high priest the manslayer shall return to the land of his possession.

Бо він повинен сидіти в місті сховища свого аж до смерти найвищого священика. А по смерті найвищого священика вернеться убійник до землі володіння свого.

29 ‘ These things shall be for a statutory ordinance to you throughout your generations in all your dwellings.

І буде це для вас на правну постанову для ваших поколінь по всіх ваших оселях.

30 ‘ If anyone kills a person, the murderer shall be put to death at the evidence of witnesses, but no person shall be put to death on the testimony of one witness.

Коли хто заб'є кого, то месник за словами свідків заб'є убійника. А одного свідка не досить проти кого, щоб осудити на смерть.

31 M oreover, you shall not take ransom for the life of a murderer who is guilty of death, but he shall surely be put to death.

І не візьмете окупу для душі убійника, що він повинен умерти, бо буде він конче забитий.

32 Y ou shall not take ransom for him who has fled to his city of refuge, that he may return to live in the land before the death of the priest.

І не візьмете окупу від змушеного втікати до міста сховища його, щоб вернувся сидіти в Краю до смерти священика.

33 S o you shall not pollute the land in which you are; for blood pollutes the land and no expiation can be made for the land for the blood that is shed on it, except by the blood of him who shed it.

І не збезчестите того Краю, що ви в ньому, бо та кров вона безчестить Край, а Краєві не прощається за кров, що пролита в ньому, як тільки кров'ю того, хто її пролив.

34 Y ou shall not defile the land in which you live, in the midst of which I dwell; for I the Lord am dwelling in the midst of the sons of Israel.’”

І не занечистиш того Краю, що ви сидите в ньому, що Я пробуваю серед нього. Бо Я Господь, що пробуваю посеред синів Ізраїлевих!