1 Y ahweh spoke to Moses in the plains of Moab by the Jordan at Jericho, saying,

І Господь промовляв до Мойсея на моавських степах над приєрихонським Йорданом, говорячи:

2 “ Command the children of Israel to give to the Levites of the inheritance of their possession cities to dwell in. You shall give suburbs for the cities around them to the Levites.

Накажи Ізраїлевим синам, і нехай вони дадуть Левитам зо спадку свого володіння міста на сидіння; і пасовисько для міст навколо них дасте ви Левитам.

3 T hey shall have the cities to dwell in. Their suburbs shall be for their livestock, and for their possessions, and for all their animals.

І будуть ті міста їм на сидіння, а їхні пасовиська будуть для їхньої скотини, і для їхньої худоби та для всієї їхньої звірини.

4 “ The suburbs of the cities, which you shall give to the Levites, shall be from the wall of the city and outward one thousand cubits around it.

А пасовиська тих міст, що дасте Левитам, будуть тягнутись від міської стіни й назовні тисяча локтів навколо.

5 Y ou shall measure outside of the city for the east side two thousand cubits, and for the south side two thousand cubits, and for the west side two thousand cubits, and for the north side two thousand cubits, the city being in the middle. This shall be the suburbs of their cities.

І відміряєте поза містом на східню сторону дві тисячі ліктів, і на південну сторону дві тисячі ліктів, і на західню сторону дві тисячі ліктів, і на північну сторону дві тисячі ліктів, а місто усередині. Це будуть для вас міські пасовиська.

6 “ The cities which you shall give to the Levites, they shall be the six cities of refuge, which you shall give for the man slayer to flee to. Besides them you shall give forty-two cities.

А з міст, що дасте Левитам, буде шість міст на сховища, що дасте, щоб утікати туди убійникові. А окрім них дасте сорок і два міста.

7 A ll the cities which you shall give to the Levites shall be forty-eight cities together with their suburbs.

Усі ті міста, що дасте Левитам, сорок і вісім їхніх міст та їхні пасовиська.

8 C oncerning the cities which you shall give of the possession of the children of Israel, from the many you shall take many; and from the few you shall take few. Everyone according to his inheritance which he inherits shall give some of his cities to the Levites.”

А ті міста, що дасте з володіння Ізраїлевих синів, від більшого дасте більше, а від меншого менше, кожен за спадком своїм, яким володітиме, дасть із своїх міст Левитам.

9 Y ahweh spoke to Moses, saying,

І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:

10 “ Speak to the children of Israel, and tell them, ‘When you pass over the Jordan into the land of Canaan,

Промовляй до Ізраїлевих синів та й скажи їм: Коли ви перейдете Йордан до ханаанського Краю,

11 t hen you shall appoint for yourselves cities to be cities of refuge for you, that the man slayer who kills any person unwittingly may flee there.

то виберіть собі міста, вони будуть на сховища для вас, і втече туди убійник, що заб'є душу невмисне.

12 T he cities shall be to you for refuge from the avenger, that the man slayer not die, until he stands before the congregation for judgment.

І будуть для вас ті міста на сховища перед месником, і не помре убійник, поки не стане на суд перед громадою.

13 T he cities which you shall give shall be for you six cities of refuge.

А ті міста, що дасте, шість міст на сховища буде для вас.

14 Y ou shall give three cities beyond the Jordan, and you shall give three cities in the land of Canaan. They shall be cities of refuge.

Три місті дасте по той бік Йордану, а три місті дасте в ханаанському Краї, вони будуть міста на сховища.

15 F or the children of Israel, and for the stranger and for the foreigner living among them, shall these six cities be for refuge; that everyone who kills any person unwittingly may flee there.

Ці шість міст будуть на сховища для Ізраїлевих синів, і для приходька та для осілого серед них, щоб утік туди кожен, хто заб'є кого невмисне.

16 “ ‘But if he struck him with an instrument of iron, so that he died, he is a murderer. The murderer shall surely be put to death.

А коли б хто вдарив кого залізним знаряддям, а той помер, він убійник, буде конче забитий той убійник.

17 I f he struck him with a stone in the hand, by which a man may die, and he died, he is a murderer. The murderer shall surely be put to death.

А якщо вдарив його каменем, що був у руці, що від нього можна померти, і той помер, він убійник, буде конче забитий той убійник.

