1 И стана оттам и дойде в юдейските предели и <местата> отвъд Иордан; и народ пак се стече при Него; и по обичая Си Той пак ги поучаваше.

І, вийшовши звідти, Він приходить у землю Юдейську, на той бік Йордану. І знову зібралися юрби до Нього, і знов Він навчав їх, звичаєм Своїм.

2 И някои фарисеи се приближиха и Го попитаха, за да Го изпитат: Позволено ли е на мъж да напусне <жена си>?

І підійшли фарисеї й спитали, Його випробовуючи: Чи дозволено чоловікові дружину свою відпустити?

3 В отговор Той им каза: Какво ви е заповядал Моисей?

А Він відповів і сказав їм: Що Мойсей заповів вам?

4 А те рекоха: Моисей е позволил да напише мъжът разводно писмо и да я напусне.

Вони ж відказали: Мойсей заповів написати листа розводового, та й відпустити.

5 А Исус им рече: Поради вашето коравосърдечие ви е написал тая заповед;

Ісус же промовив до них: То за ваше жорстокосердя він вам написав оцю заповідь.

6 о баче, в началото на създанието, <Бог> ги е направил мъж и жена.

Бог же з початку творіння створив чоловіком і жінкою їх.

7 З атова ще остави човек баща си и майка си и ще се привърже към жена си,

Покине тому чоловік свого батька та матір,

8 и двамата ще бъдат, една плът; така че не са вече двама, а една плът.

і стануть обоє вони одним тілом, тим то немає вже двох, але одне тіло.

9 И тъй, онова, което Бог е съчетал, човек да го не разлъчва.

Тож, що Бог спарував, людина нехай не розлучує!

10 И вкъщи учениците пак Го попитаха за това.

А вдома про це учні знов запитали Його.

11 И Той им каза: Който си напусне жената, и се ожени за друга, прелюбодействува против нея.

І Він їм відказав: Хто дружину відпустить свою, та й одружиться з іншою, той чинить перелюб із нею.

12 И ако тя напусне мъжа си, и се омъжи за друг, тя прелюбодействува.

І коли дружина покине свого чоловіка, і вийде заміж за іншого, то чинить перелюб вона.

13 Т огава доведоха при Него дечица, за да се докосне до тях; а учениците ги смъмриха,

Тоді поприносили діток до Нього, щоб Він доторкнувся до них, учні ж їм докоряли.

14 Н о Исус като видя това, възнегодува и рече им: Оставете дечицата да дойдат при Мене; не ги възпирайте, защото на такива е Божието царство.

А коли спостеріг це Ісус, то обурився, та й промовив до них: Пустіть діток до Мене приходити, і не бороніть їм, бо таких Царство Боже!

15 И стина ви казвам: Който не приеме Божието царство като детенце, той никак няма да влезе в него.

Поправді кажу вам: Хто Божого Царства не прийме, немов те дитя, той у нього не ввійде.

16 П регърна ги и ги благослови като положи ръцете Си на тях.

І Він їх пригорнув, і поблагословив, на них руки поклавши.

17 И когато излизаше на път, някой се затече и коленичи пред Него и Го попита: Учителю благи, какво да сторя за да наследя вечен живот?

І коли вирушав Він у путь, то швидко наблизивсь один, упав перед Ним на коліна, і спитався Його: Учителю Добрий, що робити мені, щоб вічне життя вспадкувати?

18 А Исус му рече: Защо Ме наричаш благ? Никой не е благ освен един Бог.

Ісус же йому відказав: Чого звеш Мене Добрим? Ніхто не є Добрий, крім Бога Самого.

19 З наеш заповедите: "Не убивай; Не прелюбодействувай; Не кради; Не лъжесвидетелствувай; Не увреждай; Почитай баща си и майка си".

Знаєш заповіді: Не вбивай, не чини перелюбу, не кради, не свідкуй неправдиво, не кривди, шануй свого батька та матір.

20 А той Му рече: Учителю, всичко това съм опазил от младостта си.

А він відказав Йому: Учителю, це все виконав я ще змалку.

21 А Исус, като го погледна, възлюби го, и му рече: Едно ти не достига; иди продай все що имаш и дай на сиромасите, и ще имаш съкровище на небето; и дойди и Ме следвай.

