1 ( По слав. 146). Хвалете Господа; защото е добро нещо да пеем хваления на нашия Бог, Защото е приятно, <и> хвалението е прилично.

Хваліть Господа, добрий бо Він, виспівуйте нашому Богу, приємний бо Він, Йому подобає хвала!

2 Г оспод гради Ерусалим, Събира Израилевите заточеници.

Господь Єрусалима будує, збирає вигнанців ізраїлевих.

3 И зцелява съкрушените в сърце И превързва скърбите им.

Він зламаносердих лікує, і їхні рани болючі обв'язує,

4 И зброява числото на звездите. Нарича ги всички по име.

вираховує Він число зорям, і кожній із них дає ймення.

5 В елик е нашият Господ, и голяма е силата Му; Разумът Му е безпределен.

Великий Господь наш, та дужий на силі, Його мудрости міри нема!

6 Г оспод укрепява кротките, А нечестивите унижава до земята.

Господь підіймає слухняних, безбожних понижує аж до землі.

7 П ейте Господу и благодарете <Му>. Пейте хваления с арфа на нашия Бог.

Дайте відповідь Господу нашому вдячною піснею, заграйте для нашого Бога на гуслах:

8 К ойто покрива небето с облаци, Приготвя дъжд за земята, И прави да расте трева по планините;

Він хмарами небо вкриває, приготовлює дощ для землі, оброщує гори травою,

9 К ойто дава храна на животните И на гарвановите пилета, които пиукат.

худобі дає її корм, воронятам чого вони кличуть!

10 Н е се удоволствува в силата на коня, Нито има благоволение в краката на мъжете.

Не в силі коня уподоба Його, і не в членах людини Його закохання,

11 Г оспод има благоволение в ония, които Му се боят, В ония, които уповават на Неговата милост. (По слав. 147).

Господь любить тих, хто боїться Його, хто надію складає на милість Його!

12 ( 1)Слави Господа, Ерусалиме; Хвали твоя Бог, Сионе;

Хвали Господа, Єрусалиме, прославляй Свого Бога, Сіоне,

13 ( 2)Защото Той закрепява лостовете на твоите порти, Благославя чадата ти всред тебе.

бо зміцняє Він засуви брам твоїх, синів твоїх благословляє в тобі,

14 ( 3)Установява мир в твоите предели, Насища те с най-изрядната пшеница.

чинить мир у границі твоїй, годує тебе пшеницею щирою,

15 ( 4)Изпраща заповедта Си по земята; Словото Му тича много бърже;

посилає на землю наказа Свого, дуже швидко летить Його Слово!

16 ( 5)Дава сняг като вълна, Разпръсква сланата като пепел,

Дає сніг, немов вовну, розпорошує паморозь, буцім то порох,

17 ( 6)Хвърля леда си като уломъци: Пред мраза Му кой може устоя?

Він кидає лід Свій, немов ті кришки, і перед морозом Його хто устоїть?

18 ( 7)<Пак> изпраща словото Си и ги разтопява; Прави вятъра Си да духа, и водите текат.

Та Він пошле Своє слово, та й розтопить його, Своїм вітром повіє, вода потече!

19 ( 8)Възвестява словото Си на Якова, Повеленията Си и съдбите Си на Израиля.

Своє слово звіщає Він Якову, постанови Свої та Свої правосуддя ізраїлю:

20 ( 9)Не е постъпил така с никой <друг народ>; И те не са познали съдбите Му. Алилуя!

для жодного люду Він так не зробив, той не знають вони правосуддя Його! Алілуя!