18 O r if he struck him with a weapon of wood in the hand, by which a man may die, and he died, he is a murderer. The murderer shall surely be put to death.

Або вдарив його дерев'яним знаряддям, що було в руці, що від нього можна померти, і той помер, він убійник, буде конче забитий той убійник.

19 T he avenger of blood shall himself put the murderer to death. When he meets him, he shall put him to death.

Месник за кров він заб'є убійника; як спіткає його, він заб'є його.

20 I f he shoved him out of hatred, or hurled at him, lying in wait, so that he died,

А якщо пхне його з ненависти, або кине на нього чим навмисне, а той помре,

21 o r in hostility struck him with his hand, so that he died, he who struck him shall surely be put to death. He is a murderer. The avenger of blood shall put the murderer to death, when he meets him.

або з ворогування вдарив його своєю рукою, а той помер, буде конче забитий той, хто вдарив, він убійник; месник за кров заб'є убійника, як спіткає його.

22 “ ‘But if he shoved him suddenly without hostility, or hurled on him anything without lying in wait,

А як хто випадково, без ненависти пхнув кого або кинув на нього невмисне якимбудь знаряддям,

23 o r with any stone, by which a man may die, not seeing him, and cast it on him, so that he died, and he was not his enemy, neither sought his harm;

або якимбудь каменем, що від нього можна померти, кинув на нього не бачачи, і той помер, а він не був ворог йому й не шукав йому зла,

24 t hen the congregation shall judge between the striker and the avenger of blood according to these ordinances.

то розсудить громада між убійником та між месником за кров за цими постановами.

25 T he congregation shall deliver the man slayer out of the hand of the avenger of blood, and the congregation shall restore him to his city of refuge, where he had fled. He shall dwell therein until the death of the high priest, who was anointed with the holy oil.

І громада визволить убійника з руки месника за кров, і громада верне його до міста сховища його, що втік був туди. І осяде він у ньому аж до смерти найвищого священика, помазаного святою оливою.

26 “ ‘But if the man slayer shall at any time go beyond the border of his city of refuge, where he flees,

А якщо убійник, виходячи, вийде з границі міста сховища його, куди втік був,

27 a nd the avenger of blood finds him outside of the border of his city of refuge, and the avenger of blood kills the man slayer; he shall not be guilty of blood,

і знайде його месник за кров поза границями міста сховища його, і замордує месник за кров убійника, нема йому вини крови!

28 b ecause he should have remained in his city of refuge until the death of the high priest. But after the death of the high priest, the man slayer shall return into the land of his possession.

Бо він повинен сидіти в місті сховища свого аж до смерти найвищого священика. А по смерті найвищого священика вернеться убійник до землі володіння свого.

29 “ ‘These things shall be for a statute and ordinance to you throughout your generations in all your dwellings.

І буде це для вас на правну постанову для ваших поколінь по всіх ваших оселях.

30 “ ‘Whoever kills any person, the murderer shall be slain at the mouth of witnesses; but one witness shall not testify against any person that he die.

Коли хто заб'є кого, то месник за словами свідків заб'є убійника. А одного свідка не досить проти кого, щоб осудити на смерть.

31 “ ‘Moreover you shall take no ransom for the life of a murderer who is guilty of death; but he shall surely be put to death.

І не візьмете окупу для душі убійника, що він повинен умерти, бо буде він конче забитий.

32 “ ‘You shall take no ransom for him who is fled to his city of refuge, that he may come again to dwell in the land, until the death of the priest.

І не візьмете окупу від змушеного втікати до міста сховища його, щоб вернувся сидіти в Краю до смерти священика.

33 “ ‘So you shall not pollute the land in which you are; for blood pollutes the land. No atonement can be made for the land for the blood that is shed in it, but by the blood of him who shed it.

І не збезчестите того Краю, що ви в ньому, бо та кров вона безчестить Край, а Краєві не прощається за кров, що пролита в ньому, як тільки кров'ю того, хто її пролив.

34 Y ou shall not defile the land which you inhabit, in the middle of which I dwell; for I, Yahweh, dwell in the middle of the children of Israel.’”

І не занечистиш того Краю, що ви сидите в ньому, що Я пробуваю серед нього. Бо Я Господь, що пробуваю посеред синів Ізраїлевих!