Ісус же поглянув на нього з любов'ю, і промовив йому: Одного бракує тобі: іди, розпродай, що маєш, та вбогим роздай, і матимеш скарб ти на небі! Потому приходь та й іди вслід за Мною, узявши хреста.

22 Н о лицето му посърна от тая дума и той си отиде наскърбен, защото беше човек с много имот.

А він засмутився тим словом, і пішов, зажурившись, бо великі маєтки він мав!

23 А Исус се озърна и каза на учениците: Колко мъчно ще влязат в Божието царство ония, които имат богатство!

І поглянув довкола Ісус, та й сказав Своїм учням: Як тяжко отим, хто має багатство, увійти в Царство Боже!

24 А учениците се смайваха за Неговите думи. Но в отговор Исус пак им каза: Чада, колко е мъчно да влязат в Божието царство ония, които уповават на богатството!

І учні жахнулись від слів Його. А Ісус знов у відповідь каже до них: Мої діти, як тяжко отим, хто надію кладе на багатство, увійти в Царство Боже!

25 П о-лесно е камилата да мине през иглени уши, отколкото богат да влезе в Божието царство.

Верблюдові легше пройти через голчине вушко, ніж багатому в Божеє Царство ввійти!

26 А те се чрезмерно зачудиха и Му казаха: Тогава кой може да се спаси?

А вони здивувалися дуже, і казали один до одного: Хто ж тоді може спастися?

27 И сус ги погледна и рече: За човеците това е невъзможно, но не и за Бога; защото за Бога всичко е възможно.

Ісус же поглянув на них і промовив: Неможливе це людям, а не Богові. Бо для Бога можливе все!

28 П етър почна да Му казва: Ето, ние оставихме всичко и Те последвахме.

А Петро став казати Йому: От усе ми покинули, та й пішли за Тобою слідом.

29 И сус каза: Истина ви казвам: Няма човек, който да е оставил къща, или братя, или сестри, или майка, или баща, или чада, или ниви, заради Мене и заради благовестието,

Ісус відказав: Поправді кажу вам: Немає такого, щоб дім полишив, чи братів, чи сестер, або матір, чи батька, або діти, чи поля ради Мене та ради Євангелії,

30 и да не получи стократно сега, в настоящето време, къщи и братя, и сестри, и майки, и чада, и ниви, заедно с гонения, а в идещия свят {Или: Век.} вечен живот.

і не одержав би в сто раз більше тепер, цього часу, серед переслідувань, домів, і братів, і сестер, і матерів, і дітей, і піль, а в віці наступному вічне життя.

31 О баче мнозина първи ще бъдат последни, а последните първи.

І багато-хто з перших стануть останніми, а останні першими.

32 А когато бяха на път, отивайки за Ерусалим, Исус вървеше пред тях а те се учудваха, и ония които вървяха подире, бяха обзети от страх. И като събра пак дванадесетте, почна да им казва това, което щеше да Го сполети<, като рече>:

Були ж у дорозі вони, простуючи в Єрусалим. А Ісус ішов попереду них, аж дуже вони дивувались, а ті, що йшли вслід за Ним, боялись. І, взявши знов Дванадцятьох, почав їм розповідати, що з Ним статися має:

33 Е то ние възлизаме за Ерусалим и Човешкият Син ще бъде предаден на главните свещеници и на книжниците; и те, като Го осъдят на смърт, ще Го предадат на езичниците;

Оце в Єрусалим ми йдемо, і первосвященикам і книжникам виданий буде Син Людський, і засудять на смерть Його, і поганам Його видадуть,

34 и ще Му се поругаят, и ще Го заплюват, ще Го бият и ще Го убият; а след три дни ще възкръсне.

і насміхатися будуть із Нього, і будуть плювати на Нього, і будуть Його бичувати, і вб'ють, але третього дня Він воскресне!

35 Т огава се приближават при него Яков и Иоан, Заведеевите синове, и Му казват: Учителю желаем да ни сториш каквото и да поискаме от Тебе.

І підходять до Нього Яків та Іван, сини Зеведеєві, та й кажуть Йому: Учителю, ми хочемо, щоб Ти зробив нам, про що будемо просити Тебе.

