1 A fter these things Paul departed from Athens, and came to Corinth.

Після цього він вийшов з Атен і прибув до Коринту.

2 H e found a certain Jew named Aquila, a man of Pontus by race, who had recently come from Italy, with his wife Priscilla, because Claudius had commanded all the Jews to depart from Rome. He came to them,

І знайшов він одного юдея, на ймення Акилу, родом із Понту, що недавно прибув із Італії, та Прискиллу, його дружину, бо Клавдій звелів усім юдеям, щоб покинули Рим. І до них він прийшов,

3 a nd because he practiced the same trade, he lived with them and worked, for by trade they were tent makers.

а що був він того ж ремесла, то в них позостався та працював; ремесло ж їхнє було виробляти намети.

4 H e reasoned in the synagogue every Sabbath, and persuaded Jews and Greeks.

І він щосуботи розмову точив у синагозі, переконуючи юдеїв та гелленів.

5 B ut when Silas and Timothy came down from Macedonia, Paul was compelled by the Spirit, testifying to the Jews that Jesus was the Christ.

А коли прибули Сила та Тимофій з Македонії, Павло слову віддався, і він свідчив юдеям, що Ісус то Христос.

6 W hen they opposed him and blasphemed, he shook out his clothing and said to them, “Your blood be on your own heads! I am clean. From now on, I will go to the Gentiles!”

Як вони ж спротивлялися та богозневажали, то він обтрусив одежу свою та промовив до них: Ваша кров на голову вашу! Я чистий. Відтепер я піду до поган.

7 H e departed there, and went into the house of a certain man named Justus, one who worshiped God, whose house was next door to the synagogue.

І, вийшовши звідти, він прибув до господи одного, на ім'я Тита Юста, що був богобійний, його ж дім межував із синагогою.

8 C rispus, the ruler of the synagogue, believed in the Lord with all his house. Many of the Corinthians, when they heard, believed and were baptized.

А Крисп, старший синагоги, увірував в Господа з усім домом своїм; і багато з коринтян, почувши, увірували й охристились.

9 T he Lord said to Paul in the night by a vision, “Don’t be afraid, but speak and don’t be silent;

Сказав же Павлові Господь у видінні вночі: Не бійся, але говори й не мовчи,

10 f or I am with you, and no one will attack you to harm you, for I have many people in this city.”

бо з тобою ось Я, і на тебе ніхто не накинеться, щоб тобі заподіяти зло, бо Я маю в цім місті багато людей.

11 H e lived there a year and six months, teaching the word of God among them.

І позостався він рік і шість місяців, навчаючи в них Слова Божого.

12 B ut when Gallio was proconsul of Achaia, the Jews with one accord rose up against Paul and brought him before the judgment seat,

А коли Галліон був в Ахаї проконсулом, то проти Павла однодушно повстали юдеї, і на суд привели його,

13 s aying, “This man persuades men to worship God contrary to the law.”

кажучи: Цей людей намовляє, щоб Богові честь віддавали незгідно з Законом!

14 B ut when Paul was about to open his mouth, Gallio said to the Jews, “If indeed it were a matter of wrong or of wicked crime, you Jews, it would be reasonable that I should bear with you;

Як Павло ж хотів уста відкрити, сказав Галліон до юдеїв: О юдеї, якби сталася кривда яка, або злий учинок, то я б справедливо вас вислухав.

15 b ut if they are questions about words and names and your own law, look to it yourselves. For I don’t want to be a judge of these matters.”

Та коли спір іде про слово та ймення й Закон ваш, то самі доглядайте, я суддею цього бути не хочу.

16 H e drove them from the judgment seat.

І прогнав їх від суду.

17 T hen all the Greeks laid hold on Sosthenes, the ruler of the synagogue, and beat him before the judgment seat. Gallio didn’t care about any of these things.

Тоді всі схопили Состена, начальника над синагогою, та й перед судом його били. Галліон же на те зовсім не зважав.

18 P aul, having stayed after this many more days, took his leave of the brothers, and sailed from there for Syria, together with Priscilla and Aquila. He shaved his head in Cenchreae, for he had a vow.

А Павло, перебувши доволі ще днів, попрощався з братами, і поплинув у Сирію, і з ним Прискилла й Акила; він у Кенхреях обстриг собі голову, бо обітницю дав був.

19 H e came to Ephesus, and he left them there; but he himself entered into the synagogue, and reasoned with the Jews.

І прибув він в Ефес, і там їх позоставив, а сам у синагогу ввійшов і розмовляв із юдеями.

20 W hen they asked him to stay with them a longer time, he declined;

Як просили ж його довший час позостатися в них, то він не згодився,

21 b ut taking his leave of them, and saying, “I must by all means keep this coming feast in Jerusalem, but I will return again to you if God wills,” he set sail from Ephesus.

але попрощався й сказав: Знов вернуся до вас, коли буде на те воля Божа! І відплив із Ефесу.

22 W hen he had landed at Caesarea, he went up and greeted the assembly, and went down to Antioch.

І, побувши в Кесарії, він піднявся, і, привіт славши Церкві, відбув в Антіохію.

23 H aving spent some time there, he departed, and went through the region of Galatia, and Phrygia, in order, establishing all the disciples.

І, пробувши там деякий час, він вибрався в подорож знову, за порядком проходячи через країну галатську та Фріґію, та всіх учнів зміцняючи.

24 N ow a certain Jew named Apollos, an Alexandrian by race, an eloquent man, came to Ephesus. He was mighty in the Scriptures.

Один же юдей, на ім'я Аполлос, родом з Олександрії, красномовець та сильний в Писанні, прибув до Ефесу.

25 T his man had been instructed in the way of the Lord; and being fervent in spirit, he spoke and taught accurately the things concerning Jesus, although he knew only the baptism of John.

Він був навчений дороги Господньої, і, палаючи духом, промовляв і про Господа пильно навчав, знаючи тільки Іванове хрищення.

26 H e began to speak boldly in the synagogue. But when Priscilla and Aquila heard him, they took him aside, and explained to him the way of God more accurately.

І він сміливо став промовляти в синагозі. Як Акила й Прискилла почули його, то його прийняли, і докладніш розповіли йому про дорогу Господню.

27 W hen he had determined to pass over into Achaia, the brothers encouraged him, and wrote to the disciples to receive him. When he had come, he greatly helped those who had believed through grace;

А коли він схотів перейти до Ахаї, брати написали до учнів, нагадуючи, щоб його прийняли. А прибувши, помагав він багато тим, хто ввірував благодаттю,

28 f or he powerfully refuted the Jews, publicly showing by the Scriptures that Jesus was the Christ.

бо він переконував пильно юдеїв, Писанням прилюдно доводячи, що Ісус то Христос.