36 А Той им казва: Какво желаете да ви сторя?

А Він їх поспитав: Чого ж хочете, щоб Я вам зробив?

37 Т е Му рекоха: Дай ни да седнем, един отдясно Ти, а един отляво <Ти> в Твоята слава.

Вони ж відказали Йому: Дай нам, щоб у славі Твоїй ми сиділи праворуч від Тебе один, і ліворуч один!

38 А Исус им рече: Не знаете какво искате. Можете ли да пиете чашата, която Аз пия, или да се кръстите с кръщението, с което Аз се кръщавам?

А Ісус відказав їм: Не знаєте, чого просите. Чи ж можете ви пити чашу, що Я її п'ю, і христитися хрищенням, що Я ним хрищуся?

39 Т е Му рекоха: Можем. А Исус им каза: Чашата, която Аз пия, ще пиете, и с кръщението, с което Аз се кръщавам, ще се кръстите;

Вони відказали Йому: Можемо. А Ісус їм сказав: Чашу, що Я її п'ю, ви питимете, і хрищенням, що Я ним хрищусь, ви охриститеся.

40 н о да седнете отдясно Ми или отляво <Ми> не е Мое да дам, а ще се даде на ония, за които е било приготвено.

А сидіти праворуч Мене та ліворуч не Моє це давати, а кому уготовано.

41 А десетимата, като чуха това, захванаха да негодуват против Якова и Иоана.

Як почули ж це Десятеро, то обурились на Якова та на Івана.

42 Н о Исус ги повика и им каза: Вие знаете, че ония, които се считат за управители на народите, господаруват над тях, и големците им властвуват над тях.

А Ісус їх покликав, і промовив до них: Ви знаєте, що ті, що вважають себе за князів у народів, панують над ними, а їхні вельможі їх тиснуть.

43 Н о между вас не е така; а който иска да стане големец между вас, ще ви бъде служител;

Не так буде між вами, але хто з вас великим бути хоче, нехай буде він вам за слугу.

44 и който иска да бъде пръв между вас, ще бъде слуга на всичките.

А хто з вас бути першим бажає, нехай буде всім за раба.

45 З ащото наистина Човешкият Син не дойде да Му служат, но да служи, и да даде живота Си откуп за мнозина.

Бо Син Людський прийшов не на те, щоб служили Йому, але щоб послужити, і душу Свою дати на викуп за багатьох.

46 Д охождат в Ерихон; и когато излизаше из Ерихон с учениците Си и едно голямо множество, Тимеевият син Вартимей, един сляп просяк, седеше край пътя.

І приходять вони в Єрихон. А коли з Єрихону виходив Він разом із Своїми учнями й з безліччю люду, сидів і просив при дорозі сліпий Вартимей, син Тимеїв.

47 И като чу, че бил Исус Назарянинът, почна да вика, казвайки: Исусе, сине Давидов, смили се за мене!

І, прочувши, що то Ісус Назарянин, почав кликати та говорити: Сину Давидів, Ісусе, змилуйся надо мною!

48 И мнозина го мъмреха, за да млъкне; но той още повече викаше: Сине Давидов, смили се за мене!

І сварились на нього багато-хто, щоб мовчав, а він іще більше кричав: Сину Давидів, змилуйся надо мною!

49 И тъй, Исус се спря и рече: Повикайте го. Викат слепеца и му казват: Дерзай, стани, вика те.

І спинився Ісус та й сказав: Покличте його! І кличуть сліпого та й кажуть йому: Будь бадьорий, устань, Він кличе тебе.

50 И той си хвърли дрехата и скокна и дойде при Исуса.

А той скинув плаща свого, і скочив із місця, і прибіг до Ісуса.

51 И проговори Исус и му каза: Какво искаш да ти сторя? Слепецът Му рече: Учителю, да прогледам.

А Ісус відповів і сказав йому: Що ти хочеш, щоб зробив Я тобі? Сліпий же Йому відказав: Учителю, нехай я прозрю!

52 А Исус му рече: Иди си, твоята вяра те изцели. И той веднага прогледа, и тръгна подир Него по пътя.

Ісус же до нього промовив: Іди, твоя віра спасла тебе! І той зараз прозрів, і пішов за Ісусом дорогою.